Ухвала суду № 38878731, 21.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К/800/29441/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Гончарук І.Ю.,

представника позивача Шевченка В.В.,

представника відповідача Бабія Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року

у справі № 802/64/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛА-5» (далі - позивач, ТОВ «ВЕЛА-5»)

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Козятинська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ВЕЛА-5» звернулось у січні 2013 року до суду з адміністративним позовом до Козятинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2012 року № 0003251501 та № 0003261501.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 03.12.2012 року по 06.12.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, а саме: уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року вх. № 9068806895 від 05.11.2012 року та податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року № 9068815202 від 05.11.2012 року, за результатами якої складено акт № 165-1501/37258877 від 07.12.2012 року, яким зафіксовано порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з допущенням товариством помилки при визначенні податкового зобов'язання першого півріччя 2012 року, а саме: в додатку ЦП (цінні папери) податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року перенесено в п. 1.3 від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду у розмірі 450 030 000,00 гривень, тобто 100%, а потрібно перенести 25%, що складає 112 507 500,00 гривень, а отже підприємство отримало прибуток від операцій з акціями. Відтак при перенесенні даної суми прибутку у додаток ІД (інші доходи) в р. 03.20 відповідно збільшило дохід, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток.

На підставі висновків акту та матеріалів перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.12.2012 року № 0003251501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 1 627 185,00 гривень та № 0003271501, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 18 268 466,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4 567 116,50 гривень.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Спір між сторонами виник з приводу застосування до обліку операцій з цінними паперами приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих та перехідних положень ПК України, яка наголошує про особливості застосування у 2011-2012 році приписів ст. 150 ПК України та визначає порядок визначення податку на прибуток.

Нормами п. 153.8 ст. 153 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) регулюється облік операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також встановлюються окремі правила податкового обліку як для професійних учасників ринку (торговців цінними паперами), так і для інших платників податків у частині операцій, що здійснюються на фондових біржах.

Зазначеним пунктом передбачено, що якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відтак, п. 153.8 ст. 153 та п. 150.1 ст.150 ПК України передбачають, що від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Жодного іншого порядку перенесення від'ємного значення фінансових результатів від операцій з цінними паперами законодавством не передбачено.

Законом України від 24.05.2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до ПК України щодо удосконалення деяких податкових норм» (далі - Закон № 4834), на який посилається відповідач, законодавець вніс зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України та передбачив лише особливі умови перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування, а саме: у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат; звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25% суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами не є ідентичними за своєю економічною сутністю поняттями, а тому посилання податкового органу як на підставу для висновку про допущення помилки ТОВ «ВЕЛА-5» на пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України є безпідставним, оскільки, як вбачається із самого змісту даної норми, він стосується лише особливостей перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а тому не може бути застосований на порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, який за своєю економічною суттю не є об'єктом оподаткування.

Отже, нормами ПК України встановлено, що лише в разі якщо доходи від продажу перевищують витрати внаслідок придбання цінних паперів протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами), буде мати місце прибуток від операцій з цінними паперами, який і включається до складу доходів платника та тільки після цього збільшує об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

При цьому, зазначена позиція знаходить своє підтвердження у п. 134.1 ст. 134 ПК України, який дає визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток, а саме: це прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Враховуючи норми ст. 134 ПК України, позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно до ст. 153.8 ПК України, включається до доходів у декларації, тому даний результат як окремий показник не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, якого стосуються норми пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень ПК України.

Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки він є нічим іншим, як витратами на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), понесеними в минулих податкових періодах, чим у повній мірі спростовано висновки відповідача про порушення ТОВ «ВЕЛА-5» норм ПК України в частині заниження податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, що також узгоджується з листом Верховної ради України від 10.09.2012 року № 04-39/10-990, відповідно до якого обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні ст. 150 ПК України не передбачалось Законом № 4834 при застосуванні п. 153.8 ст. 153 ПК України для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань.

Отже, Закон № 4834, жодним чином не обмежує право платника податку врахувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах. При цьому, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в додатку ЦБ.

З аналізу наведених норм законодавства та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відображення повного розміру від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами здійснено товариством правомірно та відповідно до норм чинного законодавства.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

На підставі викладеного, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій правомірно скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року у справі № 802/64/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І. О. БухтіяроваСудді: (підпис) М. І. Костенко (підпис) І. В. Приходько