Ухвала суду № 38878939, 17.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/80334/11

№ К/9991/80334/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2010

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011

у справі № 2а-3348/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армсервіс»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Малиновському районі м. Одеси

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011, позов задоволено: скасоване податкове повідомлення-рішення № 0004262301 від 21.05.2009.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати попередні рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту перевірки від 29.04.2009 № 73/23-214/22497917 про порушення позивачем норм підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 79823,23 грн. за період квітень-травень 2008 року внаслідок включення податку в цій сумі до податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ТОВ «Ессентрік», реєстрація платника ПДВ та статут якого визнані недійсними рішенням Голосіївського районного суму м. Києва від 28.10.2008.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2009 № 0004262301/00 про визначення податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 119735,00 грн. (у т.ч. 79823,00 грн. - основний платіж та 39912,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 (у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 цього пункту визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено юридично правильний висновок, що з врахуванням факту державної реєстрації ТОВ «Ессентрік» та реєстрації його платником ПДВ на дати виписування податкових накладних на поставку позивачу пічного палива, клапана запобіжного та транспортних послуг, а також за відсутності спростування з боку ДПІ реальності вказаних господарських операцій, визнання у подальшому недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ вказаного постачальника згідно з рішенням суду не є підставою для виключення з податкового кредиту, сформованого позивачем, сум податку, вказаних у податкових накладних ТОВ «Ессентрік».

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цього висновку суду.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош