Ухвала суду № 38880504, 20.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/237/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицької Н.В.при секретарі -Дубині Т.Ю.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» до Південної митниці Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» (надалі - позивач, TOB «ІПГ «Майстер») звернулося до суду з позовом (з врахуванням уточнень) до Південної митниці Міндоходів (надалі - відповідач, Митниця) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №500060804/2013/000022/2 від 23.12.2013 року про коригування митної вартості;

- визнати протиправними дії відповідача по видачі картки відмови в прийнятті митної декларації №500060804/2013/00154 від 23.12.2013 року та скасувати цю картку відмови;

- зобов'язати відповідача прийняти документи ТОВ «ІПГ «Майстер» до оформлення товару (акриловий герметик) за вказаною декларантом ціною разом з митною декларацією за №500060804/2013/102023 (довідковий №12883) та провести митне оформлення цього товару.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що Південна митниця неправомірно відмовила у митному оформлені імпортованого позивачем товару за ВМД №500060804/2013/102023 (довідковий №12883), митна вартість якого була заявлена позивачем за основним методом - за ціною контракту, а також неправомірно прийняла рішення про коригування митної вартості цього товару без проведення із позивачем обов'язкових консультацій в письмовій формі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №500060804/2013/000022/2 від 23.12.2013 року. Визнано протиправними дії відповідача щодо видачі картки відмови та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060804/2013/00154 від 23.12.2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.12.2013 року TOB «ІПГ «Майстер» подано митну декларацію за №500060804/2013/102023, довідковий №12883 з метою митного оформлення товару (акриловий герметик), що надійшов від SOUDAL ISIK YAPI KIMYASALLARI SAN. VE TIC.A.S. (Турція) на підставі контракту №29312 від 29.03.2012 року за інвойсом №339573 від 10.01.2013 року. Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом - за ціною контракту. Фактурна вартість товару становить 0,82 євро/1 кг. (0,41 євро/1 шт. згідно інвойсу №339573 від 19.11.2013 року). А з урахуванням витрат на транспортування до кордону України, митна вартість становить 1,17 доларів США за 1 кг. нетто продукції, яка і була заявлена позивачем.

16.12.2013 року від інспектора ВМО №2 п/к «Одеса-вантажний» Зброжко А.І. надійшло електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: виписки з бухгалтерської документації, копії митної декларації країни відправлення.

Такі документи 19.12.2013 року були відправленні позивачем у електронній формі на адресу митниці та 20.12.2013 року на вимогу Південної Митниці, ці ж документи надані на паперовому носії.

Так, позивачем до Південної митниці направлені наступні додаткові документи, що підтверджують заявлену у митній декларації митну вартість товару: оборотно-сальдова відомість, виписка з бухгалтерської документації постачальника; прайс-лист виробника з перекладом; довідка з Одеської регіональної торгово-промислової палати від 04.12.2013 року; лист постачальника від 23.12.2013 року з перекладом щодо підтвердження страхування вантажу постачальником від ризиків пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна у порту Стамбул та інші документи, що підтверджують якісні та кількісні характеристики та митну вартість товару.

23.12.2013 року Південною митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації №500060804/2013/00154 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №500060804/2013/000022/2, яке було винесено в результаті застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

В рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що витребовування у позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів Митниця пов'язує з розбіжностями у наданих позивачем документах стосовно страхування товару, а саме: у наданому позивачем розрахунку ціни від 19.11.2013 року зазначено страхування, а в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.12.2013 року зазначено, що вантаж не страхувався.

В той же час на момент витребування додаткових документів, Митниця про наявність таких зауважень не вказувала.

Окрім цього ж рішення про коригування митної вартості Митниця підтверджує надання позивачем тих документів, які були додатково витребувані, а саме: копії МД країни відправлення з перекладом та повідомлення відправника про надходження валютних коштів.

В той же час, Митниця без наведення будь-яких причин для неврахування додатково поданих документів, вказує про проведення коригування митної вартості згідно п.1 ст.55 МК України із застосуванням резервного (шостого) методу визначення митної вартості товару, зазначаючи, зо таке рішення прийнято за результатами проведених консультацій із декларантом.

Неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних товарів), а також методу на основі віднімання та додавання вартості Митниця у вказаному рішенні обґрунтовує відсутністю в неї інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами, а також відсутністю інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що дії Митниці по видачі картки відмови у митному оформленні, а також рішення про коригування митної вартості є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, наслідки від ненадання декларантом додаткових документів у вигляді відмови у митному оформленні товарів можуть бути застосовані, якщо вимога про надання додаткових документів дійсно мала під собою підстави.

Стосовно посилань Митниці на розбіжності у наданих позивачем документах стосовно страхування товару слід зазначити наступне.

29.03.2012 року між позивачем та компанією SOUDAL ISIK YAPI KIMYASALLARI SAN. VE TIC.A.S. (Турція), укладено зовнішньоекономічний контракт №29312 від 29.03.2012 року, відповідно до якого на адресу ТОВ «ІПГ «Майстер» здійснюється поставка товарів в асортименті, кількістю та за цінами, вказаними в інвойсах, які є невід'ємними частинами Контракту. Згідно п.3.1 Контракту умови поставки - FOB (Інкотермс-2010).

Відповідно до п.А.6 умов поставки FOB згідно Інкотермс-2010, продавець зобов'язаний нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна.

Відповідно п.А.5 FOB (Інкотермс-2010), продавець зобов'язаний нести усі ризики втрати або пошкодження товару до моменту переходу товару в порту відвантаження. Тому, постачальник до калькуляції ціни товару має право включити витрати на страхування вантажу до моменту переходу товару через поручні судна в порту Стамбул (Туреччина), що підтверджується його відповідним листом від 23.12.2013 року. Зазначений лист доданий вих. №2133 від 24.12.2013 року до скарги декларанта.

Позивач зазначає, що оскільки страхування вантажу під час перевезення з порту Стамбул до порту Одеса, згідно довідки №1579 від 03.12.2013 року, не здійснювалось, тому: по-перше - не могло бути враховано ним у калькуляції ціни товару, а будь-які суперечності з вказаною довідкою перевізника відсутні; по-друге - вимоги митниці щодо підтвердження витрат на страхування до декларанта не були заявлені, оскільки у повідомленні інспектора митниці від 16.12.2013 року наведений вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, як то передбачено п.3 ст.53 МК України; по-третє - відсутні підстави вважати сумнівними та суперечливими подані декларантом калькуляцію ціни товару та довідку перевізника.

За результатами судового розгляду факту страхування товару під час перевезення з порту Стамбул до порту Одеса, а відповідно і обов'язку позивача включити витрати на таке страхування до митної вартості, судом не встановлено, і Митниця цього факту не заперечує.

Як вже зазначено вище, для підтвердження митної вартості товару Митниця запропонувала позивачу надати чіткий перелік документів - виписку з бухгалтерської документації та копію МД країни відправлення з перекладом, і саме ці документи були надані позивачем 19.12.2013 року в електронному вигляді, а 20.12.2013 року на паперових носіях. Інших документів Митницею не вимагалось.

Отже, позивачем в повному обсязі виконані вимоги Митниці про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

В той же час у спірному рішенні про коригування митної вартості Митниця не зазначає, чому надані позивачем додаткові документи не підтверджують заявлену митну вартість товарів, та не наводить конкретних підстав, які передбачені ч.6 ст.54 МК, для відмови у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю.

Посилання Митниці в своїх письмових запереченнях на позов на те, що у відповідь на вимогу Митниці про надання додаткових документів позивач не надав роз'яснень стосовно страхування вантажу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вимог про надання таких роз'яснень Митницею не заявлялось, а всі додатково витребувані Митницею документи позивачем були надані.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість видачі відповідачем картки відмови №500060804/2013/00154 від 23.12.2013 року.

Колегія суддів також не може погодитися з обґрунтованістю обрання відповідачем шостого резервного методу визначення митної вартості товарів з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст.57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.55 МК на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Таким чином, у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару Митниця відповідно до вимог ст.57 МК України зобов'язана провести процедуру консультацій із декларантом з метою обрання методу визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, ТОВ «ІПГ «Майстер», відповідно до п.п.5, 6 ст.55 МК України звернулось до Південної митниці 20.12.2013 року із письмовою заявою №2446 (вхідний №19395/3.1-33) від 20.12.2013 року про проведення письмових консультацій з питань визначення митної вартості товару.

Однак відповідач в порушення приписів ст.57 та ч.6 ст.55 МК України прийняв рішення про коригування митної вартості №500060804/2013/000022/2 від 23.12.2013 року без проведення письмових консультацій із позивачем, при наявності відповідного клопотання позивача.

Посилання Митниці в своїх письмових запереченнях на позов на те, що такі консультації із декларантом були проведені 23.12.2013 року, про що свідчить відповідний підпис декларанта ОСОБА_6 на зворотному аркуші декларації митної вартості, колегія суддів вважає хибними, оскільки на зворотному аркуші вказаної декларації є підписи декларанта про роз'яснення його прав.

Доказів проведення із декларантом консультацій у письмовому вигляді суду не надано.

Також безпідставними є посилання Митниці на відсутність вимоги декларанта про проведення письмових консультацій, оскільки таке клопотання надійшло до Митниці 20.12.2013 року за вхідним №19395/3.1-33, тобто за три дні до дня винесення спірного рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача №500060804/2013/000022/2 від 23.12.2013 року про коригування митної вартості товару з застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Також колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов'язання Митниці прийняти документи ТОВ «ІПГ «Майстер» до оформлення товару за вказаною декларантом ціною, оскільки перевірка та контроль правильності обчислення декларантом митної вартості товарів відноситься до виключної компетенції митного органу, і суд не вправі підміняти митний орган, визначаючи в судовому рішенні митну вартість, за якою повинна бути проведено митне оформлення товарів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 травня 2014 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька