Ухвала суду № 38876988, 20.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19240/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі: Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Аналітприлад» до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 25 листопада 2013 року №813.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що відповідачем протиправно застосовано до нього фінансові санкції за подання недостовірних відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за 2000 - 2005 року на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма починаючи з 01 січня 2011 року втратила чинність.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що актом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 25 листопада 2013 року №813 встановлено, що позивачем ПАТ «Київський завод «Аналітприлад» в період з 2000-2005 роки подано недостовірний ідентифікаційний номер на застраховану особу ОСОБА_2

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 25 листопада 2013 року №813, на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовано штраф в розмірі 170,00 грн.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що станом на 25 листопада 2013 року положення п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність, тому їх застосування відповідачем є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

За період до 01 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності з 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва протиправно прийняло рішення від 25 листопада 2013 року №813 про застосування до позивача фінансових санкцій за подання в період з 2000-2005 роки недостовірного ідентифікаційного номеру застрахованої особи ОСОБА_2 на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 01 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Така ж позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року №21-367а12, яка у відповідності до положень 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мамчур Я.С.

Судді Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.