Ухвала суду № 38880653, 20.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/305/14-ц 20.05.2014 20.05.2014 20.05.2014

Справа № 22-ц/1784/1466/14 Головуючий першої інстанції: Полішко В.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Орельській Н.М.,

за участю заявника - ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 -

ОСОБА_5

на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 квітня 2014 року за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця,

в с т а н о в и л а :

04 лютого 2014 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області (далі - Відділ ДВС).

В обґрунтування своїх вимог заявник вказував, що на виконанні у Відділі ДВС перебуває виконавчий лист № АЕ-11 від 14 лютого 1996 р., виданий Жовтневим районним судом Миколаївської області, про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_6 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 25% мінімального розміру заробітної плати, на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.

23 січня 2014 р., ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, заявник дізнався про нарахування йому заборгованості в розмірі 47002 грн. 21 коп., нарахованої державним виконавцем, виходячи з показника середнього заробітку по Миколаївській області.

Посилаючись на те, що такий розрахунок заборгованості з аліментів є неправомірним, оскільки зроблений без врахування його заробітної плати, яку він отримував, працюючи на різних підприємствах протягом 2004-2009 років, а також державної допомоги по безробіттю, ОСОБА_3 просив суд зобов'язати Відділ ДВС обчислити (перерахувати) розмір заборгованості зі сплати аліментів відповідно до вимог ч. 3 ст. 195 СК України з урахуванням відомостей про працевлаштування, підтверджених записами у трудовій книжці, та з урахуванням державної допомоги по безробіттю.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 квітня 2014 р. у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 вказує на помилковість висновку суду щодо правомірності розрахунку й просить ухвалу скасувати, постановити нову про задоволення його вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 20 лютого 2002 р. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № АЕ-11, виданим Жовтневим районним судом Миколаївської області 08 січня 2002 р., про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 25% мінімального розміру заробітної плати, на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 13 лютого 1996 р. до досягнення дитиною повноліття.

Протягом усього часу виконання виконавчого листа боржник ухилявся від сплати аліментів, сплачував їх нерегулярно та у неповному обсязі, про своє працевлаштування та місця роботи державного виконавця не повідомляв, у зв'язку з чим державним виконавцем неодноразово проводився розрахунок заборгованості.

Зокрема, за розрахунком за 2002 р. - 2005 роки заборгованість складала 2697 грн., станом на 15 вересня 2011 р. заборгованість становила 32111 грн. 21 коп., , станом на 01 січня 2012 р. - 34714 грн. 71 коп., станом на 01 січня 2013 р. - 43174 грн. 21 коп., станом на 01 вересня 2013 р. - 47002 грн. 21 коп.

Порядок та умови проведення розрахунку заборгованості платника аліментів визначені ст. 195 СК України, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про організацію примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 р. № 512/57.

Так, в силу ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі

визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу)

розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним

кодексом України.

Пунктами 7.13, 7.13.1 Інструкції про організацію примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 р. № 512/57 визначено, що державний виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

Якщо боржник не працює або відсутня інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів відносно боржника ОСОБА_3 станом на 01 вересня 2013 р. (а.с. 76-77), з яким не погоджується заявник, було проведено державним виконавцем у відповідності з ч. 2 ст. 196 СК України та пунктом 7.13.1 Інструкції, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості.

Такий розрахунок було зроблено правомірно, оскільки на час його проведення державному виконавцю не було відомо про доходи боржника протягом 2006-2013 років у зв'язку з тим, що останній свідомо ухилявся від виконання зобов'язань щодо сплати аліментів, в порушення вимог ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» приховував відомості щодо своїх доходів та місця працевлаштування.

За такого посилання заявника на помилковість проведеного станом на 01 вересня 2013 р. розрахунку не відповідають вимогам закону та обставинам справи, а врахування відомостей про його доходи за місцями роботи, які він мав відповідно до записів у трудовій книжці за 2005 - 2013 роки можливо після надання боржником таких відомостей, що в силу ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» є обов'язком саме боржника.

Крім того, згідно наданих державним виконавцем заперечень та розрахунків, після надання ОСОБА_3 відомостей про заробітну плату, отриману у ТОВ «Містобудівний загін № 7» за 2005 - 2006 роки, та отримання соціальної допомоги по безробіттю з 12 березня 2013 р. по 04 вересня 2013 р. державним виконавцем зроблено відповідний перерахунок заборгованості по аліментам, яка станом на 01 квітня 2014 р. з урахуванням таких відомостей становить 46486 грн. 53 коп.

З урахуванням викладеного суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки щодо правомірності дій державного виконавця при здійсненні розрахунку заборгованості.

Зокрема, відсутні підстави для здійснення перерахунку на даний час у зв'язку з ненаданням ОСОБА_3 нових відомостей щодо його доходів за спірний період, оскільки такий обов'язок законодавцем покладений на боржника.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 відхилити, ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: