Ухвала суду № 38885957, 21.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7372/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Солекс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009 року на суму 5 830,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009 року позовні вимоги Приватного підприємства «Солекс» задоволено частково; визнано нечинним рішення ДПІ в Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009 року в частині накладення штрафних санкцій за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265 в сумі 5 100,00 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року апеляційну скаргу ДПІ в Святошинському районі м. Києва задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009 року в частині задоволених позовних вимог скасовано з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013 касаційну скаргу ПП «Солекс» задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 03.03.2009 року проведено перевірку залу гральних автоматів, який розташований за адресою: м. Київ, б-р І. Лепсе, 51 та належить ПП «Солекс», щодо контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 0271/26/57/23/24102644 від 03.03.2009 року (далі - Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки позивачем порушено вимоги п.п. 1, 3, 6, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходились 15 гральних автоматів, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, але не обладнаних запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю), не зберігання останньої використаної КОРО, незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО, невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті РРО у розмірі 10,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001502330/0 від 06.04.2009 року на суму 5 830,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що «реєстратор розрахункових операцій» - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

«Розрахункова операція» - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

«Автомат з продажу товарів (послуг)» - це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Згідно пункту 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01 грудня 2000 року, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через реєстратор розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через реєстратор розрахункових операцій, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

У пункті 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2011 року «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстратором розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.

Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.

Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Відповідно до Закону України № 3164-IV від 1 грудня 2005 року «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані РРО.

Абзац 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначає, що Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.

Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції, а тому не мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що у фіскальному чеку № 3194 від 03.03.2009 року (том 1, арк. 14) зазначено про продаж кредитів на суму 845,00 грн., тобто про здійснення гравцем ставки на зазначену суму.

Аналогічно у фіскальному звітному чеку (Z-звітах № 2145 від 04.03.2009 року) (том 1, арк. 13) зазначено про суми кредитів (розміри ставок) гравців та виграші, виплачені гравцям.

Водночас, судом встановлено, що позивач не здійснював реалізації фішок, жетонів, будь-яких інших замінників грошових коштів. Натомість, касир приймав кошти як оплату кредитів, тобто в якості оплати послуги у сфері грального бізнесу, та видавав розрахункові документи у відповідності до положень чинного станом на момент проведення перевірки законодавства, що регламентувало порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій. Відтак, судом встановлено, що обмінні операції не здійснювалися при прийманні грошей.

Наведений вище алгоритм цілком узгоджується з чинним станом на момент проведення перевірки Порядком обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003 № 494, відповідно до пункту 5 якого придбання особами фішок, жетонів, отримання інших документів, які засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатися фізичною особою-гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

Отже, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників не здійснюють розрахункові операції та не мають бути обладнані РРО, про що зробив правильний висновок суд першої інстанції.

Враховуючи вказане, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні ними норм матеріального права.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 212 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.