Ухвала суду № 38883150, 22.05.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2014 р. Справа № 918/430/14

Господарський суд Рівненської області в складі судді Качура А.М. розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006"

до відповідача Верхівської сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Острозького районного управління юстиції в Рівненській області

про визнання права власності

Представники:

Від позивача : Козак В.В. (довіреність б/н від 30.08.2008 року)

Від позивача : Сокотун В.А. (довіреність б/н від 12.05.2014 року)

Від відповідача : не з'явився;

Від третьої особи: Вольська І.В.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 Господарського процесуального кодексу (далі-ГПК) України, відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Верхівської сільської ради про визнання права власності на будівлі корівника №1,2, що розташовані за адресою вул. І.Франка, 31а, с. Верхів, Острозького району, Рівненської області та вул.. І.Франка, 31б, с. Верхів, Острозького району, Рівненської області з підстав, зазначених у позовній заяві (а/с 2-4).

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі. Просить розглядати cправу без його участі.

Ухвалою від 15.05.2014 року до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційну службу Острозького районного управління юстиції в Рівненській області. Представник третьої особи заперечень проти позову в судовому засіданні не навів.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 8 Порядку розподілу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14 березня 2001 року (далі - Порядок) передбачено, що одним із способів використання співвласником майнового паю є отримання його в натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї та використання такого на свій розсуд.

Частиною 2 пункту 16 Порядку вказано, що визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене конкретним майном за взаємною згодою співвласників та за рішенням зборів співвласників.

У відповідності з вищевикладеним, група співвласників КСП "Верхівське" в кількості 47 чоловік звернулася до зборів "співвласників майна КСП "Верхівське" із заявою про виділення їм майна, в рахунок їх майнових паїв та на попередньо визначені індивідуально суми, із пайового фонду КСП "Верхіське", а саме: корівника № 1 та корівника № 2 для подальшого їх продажу ТзОВ "ІДЕК-2006".

30 березня 2008 року рішенням зборів співвласників майна КСП "Верхівське", закріпленим протоколом зборів співвласників майна КСП "Верхівське" від 30.03.2008 року, було надано згоду виділити групі співвласників КСП "Верхівське" із пайового фонду КСП "Верхівське", в рахунок їх майнових паїв та на попередньо визначені індивідуально суми, корівник № 1, оціночна (залишкова) вартість якого складала 70000,00 грн. та корівник № 2 оціночна (залишкова) вартість якого складала 65000,00 грн.

Відповідно до частини 2 пункту 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14 березня 2001 року передбачено, що при виділенні майна у натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) робить відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Як вбачається з додатків до заяви дані відмітки були проставлені керівником приватного сільськогосподарського підприємства СВК "Нове життя", що було користувачем майна колективного сільськогосподарського підприємства "Верхівське", на кожному Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та на Свідоцтвах про право на спадщину за законом та за заповітом.

Відповідно до статті 358 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно положень статей 361, 364 ЦК України, співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою майна у праві спільної часткової власності, в тому числі з правом виділу у натурі.

Про це ж вказано і в Указі Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки".

5 січня 2009 року між ТзОВ "ІДЕК-2006" та кожним із 47 співвласників КСП "Верхівське", що звернулися до зборів співвласників КСП "Верхівське" із заявою про виділення їм майна, в рахунок їх майнових паїв та на попередньо визначені індивідуально суми, було укладено договори купівлі-продажу майнових паїв, що виражені у частині основних засобів КСП "Верхівське", на загальну суму 135000,00 грн., а саме: корівника № 1 на суму 70000,00 грн. та корівника № 2 на суму 65000,00 грн.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ТзОВ "ІДЕК-2006" були зроблені відмітки на Свідоцтвах про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та на Свідоцтвах про право на спадщину за законом та за заповітом про продаж майнових паїв, що були виражені у частині основних засобів КСП "Верхівське", які були засвідчені печаткою та підписом керівника Товариства.

Згідно пункту 9 та частини 2 пункту 15 Порядку, виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) із оформленням акту приймання-передачі.

20 листопада 2010 року між приватним сільськогосподарським підприємством СВК "Нове життя", користувачем майна КСП "Верхівське", в особі голови Козака Віктора Васильовича та ТзОВ "ІДЕК-2006", в особі генерального директора Ігнатюка Юрія Олексійовича був підписаний акт прийому-передачі майна, згідно з яким ПСП СВК "Нове життя" передало а ТзОВ "ІДЕК-2006" прийняв у власність майно, а саме: приміщення корівника № 1 та приміщення корівника № 2.

Частиною 3 пункту 15 Порядку передбачено, що Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

28 лютого 2014 року, відповідно до вищезазначених приписів, ТзОВ "ІДЕК-2006" звернулося до Виконавчого комітету Верхівської сільської ради із заявою про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на: будівлю корівника № 1, що розташовані за адресою вул. І.Франка, 31а, с. Верхів, Острозького району, Рівненської області; будівлю корівника № 2, що розташовані за адресою вул. І.Франка, 31б, с. Верхів, Острозького району, Рівненської області.

Як вбачається з додатків до заяви, в листі від 4 березня 2014 року за №87/02-14 Виконавчий комітет Верхівської сільської ради відмовив ТзОВ "ІДЕК-2006" у видачі свідоцтв про право власності на вище перераховане майно.

Підставою звернення позивача до суду стало невизнання відповідачем права власності на указане нерухоме майно.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно пункту 1 статті 321 ЦК України, статті 41 Конституції України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в свою чергу згідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що Верхівська сільська рада, на території якої знаходяться спірні будівлі, та Реєстраційна служба не заперечують права власності позивача на придбане ним майно.

У той же час відсутність реєстрації права власності унеможливлює реалізацію позивачем правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження придбаним майном.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17.07.1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-ІV закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24.06.2003 року майном у значенні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини під правом власності розуміється також обґрунтоване очікування набути існуюче майно за договором.

Таким чином, позивач має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права на очікуване набуття права власності, яке підлягає захисту у порядку, визначеному для захисту права власності.

На підставі вище викладеного та керуючись статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 49, 54, 57, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (35825, Рівненська область, Острозький район, с.Верхів, вул.Центральна, 22, код ЄДРПОУ 33840626) право власності на будівлю корівника №1, загальною площею 1890,5 м.кв., що розташована за адресою: Рівненська область, Острозький район, с.Верхів, вул.І.Франка, 31А.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (35825, Рівненська область, Острозький район, с.Верхів, вул.Центральна, 22, код ЄДРПОУ 33840626) право власності на будівлю корівника №2, загальною площею 1589,6 м.кв., що розташована за адресою: Рівненська область, Острозький район, с.Верхів, вул.І.Франка, 31Б.

4. Стягнути з Верхівської сільської ради Рівненської області (35825, Рівненська область, Острозький район, с.Верхів, вул.Центральна, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (35825, Рівненська область, Острозький район, с.Верхів, вул.Центральна, 22, код ЄДРПОУ 33840626) 2700,00 грн. судового збору.

повне рішення складено 26.05.2014

Суддя Качур А.М.