Ухвала суду № 38878852, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Київ К/800/6007/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" про стягнення заборгованості з відшкодування різниці у розмірі наукових пенсій,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова звернулося до Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування різниці у розмірі наукових пенсій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з липня по вересень 2013 року в розмірі 83 042 грн 44 коп.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив спірні рішення скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.

В запереченнях позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що протягом липня-вересня 2013 року відповідачу надіслані повідомлення, у яких визначена сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Сума заборгованості складає 83 042 грн 44 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково -технічну діяльність" відповідач повинен сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Колегія суддів погоджується висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання зазначених положень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24 березня 2004 року № 372 про затвердження Порядку, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право вказані особи.

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Закон України "Про наукову і наукову-технічну діяльність" не містить положень, які б звільняли державні установи та організації від обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду України різницю між сумою призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники.

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: