Постанова № 38872566, 20.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2014 року № 826/3697/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ТРАНС-ОБОЛОНЬ» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови № 140-ПД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 19 лютого 2014 року.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «ТРАНС-ОБОЛОНЬ» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту також - відповідач), в якому просило:

- визнати постанову № 140-ЦД-1-Е Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 лютого 2014 р. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, винесеної у відношенні ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТРАНС-ОБОЛОНЬ» (код ЄДРПОУ 05475216), протиправною;

- скасувати постанову № 140-ЦЦ-1-Е Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 лютого 2014 р. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, винесеної у відношенні ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТРАНС-ОБОЛОНЬ» (код ЄДРПОУ 05475216).

13.05.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, у зв'язку з не приведенням ПАТ «Транс-Оболонь» статуту та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства» відповідачем винесено Розпорядження №524-ЦД-1-Е від 25.03.2013 року. Згідно з цим Розпорядженням позивача зобов'язано у термін до 07.10.2013 року здійснити всі необхідні дії для приведення у відповідність згідно з п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», а саме, привести статут та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».

Оскільки, на виконання Розпорядження ПАТ "Транс-Оболонь" не надало жодних документів було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів та викликано представника позивача на підписання Акта про правопорушення на ринку цінних паперів. За результатами розгляду справи 19 лютого 2014 року до позивача застосовано штраф у розмірі 17000 грн. згідно постанови №140-ЦД-1-Е.

Позивач категорично не погоджується з правомірністю спірної постанови, та а обґрунтування таких доводів покликається на те, що його притягнуто до відповідальності безпідставно, оскільки справа про правопорушення на ринку цінних паперів була порушення за невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери з терміном його виконання 07.10.2013 року, яке позивач не отримував. Також стверджував, що позивач не є суб'єктом правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки відсутній факт вчинення ПАТ «ТРАНС-ОБОЛОНЬ» правопорушення, а саме, невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери з терміном його виконання 07.10.2013 року. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском та обігом цінних паперів та їх похідних в Україні регулюються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Частиною першою статті 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Статтею 2 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється зокрема з метою дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону № 448/96-ВР національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Питання винесення розпоряджень про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів регулюються ст.10 Закону № 448/96-ВР та «Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» затверджених рішенням НКЦПФР від 16.10.12р. №1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.12р. за № 1855/22167 (надалі - Правила №1470).

Відповідно до п. 1., п. 2 розділу XIV Правил №1470 розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Розпорядження про усунення порушень може бути винесено без порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Комісії.

Пунктом 3 розділу XIV Правил №1470 визначено перелік осіб, які мають праві виносити розпорядження про усунення порушень, а саме: розпорядження про усунення порушень можуть виносити Голова Комісії, члени Комісії, уповноважені Комісією посадові особи.

Як вбачається з матеріалів справи розпорядження №524-ЦД-1-Е від 25.03.2013 року винесено у зв'язку порушенням вимог п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства», а саме: неприведення до 30.04.2011 р. статуту та внутрішніх положень товариства у відповідність із нормами Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI (надалі - Закон № 514-VI ).

Оскільки, на виконання Розпорядження позивачем не було надано жодних документів, було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів.

Як вже було судом встановлено, за результатами розгляду справи 19 лютого 2014 року до позивача застосовано штраф у розмірі 17 000 гривень постановою №140-ЦД-1-Е.

При цьому, статтею 11 Закону №448/96-ВР, зокрема, за невиконання розпоряджень уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачена відповідальність юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання розпоряджень у розмірі від 1 тисячі до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, п. 14 ч. 1 ст.8 Закону № 448/96-ВР встановлено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №514-VI статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які, в тому числі, передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Часткове виконання вимог абзацу першого цього пункту не є виконанням вимог цього Закону.

Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Закон № 514-VI набрав чинності у квітні 2009 року, тобто до квітня 2011 року всі акціонерні товариства, які зареєстровані на території України, повинні були привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього закону.

При цьому, суд приймає до уваги, що факт своєчасного не приведення діяльності Публічного акціонерного товариства «ТРАНС-ОБОЛОНЬ» у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» доведений. Зокрема, встановлено, що станом на 04.02.14 року ПАТ «Транс-Оболонь» усунено порушення законодавства та повідомлено уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження шляхом подання листа вих. №22 від 28 січня 2014 року (вх. №1411 від 03 лютого 2014 року) із наданням копії першої сторінки статуту (дата реєстрації 19 грудня 2013 року; номер запису - 10691050015006303), що свідчить про несвоєчасне виконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №524-ЦД-1-Е-Ф від 25.03.2013 року.

Разом з тим, в обґрунтування неправомірності постанови накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів позивач покликався виключно на те, що оскільки він не отримував Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 07.10.2013р., а відтак у його діях відсутній склад правопорушення, а саме невиконання такого розпорядження.

Проте і такі доводи позивача в ході судового розгляду справи знайшли своє документальне спростування.

Так, до суду відповідачем було подано супровідний лист про скерування на адресу позивача Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери №524/ЦД-1-Е-ф від 25.03.2013р., на якому міститься запис про отримання примірнику розпорядження представником позивача, який засвідчено особистим підписом.

Враховуючи, що позивач здійснив не своєчасне приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами даного Закону №514-VI та не своєчасно виконав розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, суд дійшов висновку, що уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку правомірно винесла постанову №140-ЦД-1-Е від 19 лютого 2014 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірної постанови.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур