Постанова № 38880386, 15.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року

(10 год. 15 хв.)

Справа № 808/3087/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області, м. Вільнянськ

до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)», м. Вільнянськ

про: стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області (далі – заявник або Вільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із поданням до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» (далі – Підприємство Вільнянської виправної колонії (№ 20), в якому заявник, з урахуванням уточнення до подання, просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 163,00 грн.

Вимоги подання обґрунтовує положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України) та зазначає, що відповідно до абзацу «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Вказує, що Підприємством Вільнянської виправної колонії (№ 20) 08.05.2014 було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року в розмірі суми з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду 2 100,00 грн. та суми штрафу, самостійно нарахованого підприємством в результаті виправлення виявлених помилок в сумі 63,00 грн. У зв’язку з тим, що зазначена сума у визначені законодавством терміни підприємством сплачена не була Вільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області просить стягнути її в судовому порядку. Крім того, стверджує, що заявником вживались, передбачені нормами законодавства, заходи щодо стягнення з Підприємства Вільнянської виправної колонії (№ 20) заборгованості, однак, наразі, податковий борг підприємства залишається не погашеним до бюджету.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 було відкрито провадження за поданням та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2014.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

15.05.2014 від Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області до суду надійшло клопотання (вх. № 18775) про розгляд справи без участі уповноваженого представника заявника. У клопотанні зазначає, що сума боргу підприємства не змінилась та податкові вимоги залишаються не відкликаними. На задоволенні подання наполягає в повному обсязі.

Про дату, час та місце розгляду справи Підприємство Вільнянської виправної колонії (№ 20) повідомлялось судом належним чином, шляхом надсилання тексту судової повістки телефонограмою в порядку передбаченому ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Причини неявки суду не відомі. Будь-яких клопотань або заяв від представника Підприємства Вільнянської виправної колонії (№ 20) до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 183-3 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Керуючись положеннями статей 41, 128, 183-3 КАС України, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду подання за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів у письмовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.02.2014 № 18144184, Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» (код ЄДРПОУ 08680069) зареєстроване як юридична особа 22.05.2000, номер запису в Єдиному державному реєстрі щодо включення відомостей про юридичну особу – 1 083 120 0000 014286, за адресою: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, буд. 1.

За приписами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі – Податковий кодекс України) платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Як передбачено абзацом першим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Абзацом третім п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.05.2014 Підприємством Вільнянської виправної колонії (№ 20) подано до Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року в розмірі суми з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду 2 100,00 грн. та суми штрафу, самостійно нарахованого підприємством в результаті виправлення виявлених помилок в сумі 63,00 грн.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено в п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобо’вязання.

Враховуючи те, що у передбачений нормами чинного законодавства строк, Підприємство Вільнянської виправної колонії (№ 20) не сплатило до бюджету самостійно визначену в уточнюючому розрахунку суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2014 року в розмірі 2 100,00 грн. та суму штрафу в розмірі 63,00 грн., то зазначені податкові зобов’язання набули статусу податкового боргу.

Таким чином, за Підприємством Вільнянської виправної колонії (№ 20) рахується заборгованість з податку на додану вартість за березень 2014 року в сумі 2 163,00 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

На момент виникнення у відповідача податкового боргу, порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, процедура оскарження дій органів стягнення, визначався Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон України № 2181-ІІІ).

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога – це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Пунктом 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ встановлено наступний порядок надсилання податкових вимог, зокрема:

- перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

- друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами п. 6.2.4 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що заявником вживались заходи щодо стягнення з підприємства податкової заборгованості відповідно до вимог Закону України № 2181-ІІІ (у редакції, чинній на час формування податкових вимог) та наказу Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001 № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків».

Зокрема, 09.10.2001 Вільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області сформовано першу податкову вимогу форми «В1» № 1/1 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у розмірі 2 268,84 грн., яка отримана головним бухгалтером Підприємства Вільнянської виправної колонії (№ 20) 10.10.2001, про що свідчить особистий підпис даної особи на корінці вказаної податкової вимоги.

19.11.2001 заявником сформовано другу податкову вимогу форми «В1» № 2/106 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у розмірі 13 485,67 грн., яка отримана головним бухгалтером Підприємства Вільнянської виправної колонії (№ 20) 21.11.2001, про що свідчить особистий підпис даної особи на корінці другої податкової вимоги.

На даний час вказані податкові вимоги в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України заявником не відкликані, що підтверджується наданою Вільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області довідкою від 15.05.2014 № 1548/20/08-06-2500-017, згідно якої з моменту винесення податкових вимог заборгованість підприємства залишається не погашеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Із наданої заявником облікової картки платника податків (зворотній бік) вбачається, що за Підприємством Вільнянської виправної колонії (№ 20) рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 101 531,48 грн., з яких Вільнянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області заявлено до стягнення 2 163,00 грн.

Крім того, заявником надано до матеріалів справи довідку від 15.05.2014 № 1548/20/08-06-2500-017, яка також свідчить, що заборгованість підприємства з податку на додану вартість в сумі 2 163,00 грн. залишається не сплаченою до бюджету.

Під час розгляду справи, Підприємством Вільнянської виправної колонії (№ 20) не було надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти подання, а також доказів, які б спростовували доводи заявника.

На підставі викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 159-163, 183-3 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» про стягнення коштів за податковим боргом – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 20)» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, буд. 1, код ЄДРПОУ 08680069), у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь Державного бюджету України (одержувач - УК у Вільнянському районі, код ЄДРПОУ 37997149, р/р 31113029700079, банк - ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015) кошти в сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 163,00 (дві тисячі сто шістдесят три гривні 00 коп.) грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко