Постанова № 38876858, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 804/2807/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі № 804/2807/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії щодо визначення грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 455038,95 грн., податку на доходи фізичних осіб в сумі 545218,01 грн., адміністративних санкцій на суму 1020,00 грн. та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2012 року №0000181720, №0000191720, №0000201720 та №0000211720.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо виявлених порушень, а також такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013р. у задоволенні позову було відмовлено.

На вказане рішення суду була подана позивачем апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити повні вимоги. Зокрема у скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки частково наданих копій первинних документів за перевіряє мий період, а також не враховувало, що первинна документація була вилучена відповідно до протоколу виїмки, не проведено зустрічну звірку з контрагентами позивача, а також не складено акт, відповідно до норм ПК України, який би засвідчував ненадання первинної документації. Крім того зазначає, що оскільки не є зареєстрованим платником податку на додану вартість, відсутні підстави для сплати нарахованих зобов'язань та штрафних санкцій з цього виду податку, а також зазначає на протиправну відмову у реєстрації позивача платником ПДВ, тощо.

В судовому засіданні позивач та представник позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити. Зазначив, що всі первинні документи не були надані позивачем як під час перевірки так і у ході розгляду справи. Посилання на протокол виїмки є безпідставним, оскільки первинні документи які просив надати податковий орган для проведення планової виїзної перевірки не зазначені у такому протоколі. Розрахунок фінансових санкцій та податкові повідомлення-рішення була направлені позивачу. Встановлені порушення не спростовані у ході розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так колегія суду частково погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач 10.08.2012р. отримав лист відповідача про надання документів для проведення планової виїзної перевірки: ліцензії, патенти, довідки про реєстрацію РРО, КОРО, угоди (договори), контракти ін.., податкові накладні, накладні, виписки банку, товарні чеки, транспорті документи, книги обліку доходів і витрат тощо (а.с. 78 Т1).

Документи надані позивачем зазначені в опису, всього на 19арк. - вимога прокуратури, постанова прокуратури, постанова суду, протокол виїмки, відповідь пенсійного фонду, трудові договори (а.с. 79 Т1).

Також позивачем 10.08.2012р. подано заяву до відповідача, що у нього відсутні первинні документи з підстав їх виїмки, копію протоколу надано суду (а.с. 80, 95 -98 Т1).

Відповідачем в період часу з 10.08.2012р. по 23.08.2012р. була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) за період з 01.07.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2012 року №1170/172-2394216273.

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення:

- п.4 ст.14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", в результаті чого встановлено неподання декларації про доходи за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року;

- п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неведення обліку доходів та витрат;

- п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів за перевіряємий період при здійсненні податкового контролю;

- п.46.1 ст.46, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49. Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за VІ квартал 2010 року, І, II, III, ІV квартали 2011 року;

- п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 436 174,41 грн.;

- п.203.1 ст.203 неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень (період з 11.09.2011 року по 31.10.2011 року), листопад 2011 року, грудень 2011 року;

- п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на додану вартість на загальну суму 363 623,16 грн.

08.10.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000181720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників у сумі 510,00 грн.; №0000191720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн.; №0000201720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 455 038,95 грн.; №0000211720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, у розмірі 545 218,01 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано в суді апеляційної інстанції, що розрахунок фінансових санкцій та податкові повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням та отримано позивачем особисто (а.с.81 Т1).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року отримував доходи із застосуванням спрощеної системи оподаткування шляхом сплати єдиного податку, в період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та звітував з відсутністю доходів, в період з 01.07.2011року по 31.12.2011 року отримував доходи на загальній системі оподаткування шляхом сплати авансових платежів та був платником податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується позивачем, документи зазначені в листі податкового органу перевіряючим надано не було.

Позивач зазначив та наполягає на тому, що на підтвердження неможливості надання частини документів, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, останнім було надано протокол від 16.03.2012 року про виїмку документів, складений працівниками ДСБЕЗ Нікопольського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності з пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Судом встановлено, що вказаним протоколом виїмки вилучено було договори підряду, акти прийняття робіт, кошторис, довідки про вартість робіт. Обов'язок надати такі документи визначені п. 85.2 статті 85 ПК України.

Проте саме первинні документи - книга обліку доходів і витрат, рахунки, накладні, виписки з банку (платіжні доручення), чеки з придбання товару, табеля обліку робочого часу, відомості з виплати заробітної плати тощо, вилучено не було.

Враховуючи зазначені норми ПК України, такі документи були відсутні у позивача на час перевірки вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення звітності.

Крім того, вказані первинні документи не надані у повному обсязі і суду.

Статтею 176.1 Податкового кодексу України визначено, обов'язок платника податку вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

Відповідно п.177.10 ст. 177, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 ПК України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відповідача, що позивачем не ведеться обліку доходів та витрат, занижені зобов'язання на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності та підлягають зменшенню.

Також в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 було встановлено, що в серпні 2011 року загальна сума від здійснення операцій з постачання послуг сукупно перевищила 300000 грн.

Позивачем в порушення податкового законодавства не зареєструвався з 10.09.2011 року як платник ПДВ та не надав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період з 11.09.2011 року по 31.12.2011 року і не задекларував зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 181 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Посилання позивача на те, що податковий орган з надуманих причин відмовив йому в реєстрації платником ПДВ є безпідставним, оскільки такі дії, якщо позивач вважає їх протиправними, не були оскаржені та їх протиправність не встановлена.

Стосовно посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки позивач не є зареєстрованим платником податку на додану вартість, відсутні підстави для сплати нарахованих зобов'язань та штрафних санкцій з цього виду податку, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог п. 183.10 ст. 183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Проте колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 08.10.2012р. №0000191720 прийняте за ненадання документів підлягає скасуванню, оскільки ненадання (їх відсутність) визначена відповідно до норми ст. 44 ПК України та встановлена судом, а відповідачем, відповідно до вимог ст.. 85 ПК України не складено акт.

Таким чином колегія суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі № 804/2807/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2012р. №0000191720 та в цій частині позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 08.10.2012р. №0000191720.

В іншій частині Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі № 804/2807/13- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 06 травня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник