Рішення № 38872309, 21.05.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2014 р.Справа № 916/1323/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від прокуратури: Котюх С.А. згідно посвідчення від 23.07.13. за №018898;

від Міністерства інфраструктури України: Тимофієнко О.О. згідно довіреності від 14.03.2014р. за № 2569/15/14-14;

від позивача: Дюндик Л.В. згідно довіреності від 25.12.2013р. за № 132;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (м. Іллічівськ, Одеської обл.) в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України (м. Київ) в особі Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (м. Іллічівськ, Одеської обл.);

до відповідача: Приватного підприємства "Камея" (м. Іллічівськ, Одеської обл.);

про стягнення 2843,79грн.

04 березня 2014р. Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Камея" про стягнення 2843,79грн.

Ухвалою господарського суду №916/768/14 від 06.03.14. позовну заяву повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.14., ухвалу №916/768/14 від 06.03.14. скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 07.04.2014р. позов Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до Приватного підприємства "Камея" про стягнення 2843,79грн. передано на розгляд судді Брагіній Я.В.

Ухвалою суду від 09 квітня 2014р. порушено провадження у справі № 916/1323/14 за позовом Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до відповідача Приватного підприємства "Камея" про стягнення 2843,79грн.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Позивач у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Надав письмові пояснення, витребувані судом документи та просив закінчувати розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про розгляд справи за місцем реєстрації був повідомлений вчасно й належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2011р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі порт, позивач) та Приватним підприємством "Камея" (надалі споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 291-О.

Предметом договору є надання портом послуг електрозв'язку за телефонами №9-34-84, 9-12-66, 9-30-42, 9-15-65, 9-47-71.

Порт зобов'язується забезпечувати безперебійне надання послуг телефонного зв'язку.

Відповідно до п.3.6 договору споживач зобов'язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефони розмови, та інші послуги, надані по телефону.

За умовами п. 4.1 договору , послуги, які надаються портом, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно п. 4.2 договору, споживач сплачує рахунки порту щоквартально попередньо за 10 днів до початку кварталу, за який оплачується.

Згідно п. 4.3 договору, нарахування здійснюється з моменту підключення.

За умовами п. 5.6 договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожну добу затримки для отримання бюджетних коштів.

Відповідно розділу 7 договору, він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договорі вважається дійсним на той же термін.

Позивач належно виконував умови договору, надавав послуги відповідачу, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 21.08.2013р., підписаний сторонами, та підписи яких посвідчено печатками.

За надані послуги позивач виставив відповідачу рахунок № ПР/23851 від 21.08.2013 на суму 2726,75грн., який останній не сплатив, у зв'язку з чим у нього створилась заборгованість за отримані послуги в сумі 2726,75грн.

Тому станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи за відповідачем рахується борг за отримані послуги в сумі 2726,75грн.

11.12.2012р. відповідач листом № 396 погоджувався з існуючим на той час боргом та зобов'язувався сплатити борг.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.193 ГК України).

Відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо не розрахувався за отримані послуги в сумі 2726,75грн.

Таким чином, борг відповідача Приватного підприємства "Камея" перед позивачем становить 2726,75грн., і тому суд задовольняє позов у цій частині.

Позивач також просить стягнути з відповідача Приватного підприємства "Камея" пеню в сумі 83,60грн.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п. 5.6 договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожну добу затримки для отримання бюджетних коштів.

Перевіривши розрахунок пені суд вважає, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов у частині стягнення пені в сумі 83,60грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача Приватного підприємства "Камея" 33,44грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, тому задовольняє позов і в частині стягнення 3% річних в сумі 33,44грн.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив до суду не надіслав, в акті звірки взаємних розрахунків основний борг визнав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позов підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача на користь державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Камея" (вул. Бульвар Гайдара, 3, кв. 80, м. Іллічівськ, Одеська область, 68000, та вул. Транспортна, 31, м. Іллічівськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 32217307) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (вул. Праці, 6, м. Іллічівськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 01125672):

- 2726,76 грн. - основної заборгованості,

- 83,60 грн. - пені,

- 33,44грн. - 3% річних,

3. Стягнути з Приватного підприємства "Камея" (вул. Бульвар Гайдара, 3, кв. 80, м. Іллічівськ, Одеська область, 68000 та вул. Транспортна, 31, м. Іллічівськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 32217307) в доход Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ 03499997) витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 23 травня 2014р.

Суддя Брагіна Я.В.