Рішення № 38872253, 22.05.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2014 року Справа № 913/1204/14

Провадження №8/913/1204/14

За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк,

в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця", м.Дебальцеве Донецької області,

до Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Краснодон Луганської області, -

про стягнення 12085 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Масляк В.В. - юрисконсульт комерційного відділу, - довіреність №Н-01/3697 від 23.12.2013;

від відповідача - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

В С Т А Н О В И В :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача як вантажовідправника штрафу у сумі 12085,00 грн., нарахованого ним з посиланням на невірне зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній від 11.11.2013, - тобто порушення приписів ст. 24 Статуту залізниць України.

У зв'язку з надходженням позову господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/1204/14.

До початку судового засідання 22.05.2014 від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав повністю.

Відповідач до судового засідання не з'явився, але через канцелярію суду подав відзив на позов за вих. №12/135 від 20.05.2014, з якого вбачається, що він позов визнає повністю, але, з урахуванням приписів п.3 ст. 83 ГПК України, просить суд зменшити суму штрафу до рівня однієї провізної плати, тобто 2417,00 грн. (12085,00 грн. : 5), посилаючись на скрутне власне фінансове становище, на підтвердження чого надав до відзиву на позов звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ПАТ "Краснодонвугілля" за І квартал 2014 року, згідно якому відповідач має збитки у сумі 97.684 тис. грн. проти 188.657 тис. за аналогічний період минулого року.

Позивач заперечив проти задоволення цього клопотання, пославшись на те, що надана відповідачем до справи копія вищезгаданого звіту не засвідчена його печаткою та підписами посадових осіб, не містить доказів подання її до уповноважених державних органів (підрозділу Державної податкової служби та т.і.); крім того, він просить суд взяти до уваги те, що відповідач припустився істотного перевантаження вагону, у т.ч. перевищення його вантажопідйомності, що могло призвести до непередбачуваних негативних наслідків, у т.ч. аварії, пошкодження рухомого складу, залізничного полотна та т.і.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки останній у вищенаведений спосіб чітко визначив свою позицію у справі.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

11.11.2013 відповідачем у супроводі накладної за №б/н від 11.11.2013, у відкритому напіввагоні №60595600, з залізничної станції Сємєйкіно-Нове Донецької залізниці, вантажною швидкістю, навалом, з завантаженням нижче бортів, з маркуванням вантажу борознами, після зважування на 150-тонних вагонних вагах, - до залізничної станції Авдєєвка Донецької залізниці на адресу одержувача - ПАТ "Авдєєвський коксохімічний завод" - відправлено вантаж вугільної продукції (вугілля кам'яне марки ж-жирне), - при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон завантажено 69000 кг названої продукції (нетто); вага тари - 23300 кг, - тобто згідно накладній вага брутто - 92300 кг (а.с.10).

Як повідомив відповідач, маса вантажу у вагоні №60595600 була встановлена шляхом зважування на вагонних вагах вантажовідправника - шахти "Самсонівська-Західна" ПАТ "Краснодонвугілля", при цьому контрольне зважування вагона не здійснювалося (а.с.16).

12.01.2013 вагон №60595600 прибув на проміжну залізничну станцію Дебальцеве-Сортувальне Донецької залізниці, де у динаміці, на тензометричних залізничних вагах був встановлений факт перевищення маси вантажу у зазначеному вагоні на 4700 кг, - про що складено акт загальної форми №3493 (а.с.7).

У зв'язку з цим вагон був відчеплений з метою його контрольного зважування у статиці та встановлення фактичної маси.

Того ж дня на станції Дебальцеве-Сортувальне Донецької залізниці, комісійно (комісія у складі: заступника чергового по станції ОСОБА_2, бригадира ПКО ОСОБА_3, агента комерційного ОСОБА_4), був складений акт загальної форми №273, при цьому після зважування вагону на тензометричних вагонних вагах СВ 200000/ВГ (а.с.12-15), в статиці, було виявлено, що згідно документу (накладній) вказано: нетто - 69000 кг, тара - 23300 кг, тобто брутто - 92300 кг, а фактично виявлено: брутто - 96500 кг, тара з трафарету - 23300 кг, нетто - 73200 кг, - що більше даних документа та вантажопідйомності вагону на 4200 кг (а.с.8).

12.11.2013 згаданою комісією був складений комерційний акт БН №726243/608, згідно якому встановлено, що вагон №60595600 на момент складення акту був технічно справним; завантаження нижче бортів на 300 мм, розрівняне, маркування - борознами, без виїмок та заглиблень, сліди течі відсутні; вагон у комерційному відношенні справний. Маркування не порушене (а.с.9).

Відповідач не оскаржив та не оспорив цей акт.

Позивач - Державне підприємство "Донецька залізниця" надлишок вугілля масою 4200 кг (разом з надлишками вугілля у інших вагонах відповідача, які не мають відношення до цього спору) у супроводі залізничної накладної №б/н від 20.11.2013 (а.с.11) спрямувала на адресу вантажоодержувача - ПАТ "Авдєєвський КХЗ", яке останній отримав без зауважень (а.с.9 та 11).

Позивач не надав документальних доказів того, що у зв'язку з виявленими розбіжностями між даними залізничної накладної та фактичною масою вантажу у вагоні він звертався до відповідача з претензією про сплату штрафу.

Цей спір виник з наступних підстав.

Враховуючи, що провізна плата за перевезення вантажу у вищезгаданому вагоні становить 2417,00 грн. (а.с.10), позивач, керуючись чинним законодавством, нарахував штраф у сумі 12085,00 грн., але відповідач ухилився від його сплати, що стало підставою для його звернення з цим позовом до суду.

Відповідач не заперечив проти позову.

Заслухавши позивача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, маса вантажу визначається відправником, при цьому про спосіб її визначення він зобов'язаний зазначити у накладній.

Пунктом 26 цих же Правил заборонено приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності.

За приписами пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Мінюсті України 10.09.2001 за №796/5987, - з метою забезпечення збереженості усіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно пунктам 1.1-1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі - Правила №644), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 №460 "Про затвердження бланків перевізних документів".

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом (п. 1.2).

Перевізний документ поєднує звичайну інформацію з кодованою інформацією; місця для кодування у ньому обведені жирними рамками. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції (п. 1.3).

Пунктом 2.1 Правил встановлено, що у разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач неналежним чином поставився до визначення ваги вугільної продукції, зазначивши її у накладній в 69000 кг, - замість фактичних 73200 кг.

В силу пункту 2.3 цих Правил саме відправник засвідчує правильність відомостей, вказаних ним у перевізному документі.

Згідно абзацу 2 п. 2.6. Правил №644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

У даному спірному випадку різниця становить 4,6%.

Пунктом 5.5 Правил №644 встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Цей пункт Правил базується на нормі ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якою встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.

Виявивши на попутній станції факт неточного визначення маси вантажу у вагоні №67361568, позивач правомірно скористався Правилами складання актів, затвердженими наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855 (далі - Правила №334).

Пунктом 1 цих Правил встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах (абз. 2 п. 2).

Комерційні акти складаються:

на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;

при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.

У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;

на вантаж, що перебуває у дорозі, - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. (п.4).

З огляду на зміст цього пункту Правил №334 правомірним є висновок про припустимість перевірки фактичної маси вантажу у вагоні на попутній станції.

На користь такого висновку слугує також пункт 8 Правил, згідно якому комерційні акти складаються у 3-х примірниках на бланках встановленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилом чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт робиться відмітка на зворотному боці накладної.

Пунктом 9 Правил встановлено, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Згідно п. 10 Правил №334 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Зі змісту цих Правил не вбачається, що залізниця зобов'язана примірник комерційного акту спрямовувати відправнику.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивачем при складанні акту загальної форми та комерційного акту, що є предметом дослідження за цим спором, не порушено чинне законодавство.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено настання відповідальності для вантажовідправника не за певну кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів на нього та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу на попутній станції або на станції призначення, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності, визначений законом.

Так, у ст. 118 сказано, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічна позиція викладена у п.6.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії ВГСУ від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (далі - Рекомендації №601).

Згідно вищезгаданій накладній №б/н від 11.11.2013 провізна плата за вагон №60595600 становить 2417,00 грн., з огляду на що позивачем вірно визначено розмір штрафу, а саме: 12085,00 грн. (2417,00 грн. х 5).

Термін позовної давності для його стягнення станом на час звернення позивача з позовом до суду - не закінчився.

Що стосується клопотання відповідача про застосування судом приписів пункту 3 ст. 83 ГПК України з метою зменшення заявленої до стягнення суми штрафу до розміру однієї провізної плати (2417,00 грн.), - то суд не вбачає підстав для його задоволення як такого, що належним чином не обґрунтоване.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які сказано вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 24,118 та 122 Статуту залізниць України, п.п. 6,8-10 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, керуючись ст.ст.43,47,22,32-34,36,43,44,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В :

1.Позов Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк, в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" - про стягнення 12085 грн. 00 коп. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", ідентифікаційний код 32363486, яке знаходиться за адресою: місто Краснодон, вул. Комсомольська, 5 Луганської області, - на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", ідентифікаційний код 01074957, яке знаходиться за адресою: місто Донецьк, вул.Артема, 68, в особі Дебальцівської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця", яка знаходиться за адресою: місто Дебальцеве Донецької області, вул. Леніна, 12, - штраф у сумі 12085 (дванадцять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 22.05.2014 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 26 травня 2014 року.

Суддя А.П.Середа