Ухвала суду № 38882459, 13.05.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1230/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1621/14 Головуючий у 1-й інстанції Яценко В.В.

Доповідач Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.

суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.,

при секретарі: Філоненко О.В.,

за участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2014 року

по справі за матеріалами скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського МРУЮ Клименка С.М., -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив визнати неправомірним рішення державного виконавця відділу ДВС Лубенського МРУЮ Клименко С.М. від 31 березня 2014 року про заборону користування належним йому автомобілем (вантажним фургоном) Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_1.

В обґрунтування заяви зазначав, що на виконанні у ВДВС Лубенського МРУЮ перебуває зведене виконавче провадження №41851788 про стягнення із нього на користь його колишньої дружини ОСОБА_1 коштів та аліментів на утримання неповнолітньої дитини. У ході здійснення виконавчих дій 31 березня 2014 року державний виконавець Клименко С.М. винесла рішення про заборону користування належним йому вантажним фургоном. Вважав такі дії державного виконавця незаконними та обґрунтованими, оскільки використовує вказаний транспортний засіб у підприємницькій діяльності, та він фактично є джерелом для його існування. Також посилався на те, що регулярно по мірі можливостей виконує свої обов'язки боржника у рамках виконавчого провадження.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2014 року скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу ДВС Лубенського МРУЮ Клименко С.М. задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення державного виконавця Клименко С.М. від 31 березня 2014 року в частині щодо заборони ОСОБА_4 користуватись вантажним автомобілем Fiat Doblo Cargo, державний номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску.

Зобов'язано державного виконавця Клименко С.М. повернути вказаний автомобіль в користування ОСОБА_4 під відповідальне зберігання без обмеження в користуванні, до моменту його реалізації у встановленому порядку.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила стягувач ОСОБА_1 Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1

Зазначає, що боржник поводиться недобросовісно та приховував наявні у нього три транспортні засоби, які перебувають у розшуку. Тому вважає, що після знаходження одного із автомобілів державний виконавець обґрунтовано передав його їй як стягувачеві на відповідальне зберігання.

Також посилається на те, що суд першої інстанції вийшов за межі скарги ОСОБА_1, скасувавши відповідне рішення державного виконавця та зобов'язавши останнього повернути автомобіль у користування боржнику.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні ВДВС Лубенського МРУЮ перебуває зведене виконавче провадження №41851788 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини та коштів згідно розподілу спільного майна подружжя /а.с.6-14/.

Встановлено, що 31 березня 2014 року державним виконавцем проведено опис та арешт належного ОСОБА_1 автомобіля Fiat Doblo Cargo, державний номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, про що складено відповідний акт /а.с.15/.

Державний виконавець прийняла рішення про заборону розпорядження та заборону користування боржникові вказаним автомобілем та передала його на зберігання стягувачці.

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що дії державного виконавця відділу ДВС Лубенського МРУЮ Клименко С.М., які виразились у забороні експлуатації боржником автомобіля, не ґрунтуються на вимогах закону та порушують права ОСОБА_4 як власника та як боржника по виконавчому провадженню, оскільки заборона використання автомобіля призводить до позбавлення його можливості законною працею заробляти кошти як на своє проживання, так і на виконання рішення суду на користь колишньої дружини.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводяться до незгоди з оцінкою обставин справи, наданою районним судом.

Колегія суддів визнає неспроможними доводи стягувача щодо недобросовісної поведінки боржника, яка виражається у приховуванні трьох транспортних засобів від державного виконавця. Вказане твердження є голослівним та не підтверджено належними доказами.

Предметом правової оцінки у даному конкретному випадку є співмірність заходів примусового виконання рішення обставинам, за яких здійснюється виконання. З матеріалів справи вбачається, що вид і обсяг обмеження не відповідає необхідності та значенню майна для його власника, тому державний виконавець повинен був вживати менш радикальних заходів для реалізації захисту інтересів стягувача.

Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо виходу суду першої інстанції за межі вимог скаржника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Таким чином, місцевим судом виконано приписи вказаної норми. Встановивши при розгляді скарги її обґрунтованість, суд визнав оскаржувані дії неправомірними та поновив порушене право заявника.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, а тому апеляційну скаргу відхиляє та залишає ухвалу без змін.

При цьому встановлено, що ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги не оплатила її судовим збором.

У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року №12, у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

Згідно п.п.14) п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,1 мінімальної заробітної плати, тобто 121,8 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави належить стягнути 121,8 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2014 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 121,8 грн. судового збору /Реквізити: отримувач УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача 831019, розрахунковий рахунок 31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001/.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук