Постанова № 38876817, 20.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2014 рокусправа № 804/6474/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі №804/6474/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг», ОСОБА_2 до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовами звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг», ОСОБА_2 до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2013 року №0000021502 та №0000031502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно в акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог законодавства в частині недодержання в момент вчинення правочинів з контрагентами позивача вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки виконання господарських договорів підтверджено первинними документами, які відповідачем не досліджено. Крім того, позивач вважає, що він не може нести відповідальність за несплату податків своїх контрагентів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень були задоволені, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Відповідачем була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та в цій частині у задоволенні позову відмовити. Скарга зокрема обґрунтована ненаданням товариством скарги та первинної документації на спростування висновків акту перевірки, тощо.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, зазначив, що не надано суду належно оформлених договорів, укладених з контрагентами, не надано всіх накладних та інших первинних документів, які б підтверджували придбання товару.

Представник товариства щодо апеляційної скарги заперечив, зазначив, що всі первинні документи, які б могли підтверджувати придбання то товару та формування витрати та податкового кредиту надані суду.

Позивач ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, що позивачем - товариством у ході розгляду справи надані докази виконання умов договорів з контрагентами.

Заслухавши представника відповідача, позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга, в межах оскарження рішення суду першої інстанції, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи, відповідачем вручено директору ТОВ «Терра Опт Торг» ОСОБА_2 23.11. 2012р. запит про надання пояснення та їх документальне підтвердження, з переліком документі, щодо взаємовідносин з ТОВ «Імпульс плюс 2010» та зазначено щодо наслідків ненадання такої інформації на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (а.с. 10 Т3).

Також відповідно матеріалам справи, ОСОБА_2 24.12.2012р. одержав повідомлення та копію наказу про проведення перевірки (а.с. 22 Т3).

Відповідно до наказу Лівобережної МДПІ від 21.12.2012 року №1219, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ТОВ «Терра Опт Торг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Імпульс плюс 2010» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року та ТОВ «Євротурбина» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2012 року №6423/22/36727957.

Акт направлено засобами поштового зв'язку на адресу підприємства та вручено 08.02.2013 року.

Скарга щодо висновків перевірки з додатками первинних документів позивачем не подавалась.

Перевіркою встановлені порушення:

- вимог ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами;

- п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, п.200.1 статті 200, п.201.7, п.201.4, п.201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 115 107,00 грн.;

- п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5, п.п.4.1.6 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств у сумі 3 066 544,00 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з підстав не підтвердження первинними документами правомірність формування витрат та податкового кредиту за результатами взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Імпульс плюс 2010» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 та ТОВ «Євротурбина» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Дійсно, за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду, постановлений у кримінальній справі про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Водночас, судом першої інстанції не було належним чином досліджено усі первинні документи, які були надані позивачем, та які не надані, проте передбачені можливо договорами які підтверджують отримання товару, які можуть мати позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Згідно зі статтею 3 Закону України від "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зв'язності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Так відповідач не заперечує факту проплати на відповідні рахунки позивачем за начебто отриманий товар, проте вказує на відсутність отримання такого товару саме від контрагентів зазначених у акті перевірки.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій.

Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з придбанням товару, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання договорів.

Так перевіркою встановлено, що позивачем - товариством за перевіряє мий період формувались витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Євротурбина» та ТОВ «Імпульс плюс 2010».

До матеріалів справи позивачем суду першої інстанції було надано лише договір поставки укладений з ТОВ «Євротурбина» від 01.09.2010р. №0109 (а.с. 51 Т1).

Проте в договорі не зазначено в особі кого, як керівника ТОВ «Євротурбина», укладався такий договір та хто саме поставив підпис у договорі, оскільки відсутнє прізвище.

Договір укладений з ТОВ «Імпульс плюс 2010» суду першої інстанції не надавався, такий договір (копія) надано суду апеляційної інстанції.

Також в договорі не зазначено в особі кого, як керівника, укладався такий договір проте є підпис та зазначення прізвища особи, що підписала договір.

Як на підтвердження виконання договорів позивачем надані виписка з банку щодо сплати сум, податкові накладні, накладні, реєстри отриманих податкових накладних, а також декілька видаткових накладних (т1, т2).

Проте, у договорах, які позивач вважає укладені відповідно до норм чинного законодавства, зазначено, що їх невід'ємною частиною є Рахунки, в яких зазначається товар, його кількість, асортимент.

Посилання як на умову поставки містких у деяких податкових накладних, а також накладних.

Проте Рахунки відсутні в матеріалах справи та не надані позивачем - товариством.

Крім того, в деяких податкових накладних як умова поставки зазначено - «без угоди» (наприклад а.с. 97-102 Т1).

Також договори, на які посилається позивач - товариство, містять вимогу щодо якості товару, яка повинна бути підтверджена сертифікатом про якість заводу-виготовлювача або гарантійним листом продавця.

Таких документів також не надано до матеріалів справи.

Про наявність таких документів представник позивача - товариства, суду не зазначила.

Отже, позивачем самостійно суду було подано докази, у тому числі договори, які містять певні недоліки але передбачають низку документів на підтвердження їх виконання. Проте таких доказів позивачем надано не було.

Висновки про реальність здійснених позивачем господарських операцій, за наслідками яких було сформовано податковий кредит та сформовано валові витрати суд першої інстанції зробив без фактичного дослідження первинних документів.

Зокрема, суд першої інстанції, роблячи висновок про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи ряд вищевказаних документів.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем надавався позивачу запити щодо надання первинних документів.

Проте суд першої інстанції зазначив, що такий запит отримала не належни особа. Проте матеріали справи містять витяг з ЄДРПОУ в якому зазначено, що керівником позивача є ОСОБА_2 (а.с. 55 - 58 Т3).

Крім того, дії відповідача та наказ на проведення перевірки позивачем не оскаржені.

Відповідно до положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на те, що позивачем не було надано належних доказів, які б спростовували викладені в акті перевірки порушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга, підлягає задоволенню.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню в частині задоволення позовних вимог з ухваленням нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі №804/6474/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг», ОСОБА_2 до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та у задоволенні позову вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Опт Торг» до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі №804/6474/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 28 квітня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник