Постанова № 38871576, 19.05.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2014 року Чернігів Справа № 825/1258/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Федоренка Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом комунального лікувально-профілактичного закладу "Ніжинський міський пологовий будинок" Ніжинської міської ради

до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування пунктів вимог

за участю

представників сторін:

від позивача Луєнка Ю.В., довіреність від 02.04.2014,

від відповідача Кожемяки Ю.М., довіреність від 15.01.2014 № 25-25-18-14/322, -

В С Т А Н О В И В:

16.04.2014 комунальний лікувально-профілактичний заклад «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - ДФІ в Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування пунктів 4, 5 вимог Ніжинської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про усунення виявлених ревізією комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради Чернігівської області порушень законодавства від 20 березня 2014 р. № 1-18/590.

При цьому, 19.05.2014 року представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просив прийняти зменшення розміру позовних вимог комунального лікувально- профілактичного закладу «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради Чернігівської області щодо визнання протиправним та скасування п. 5 вимог Ніжинської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про усунення виявлених ревізією комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради Чернігівської області порушень законодавства від 20 березня 2014 р. № 1-18/590 в частині суми 22585,70 грн

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 вимог Ніжинської об'єднаної державної фінансової інспекції' Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про усунення виявлених ревізією комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради Чернігівської області порушень законодавства від 20 березня 2014 р. № 1-18/590 в частині вимог стягнути кошти в сумі 42077,04 грн., з осіб, винних у зайвих грошових витратах в порядку та розмірах встановлених ст. ст. 132 - 136 КЗпПУ, та в частині вимог провести перерахунки та відповідні взаємозвірки, щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 15451,72 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Пункт 4 вимог Ніжинської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції' в Чернігівській області про усунення виявлених ревізією комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради Чернігівської області порушень законодавства від 20 березня 2014 р. № 1-18/590 визнати протиправними та скасувати повністю.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що висновки відповідача, викладені в Акті ревізії від 08.02.2014 № 1-24/2, не відповідають дійсним обставинам та суперечать нормам діючого законодавства, тому вимога Ніжинської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 20 березня 2014 року № 1-18/590 є безпідставною та незаконною.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позові, додатково надавши пояснення в судовому засіданні.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірна вимога повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши в судовому засіданні заперечення проти позову, відповідач наголосила на тому, що вимоги є обґрунтованими нормами чинного законодавства, документально підтвердженими та винесені в межах правового поля.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» (код 21398952) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 355063), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Довідка АБ № 316723), має організаційно-правову форму - комунальна організація (установа, заклад), вид діяльності за КВЕД - 85.11.1 Діяльність лікарняних закладів.

Згідно з Ліцензією серії АГ за № 571840 Міністерства охорони здоров'я України, виданої 18.02.2011р., лікувально-профілактичному закладу було надано право на провадження з 29.12.2010р. медичної практики за напрямами організація і управління охороною здоров'я, акушерство і гінекологія, дитяче гінекологія, онкогінекологія, неонатологія, анестезіологія, клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, лабораторна імунологія фізіотерапія, терапія, терапевтична стоматологія, ультразвукова діагностика генетика медична.

Згідно з Ліцензією серії АВ за № 592703 Державного комітету України з контролю за наркотиками, виданої 14.10.2011р., Ніжинському міському пологовому будинку надано право на придбання, зберігання, перевезення знищення, використання наркотичних засобів (списку 1 таблиці II та списку 1 таблиці III), психотропних речовин (списку 2 таблиці II та списку 2 таблиці III), прекурсорів (списку 1 таблиці IV та списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Термін дії зазначеної Ліцензії з 19.08.2011р. по 19.08.2016р.

Відповідно до п. 2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Чернігівській області на IV квартал 2013 року, на підставі направлень № 2 від 09.01.2014р., № 183 від 28.11.2013р., № 185 від 09.12.2013р., № 8 від 28.01.2014 та № 4 від 11.01.2014р. виданих начальником Ніжинської об'єднаної Державної фінансової інспекції, начальником Савицьким Ю.М., завідувачем сектору Ніжинської об'єднаної Держфінінспекції Дворник Л.А., головним державним фінансовим інспектором Качкардою Н.М., головним державним фінансовим інспектором Соломатіним О.М. та провідним державним фінансовим інспектором Юхименко Ю.О. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» за період з 01.01.2011р. по 30.11.2013р.

Контрольний захід проведено з 28.11.2013р. по 08.02.2014р. у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома головного лікаря Ніжинського пологового будинку Якуби В.М. та головного бухгалтера Ольховик С.В. Ревізію було зупинену з 16.12.2013 по 20.12.2013, з 30.12.2013 по 08.01.2014, з 20.01.2014 по 25.01.2014 та з 31.01.2014 по 07.02.2014 років для проведення зустрічних звірок.

Виявлені ДФІ в Чернігівській області порушення чинного законодавства з боку КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» були викладені в Акті ревізії від 08.02.2014 № 1-24/2 (підписаний із запереченнями, перший та третій примірник Акту ревізії з додатками вручено головному бухгалтеру С.В.Ольховик 11.02.2014, Т. 1 а.с. 41-49).

Не погодившись з висновками Акту ревізії від 08.02.2014 № 1-24/2, КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» подав свої заперечення від 21.02.2014 № 1-04/87 (Т. 1 а.с. 50-51), розглянувши які, ДФІ в Чернігівській області не прийняла (висновки на заперечення до Акта ревізії, Т. 1 а. с. 52-56).

Так, в Акті ревізії зазначено, в порушення вимог п. 2.4.5.1 Умов оплати праці № 308, впродовж охопленого ревізією періоду, посадові оклади працівників акушерського відділення встановлювалися з врахуванням підвищення на 15% у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці при тому, що відповідно додатку № 5 до Колективного договору між трудовим колективом та адміністрації Ніжинського пологового будинку на 2006 - 2010 зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради 04.06.2006 № 39 та додатку № 8 Колективного договору між трудовим колективом та адміністрації Ніжинського пологового будинку 2012-2015 роки зареєстрованого 15.06.2012 за № 34, зазначені посади акушерського відділення до затвердженого «Переліку професій та посад з важкими і шкідливими умовами праці, на яких установлюється підвищення посадових окладів в розмірі 15%» включено не було. Таким чином, в порушення вимог п. 2.4.5.12 Умов оплати праці № 308; дев'ятьом працівникам закладу було безпідставно нараховано та виплачено заробітної плати на загальну суму 36755,54грн., в т.ч. в 2011 році -12305,77грн. в 2012 році -12714,03грн. та в січні - листопаді 2013 року - 11736,14грн. та як наслідок зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску 13515,01грн., в т.ч. за 2011 - 4524,83грн., за 2012 - 4674,94грн., за 20.13 рік - 4315,37грн.

Крім того, внаслідок безпідставного встановлення та виплати підвищення посадових окладів вищевказаним працівникам, в порушення п.6 Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1418 від 29.12.2009 року, зайво нараховано та виплачено надбавку за вислугу років на загальну суму 5321,50 грн., в т.ч. за 2011 рік - 2176,36 грн., за 2012 рік - 1795,55 грн., за 2013 рік - 1349,59 грн., та як наслідок зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 1956,71 грн., в т.ч. за 2011 рік на суму 800,24 грн., за 2012 рік на суму - 660,22 грн., за 2013 рік - 496,24 грн.

Порушення допущено економістом ОСОБА_7 (звільнена 30.04.2012) та економістом ОСОБА_8 (з 07.05.2012р.) В своєму пояснені ОСОБА_8 зазначила - «тарифікаційні списки мною складались так, як було передано мені попереднім економістом».

В наслідок допущеного порушення КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» нанесено матеріальної шкоди (збитків) на суму 57548,76 грн.

Ревізією законності надання всіх передбачених законодавством платних послуг встановлено, що відповідно до п. 5.1 Статуту КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок», (далі Статут) зареєстрованого 19.08.2010 року державним реєстратором Ніжинської міської ради (номер запису 10631050018000035) «…громадянам, які постійно проживають на території м. Ніжин, всі медичні послуги, за винятком тих, що входять до переліку платних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. № 1138, відшкодовуються за рахунок особистих коштів громадян...».

КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» протягом ревізуємого періоду надавалась послуга, яка віднесена до Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою КМУ № 1138 від 17.09.1996 року, «Операції зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) крім абортів за медичними і соціальними показниками», що підтверджено статистичними даними (форми №13) «Звіт про штучне переривання вагітності», та облікової форми №066/о «Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару».

Відповідно до форми № 13 звіту «Звіт про штучне переривання вагітності» Ніжинським пологовим будинком надано послугу зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) в 2011 році 209 жінкам, в 2012 - 192 жінкам, протягом 11 місяців 2013 року 146 жінкам. Послуг з переривання вагітності за медичними та соціальними показниками закладом, протягом 2011-2013 років не здійснювалось.

Ревізією дотримання вимог чинного законодавства встановлено, що в порушення п.п. 5.1, 5.4 Статуту, в Ніжинському пологовому будинку не встановлено затверджені ціни на платну послугу «Операції зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) крім абортів за медичними і соціальними показниками». Кошти до спецфонду не надходили.

В ході ревізії до управління хорони здоров'я Чернігівської' ОДА направлено запит, щодо надання інформації про затвердження та/або погодження цін (тарифів) на платні послуги, що протягом 2011-2013 року надавались Пологовим будинком. В отриманій відповіді, лист №10-22/158 від 13.01.2014 року, по даному факту інформації не надано.

Зазначене є порушенням п.п.5.1, ,5.4 Статуту, затвердженого 30.06.2010 рішенням 60 сесії 5 скликання Ніжинської міської ради, п. 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково- дослідних установах, затвердженого постановою КМУ №1138 від 17.09.1996 року, ч.4 ст.13 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 №2456, посадовими особами КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» не вжито вичерпних заходів щодо розрахунку ціни на платну послугу «Операції зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) крім абортів за медичними і соціальними показниками» та погодженню і затвердженню її у відповідності до чинного законодавства. Відповідно кошти до спецфонду не надходили.

Враховуючи вищевикладене комунальним лікувально-профілактичним закладом «Ніжинський міський пологовий будинок» недоотримано доходів по спеціальному фонду на загальну суму 48294,63грн., в т.ч. за 2011 рік - 18452,61грн., 201.2 рік -16951,68грн., та 11 місяців 2013 року - 13890,44грн Детальний розрахунок вартості наданих послуг по собівартості в додатку 11.2 до акту.

Особою причетною до порушення є головний лікар Якуба В.М., який згідно до п.9.3.6 Статуту «розраховує ціни на платні послуги, які підлягаютх погодженню і затвердженню у відповідності до чинного законодавства» та відповідно до ч.ч. 3,6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінасову звітність в Україні» від 16.07.1999року №996-ХІV - несе відповідальність за фіксування всіх господарських операцій у первинних документах та зобов'язання створити необхідні умови для правильной ведення бухгалтерського обліку.

За поясненням головного лікаря Якуби В.М. - «Видатки проводились на безоплатній основі у зв'язку з тим, що ціни на надання таких платних послу не затверджені управлінням охорони здоров'я Чернігівської ОДА. Протягом вищевказаного періоду економістами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 робилися розрахунки щодо платних послуг, які надавались на розсуд спеціалісті економічного відділу управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА. Повідомлень, затвердження або заперечення чи відправки на допрацювання отримано не було. Питання обговорювались в усній формі. Витяги з наказі про відправлення спеціалістів для вирішення питання платних послуг та копії розрахунків додаються».

Матеріальна шкода (збитки) нанесена Ніжинському пологовом будинку складає 48294,63грн.

При цьому, з метою повного усунення виявлених ревізією порушень, попередження їх виникнення в подальшому, на підставі ст. 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 968) - Ніжинською ОДФІ до КЛПЗ «Ніжинський пологовий будинок» пред'явлено вимогу від 20.03.2014 № 1-18/590 (Т.1 а.с. 57-60).

Відповідно до пункту 4 якої, Ніжинська ОДФІ вимагає відобразити дебіторську заборгованість в обліку на суму 48294,63 грн. Стягнути кошти в сумі 48294,63 грн. з осіб які отримали дані послуги. В іншому випадку стягнути з осіб винних у недоотриманні доходів шкоду у порядку встановленому ст. ст. 130 - 136 КЗпПУ, у зв'язку з виявленим порушенням п.п. 5.1, 5.4. Статуту, затвердженого 30.06.2010 р. рішенням 60 сесії 5 скликання Ніжинської міської ради, п. 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановом КМУ № 1138 від 17.09.1996 року, ч. 4 ст. 13 Бюджетного Кодексу Укрїани від 08.07.2010 р. № 2456, що призвело до недоотримання доходів на суму 48294,63 грн.

Відповідно до пункту 5 спірної вимоги, Ніжинська ОДФІ вимагає стягнути кошти в сумі 58590,68 грн., з осіб винних у зайвих грошових витратах в порядку та розмірах встановлених ст. ст. 132 - 136 КЗпПУ, провести перерахунки та відповідні взаємозвірки, щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 21545,30 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів), узв'язку з виявленим порушенням Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджені наказом № 308/516 від 05.10.2005 року, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 80135,98 грн.

Отже, дослідивши матеріали справи щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги пункту 4 Ніжинської ОДФІ від 20 березня 2014 № 1-18/590, судом встановлено, що КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» протягом періоду, за який проводилася ревізія, надавались послуги зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) в 2011 р. 209 жінкам, в 2012 р. - 192 жінкам, протягом 11 місяців 2013 р. - 146 жінкам, що підтверджується формою № 13 звіту «Звіт про штучне переривання вагітності» та не заперечується сторонами.

При цьому, при вирішенні даного спору, судом враховано, що відповідно до статті 49 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

При цьому, згідно з Рішенням Конституційного Суду України за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" (справа про безоплатну медичну допомогу) від 29.05.2002р. № 10-рп/2002 встановлено, що положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.

Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров'я та перелік таких послуг мають бути визначені законом.

Конституційний суд зазначив, що у правовому значенні термін "медична допомога" вживається у преамбулі, статтях 4, 16, 25, 33, 37, 52, 58, 60, 78 Основ законодавства України про охорону здоров'я (далі - Основи). Статті 33, 35, 58, 67, 68, 77 Основ визначають вузлові складові медичної допомоги (швидка, невідкладна, первинна, спеціалізована, високоспеціалізована тощо). Її дефініція дається у спеціальних словниках понять і термінів Всесвітньої організації охорони здоров'я, визнаних тими ж Основами (стаття 3). У процесі дослідження конституційного припису "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" зміст медичної допомоги з'ясовувався Конституційним Судом України з огляду на відповідні положення Конвенції про мінімальні норми соціального забезпечення, ухваленої у Женеві 28 червня 1952 року (статті 1, 2), Європейської Конвенції про соціальну та медичну допомогу, укладеної у Парижі 11 грудня 1953 року (статті 1, 8-17), Європейського кодексу соціального забезпечення, прийнятого у Страсбурзі 16 квітня 1964 року (частина II), Конвенції про медичну допомогу та допомоги у разі хвороби, прийнятої у Женеві 25 червня 1969 року (пункти 1, 3), та одноіменної Рекомендації, ухваленої там же і того ж дня (статті 7-12, 34), Європейської соціальної хартії, підписаної у Страсбурзі 3 травня 1996 року (статті 11-13), та інших міжнародних документів.

Отже, термін "медична допомога" широко вживається у національному законодавстві України, є певні його визначення Всесвітньої організації охорони здоров'я, науковців, медичних університетів й академій, про суперечливість висновків яких йшлося у попередньому пункті. Цілісна правова дефініція цього поняття у законах України відсутня, а тому потребує нормативного врегулювання, що виходить за межі повноважень Конституційного Суду України.

Разом з тим поданий вище аналіз термінів "безоплатно" і "медична допомога" у системному зв'язку з іншими аналогічними поняттями, що застосовуються в Конституції України, законах України, міжнародних договорах, дає можливість дійти висновку щодо загального змісту безоплатної медичної допомоги. Він полягає у відсутності для всіх громадян обов'язку сплачувати за надану їм у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медичну допомогу як у момент, так і до чи після її отримання. Словосполучення "безоплатність медичної допомоги" означає неможливість стягування з громадян плати за таку допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я у будь-яких варіантах розрахунків (готівкою або безготівкових): чи у вигляді "добровільних внесків" до різноманітних медичних фондів, чи у формі обов'язкових страхових платежів (внесків) тощо.

Не забороняє вказане положення і можливості надання громадянам медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги (за термінологією Всесвітньої організації охорони здоров'я - "медичних послуг другорядного значення", "парамедичних послуг"), у зазначених закладах за окрему плату. На це вже зверталась увага у Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1998 року N 15-рп/98. Перелік таких платних послуг не може вторгатися у межі безоплатної медичної допомоги і відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України має встановлюватись законом.

Так, рішенням Конституційного Суду України за конституційним поданням 66 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" (справа про платні медичні послуги) від 25.11.1998р. № 15-рп/98, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), наступні положення Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" від 17 вересня 1996 року N 1138: положення абзацу першого пункту 1 в частині затвердження Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти, передбачених розділом I та розділом II зазначеного Переліку; положення абзацу другого пункту 1 щодо дозволу лікувально- та санітарно-профілактичним закладам приймати від хворих плату за надані їм інші медичні послуги як внесення добровільної компенсації; положення пункту 2, яким дано доручення Міністерству охорони здоров'я України разом з іншими міністерствами та відомствами, що мають у підпорядкуванні лікувальні заклади, за погодженням з Міністерством фінансів України затвердити порядок надання платних послуг у державних закладах охорони здоров'я і вищих медичних закладах освіти та одержання обровільної компенсації від хворих.

Положення Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти", що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У своєму Рішнні Конституційний суд зауважив, що ряд пунктів Переліку передбачають виконання робіт, які за певних обставин можуть розглядатися як медична допомога. Це, зокрема, надання юридичним та фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров'я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (розділ I, пункт 21); діагностичне обстеження і лікування за направленням лікарів, які працюють на засадах підприємницької діяльності (крім випадків надання невідкладної медичної допомоги, професійних захворювань, виробничого травматизму), якщо у такому обстеженні і лікуванні немає невідкладної необхідності (розділ I, пункт 27); організація лікарських і фельдшерських здоровпунктів на підприємствах, в установах та організаціях, де вони не передбачені штатними нормативами (розділ I, пункт 30) та інші.

І лише незначна частина положень із зазначеного Переліку може розглядатися як послуги, надання яких безоплатно в державних закладах охорони здоров'я не може брати на себе держава. До них слід віднести медичний огляд осіб для отримання посвідчення водія транспортних засобів (розділ I, пункт 24, підпункт "а"); для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами, за винятком військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї яких передбачено законодавством (розділ I, пункт 24, підпункт "б"); для отримання відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження, за винятком державних службовців, робота яких пов'язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи (розділ I, пункт 24, підпункт "г").

Викладене дало підстави Конституційному Суду України визнати розділ I та розділ II Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти, такими, що не відповідають Конституції України.

Суперечить статті 49 Конституції України також положення абзацу другого пункту 1 оспорюваної Постанови Кабінету Міністрів України, яким дозволено лікувально- та санітарно-профілактичним закладам приймати від хворих плату за надані їм інші медичні послуги як внесення добровільної компенсації.

Не виключаючи можливості і доцільності добровільних пожертвувань на охорону здоров'я, Конституційний Суд України виходить з того, що благодійна діяльність має здійснюватись у відповідних правових формах і в порядку, передбачених, зокрема, Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16 вересня 1997 року.

Положення Постанови щодо внесення добровільної компенсації (до того ж безпосередньо в касу державного закладу охорони здоров'я) на практиці нерідко використовується як підстава для обов'язкової оплати хворими наданої їм медичної допомоги. За інформацією Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства має місце поширення обов'язкової компенсації за лікування на громадян похилого віку, інвалідів і навіть на дітей, яким згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року всі види медичних послуг надаються лікувально- та санітарно-профілактичними закладами безоплатно (абзац третій пункту 1 Постанови).

З аналізу зазначеного суд наголошує, що на виконання Рішення Конституційного Суду України за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" (справа про безоплатну медичну допомогу) від 29.05.2002р. № 10-рп/2002, окремого Закону щодо визначення поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров'я та перелік таких послуг, законодавцем прийнято не було.

Про те, судом встановлено, що на даний час діють окремі положення Постанови Кабінету Міністрів Укрраїни «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17 вересня 1996 р. № 1138 (зі змінами та доповненнями у т.ч. з врахуванням Рішення Конституційного Суду № 15-рп/98 від 25.11.98 щодо визнання неконституційними окремих положень) якими передбачено, що до послуг, що надаються згідно з функціональними повноваженнями державними і комунальними закладами охорони здоров'я належать, зокрема і, операції штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах (методом вакуум-аспірації у разі затримки менструації терміном не більш як на 20 днів) та у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності), крім абортів за медичними і соціальними показаннями (Розділ І пункт 7 цього Положення).

При цьому, судом встановлено, що пунктом 2.2 Статуту КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» затвердженого рішенням Ніжинської міської ради 60 сесії 5 скликання від 30.06.2010р. (Т.1 а.с. 17 -27) (далі - Статут), передбачено, що заклад діє на підставі Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров'я, Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», інших законів України, указів Президента України, Постанов Кабінету міністрів України, загальнообов'язкових для всіх закладів охорони здоров'я наказів та інструкцій Міністерства охорони здоров'я України, загальнообов'язкових нормативних актів інших центральних органів виконавчої влади, відповідних рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та цього Статуту.

Джерелами формування майна Закладу є: майно передане Закладу Органом управління; кошти Державного бюджету України, обласного та міського бюджетів; кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, благодійних внесків; кошти або майно, що надходять за надання платних послуг; доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання (Пункт 6.4 Статуту).

Відповідно до частини 1 статті 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Згідно частини 4 статті 57 Господарського кодексу України, статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Суд зауважує, що особливість установчих документів та їх відмінність від інших документів, необхідних для створення та легалізації юридичної особи полягає в тому, що установчі документи визначають правовий статус організації та за своїм характером є локальними нормативними актами. Норми установчих документів (якщо вони не суперечать закону) обов'язкові не лише для учасників, але й для інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» протягом періоду, за який проводилася ревізія, надавались послуги зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) в 2011 р. 209 жінкам, в 2012 р. - 192 жінкам, протягом 11 місяців 2013 р. - 146 жінкам, які є платними згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів Укрраїни «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» на підставі якого заклад здійснює свою діяльність (пункт 2.2, 5.4 Статуту), а отже посилання позивача на те, що даний нормативний акт носить не обов'язковий, а рекомендаційний характер, суд визнає безпідставними.

Крім того, суд оцінює критично твердження позивача щодо того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 989 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138» не затверджено новий перелік платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних закладах та науково- дослідних установах, а викладено у новій редакції' назву та розділи І і II Переліку, що був затверджений раніше та визнаний неконституційним вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, а саме у розділі І пунктом 7 знову передбачено платну послугу «Операції штучного переривання вагітності в амбулаторних умовах (методом вакуум-аспірації у разі затримки менструації терміном не більш як на 20 днів) та у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності), крім абортів за медичними і соціальними показаннями», яка фактично є тотожною тій платній послузі, що була передбачена пунктом 12 розділу І Переліку платних послуг у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1138 від 17.09.1996 р. зі змінами станом на момент ухвалення Конституційним Судом України рішення від 25.11.1998 р. № 15-рп/98.

Суд наголошує, що оцінка конституційності законів та інших нормативно-правових актів України не належать до компетенції суду який розглядає даний спір, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17 вересня 1996 р. № 1138 (зі змінами та доповненнями у т.ч. з врахуванням Рішення Конституційного Суду № 15-рп/98 від 25.11.98) є чинною дія якої поширюється на всю територію України, а отже той факт, що позивач вважає викладені у новій редакції положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1138 від 17.09.1996 р., неконституційними та нечинними, знаходиться поза межами правового поля і несе у собі лише негативні наслідки для позивача, оскільки незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції країни).

Між тим, судом було встановлено, що не зважаючи на те, що КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» вважає послуги зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) в 2011 р. 209 жінкам, в 2012 р. - 192 жінкам, протягом 11 місяців 2013 р. - 146 жінкам - безоплатними, тобто медичною допомогою, останнім були розроблені штатні розписи на 2011 та 2012 роки по наданню платних медичних послуг (операція штучного переривання вагітності до 12 тижнів, лікування безпліддя, включаючи хірургічні методи), які затверджувалися Ніжинським міським головою, тариф на платну медичну допомогу для проведення операції штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) та прейскурант, копії яких додається (Т. 1 а.с. 90, 91-92, 93, 94).

Крім того, у 2012 та 2013 роках позивачем неодноразово направлялися економісти до управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації для вирішення питання про затвердження цін на платні послуги, що підтверджується витягами з наказів № 12 - К від 23.03.2012 р., № 24 - К від 22.05.2012 р., № 39 - К від 17.09.2012р., № 20 - К від 14.03.2013 р. (Т. 1 а.с. 95, 96).

З наведено суд вбачає, що пояснення та аргументація представника позивача містить розбіжності з доказами, що місться у матеріалах справи. Вважаючи послуги зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) медичною допомогою, КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» намагався визначити ціни на дані послуги, як на платні.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що позивач не вжив вичерпних заходів щодо розрахунку ціни на платну послугу «Операції зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) крім абортів за медичними і соціальними показниками».

До такого висновку, суд прийшов тому, що з Акту ревізії від 08.02.2014 № 1-24/2 вбачається, що згідно з Ліцензією серії АГ за № 571840 Міністерства охорони здоров'я України, виданої 18.02.2011р., лікувально-профілактичному закладу було надано право на провадження з 29.12.2010р. медичної практики за напрямами організація і управління охороною здоров'я, акушерство і гінекологія, дитяча гінекологія, онкогінекологія, неонатологія, анестезіологія, клінічна лабораторна діагностика, клінічна біохімія, лабораторна імунологія фізіотерапія, терапія, терапевтична стоматологія, ультразвукова діагностика генетика медична, що не заперечувалось позивачем.

Так, згідно пункту 20 частини 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягає такіий вид господарської діяльності як медична практика.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2011 № 49 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 30.11.2012 № 981).

Відповідно до п. 1.3 Ліцензійних умов медична практика - це вид господарської діяльності у сфері охорони здоров'я, який провадиться закладами охорони здоров'я та фізичними особами - підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, з метою надання видів медичної допомоги, визначених законом, та медичного обслуговування.

При цьому, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави (Глава 63 Цивільного кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Поряд з цим, законодавцем передбачено і іншу альтернативу: за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (частина 1 статті 904 Цивільного Кодексу). Положення частини першої цієї статті застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили (частина 2 статті 904 Цивільного Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Таким чином, суд констатує, що КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок», як заклад охорони здоров'я, що здійснює медичну практику (господарську діяльность у сфері охорони здоров'я) за напрямами акушерство і гінекологія згідно Ліцензії серії АГ за № 571840 Міністерства охорони здоров'я України має право визначене чинним законодавством на укладення як у письмовій, так і у усній формі договору про надання медичних послуг по проведенню операцій зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) крім абортів за медичними і соціальними показниками, які входять до переліку платних послуг згідно Постанови Кабінету Міністрів Укрраїни «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17 вересня 1996 р. № 1138. Оскільки договір про надання медичних послуг укладається між споживачем (замовником), яким є пацієнт, та виконавцем (послугодавцем), в ролі якого витупає медичний заклад, то сам лікар є уповноваженою особою, яка безпосередньо надає медичні послуги, перебуваючи у трудових відносинах із медичним закладом.

Поряд з цим, згідно бухгалтерської довідки від 16.05.2014 року № 1-04/237 (приєднано до матеріалів справи) платні послуги КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» ніколи не надавались та не надаються. При цьому, суд наголошує, що оскільки згідно пункту 9.3.6 Головний лікар закладу, розраховує ціни на платні послуги, які підлягають погодженню і затвердженню у відповідності до чинного законодавства, а як було встановлено судом, та що не заперечувалось сторонами, такі ціни до моменту розгляду справи у суді погоджені і затверджені не були з причин, що не залежали від позивача, то КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» у відповідності до статті 904 Цивільного Кодексу мав право на відшкодування усіх фактично понесених витрат, необхідних для виконання договору.

Суд наголошує, що договір про безоплатне надання послуг є різновидом договору про надання послуг, на нього поширюються усі положення глави 63 Цивільного кодексу, за винятком окремих положень статей 901, 903 (щодо обов'язку замовника оплатити послугу). Тобто, заклад охорони здоров'я, що здійснює медичну практику має право на відшкодування усіх фактичних витрат за надані медичні послуги без будь-яких інших «націнок», що можуть входити у ціни на платні послуги, які, в даному випадку, підлягають погодженню і затвердженню у відповідності до чинного законодавства.

Тим більше, що пунктом 2.4 Статуту передбачено, що заклад має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, бути позивачем і відповідачем у суді та при наданні медичних послуг заклад зобов'язаний забезпечувати дотримання відповідних пов'язаних з наданням медичної допомоги особистих немайнових прав особи, встановлених Цивільним кодексом України та іншими законами України (пункт 4.12 Статуту).

Пуктом 7.1.7 Статуту передбачено, що заклад має право самостійно надавати платні послуги в порядку, передбаченому чинним законодавством, цим Статутом та рішеннями Засновника.

Таким чином, суд констатує, що позивачем в повній мір проігноровано норми чинного законодавства, що надають можливість отримання коштів за платні послуги по проведенню операцій зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) крім абортів за медичними і соціальними показниками шляхом укладення відповідних правочинів та з огляду на те, що пункт 5.4 Статуту каже, що вартість платних послуг, що входять до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138, відшкодовується за рахунок особистих коштів громадян, а у випадках, визначених законодавством України - за рахунок інших джерел за цінами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

При цьому, суд наголошує, що Ніжинською ОДФІ було розраховано недоотримані доходи по спеціальному фонду на загальну суму 48294,63 грн., в т.ч. за 2011 рік - 18452,61 грн., 2012 рік -16951,68 грн., та 11 місяців 2013 року - 13890,44 грн., виходячи саме з фактичних витрат здійснених КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» для надання медичних послуг по проведенню операцій зі штучного переривання вагітності у стаціонарі (до 12 тижнів вагітності) крім абортів за медичними і соціальними показниками, що підтверджується Додатком 11.2 до Акту ревізії від 08.02.2014 № 1-24/2 (Т. 1 а.с. 221 -223).

У зв'язку з вищенаведеними обставинами суд погоджується з контролюючим органом, що КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» зобов'язане відобразити дебіторську заборгованість в обліку на суму 48294,63 грн. Стягнути кошти в сумі 48294,63 грн. з осіб які отримали дані послуги. В іншому випадку стягнути з осіб винних у недоотриманні доходів шкоду у порядку встановленому ст. ст. 130 - 136 КЗпПУ, у зв'язку з виявленим порушенням п.п. 5.1, 5.4. Статуту, затвердженого 30.06.2010 р. рішенням 60 сесії 5 скликання Ніжинської міської ради, п. 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановом КМУ № 1138 від 17.09.1996 року, ч. 4 ст. 13 Бюджетного Кодексу Укрїани від 08.07.2010 р. № 2456, що призвело до недоотримання доходів на суму 48294,63 грн.

Щодо пункту 5 спірної вимоги, суд зазначає, що листом від 17.04.2014 року № 1-04/192 КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» по п. 5 вимог про усунення порушень повідомив Держфінінспекцію про те, що виплати, які невірно здійснені у зв'язку з неправильним встановленням в тарифікаційних списках заробітної плати, покладені на винну особу рішенням виробничої наради та відшкодовані ОСОБА_8 у розмірі її середньомісячної заробітної плати на момент звільнення в сумі 1864,20 грн.

Тобто, КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» не погоджується з п. 5 вимог в частині відшкодування невірно виплаченої заробітної плати працівникам акушерського відділення палати новонароджених дітей та нарахувань і відрахувань з неї на загальну суму 57548,76 грн., про що і повідомляє у вищезазначеному листі (Т.1 а.с. 195).

Так, судом встановлено, що відповідно до пп. 1 п. 2.4.5 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі - Умови), посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3, підвищуються на 25 та 15 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці.

Підпунктом 12 пункту 2.4.5 Умов передбачено, що «конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці згідно з підпунктами 1-9, затверджується керівником закладу, установи за погодженням з профспілковим комітетом у залежності від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці».

Перелік професій та посад з важкими і шкідливими умовами праці, на яких становлюється підвищення схемних посадових окладів в розмірі 15 %, затверджений керівником (головним лікарем) позивача і погоджений профспілковим органом та міститься у додатку № 5 до Колективного договору між трудовим колективом та адміністрацією позивача на 2006 - 2010 р.р., зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради 04.06.2006 р. за № 39 (а.с. 61 - 70). Цей перелік в палаті для новонароджених та недоношених дітей передбачає посаду лікаря - 1 роб. місце, посади середнього медперсоналу - 8 роб. місць, посади молодшого медичного персоналу - 7 роб. місць. Вказаний колективний договір відповідно до його п. 1.4. був чинним з дня його підписання і до укладення нового колективного договору, тобто, до укладення Колективного договору між трудовим колективом та адміністрацією позивача на 2012 - 2015 р.р., зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради 15.06.2012 р. за № 34 (Т.1 а.с. 71 - 89).

Додаток № 8 до вказаного Колективного договору на 2012 - 2015 р.р. також містить відповідний перелік, який для палати для новонароджених та недоношених дітей передбачає посаду лікаря - 1 роб. місце, посади середнього медичного персоналу - 5 роб. місць, посади молодшого медичного персоналу - 7 роб. місць.

Згідно п. 8.1. Статуту позивача одним із структурних його підрозділів є акушерське стаціонарне відділення. Це відділення має палату для новонароджених та недоношених дітей.

Додаток 33 наказу Міністерства охорони здоров'я № 33 від 23.02.2000 р. «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я містить штатні нормативи пологових будинків (акушерських відділень (палат) і відділень (палат) для новонароджених» та передбачає, зокрема, лікарський персонал, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою та технічних працівників, молодший медичний та інший персонал. Наказом Міністерства охорони здоров'я № 122 від 12.03.2008 р. у наказі № 33 від 23.02.2000 р. назву розділів «Середній медичний персонал» замінено на назву «Фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою та технічні працівники».

При цьому, Додаток 33 наказу Міністерства охорони здоров'я № 33 від 23.02.2000 р. у розділі Фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою та технічні працівники містить конкретний перелік посад які вкючають дані поняття, як - то: посади акушерок (у відповідних кабінетах та відділеннях), посади медичних сестер (у відповідних кабінетах та відділеннях), посади лаборантів (у стаціонарі, відділенні інтенсивної терапії для новонароджених та для надання амбулаторної допомоги тощо, а у розділі молодший медичний та інший персонал передбачено посади молодших медичних сестер або молодших медичних сестер для обслуговування оглядової, для обслуговування пологового відділення (передпологової, пологової та післяпологової палат акушерських відділень усіх профілів), відділення (палат) патології вагітності, для обслуговування новонароджених акушерського фізіологічного відділення (палат) у пологових, для обслуговування акушерського обсерваційного відділення (палат) для новонароджених, у відділеннях для недоношених новонароджених, для обслуговування гінекологічного відділення (палат) посади молодших медичних сестер установлюються в операційних і перев'язувальних, для обслуговування кімнати для відвідувачів, у жіночій консультації, у лабораторії, в рентгенівському кабінеті тощо.

Судом встановлено, що саме згідно тарифікаційних списків працівників позивача на 2011 - 2013 р. р. (охоплений ревізією період) у палаті для новонароджених та недоношених дітей акушерського відділення на посаді лікаря працювала 1 особа, на посадах медичної сестри палати для новонароджених та недоношених дітей з 01.01.2011 р. по 01.09.2011 р. - 8 осіб, а з 01.09.2011 р. - 5 осіб, на посадах молодшої медичної сестри палати для новонароджених та недоношених дітей - 7 осіб. Посади медичної сестри палати для новонароджених та недоношених дітей у тарифікаційних списках віднесені до розділу «Середній медичний персонал», посади молодшої медичної сестри палатна - до розділу «Молодший медичний персонал».

Таким чином, суд констатує, що впродовж охопленого ревізією періоду, посадові оклади працівників акушерського відділення встановлювалися з врахуванням підвищення на 15% у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці при тому, що відповідно додатку № 5 до Колективного договору між трудовим колективом та адміністрацією Ніжинського пологового будинку на 2006 - 2010 зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради 04.06.2006 № 39 та додатку № 8 до Колективного договору між трудовим колективом та адміністрацією Ніжинського пологового будинку на 2012-2015 роки, зареєстрованого 15.06.2012 за № 34, зазначені посади акушерського відділення до затвердженого Переліку професій та посад з важкими і шкідливими умовами праці, на яких установлюється підвищення посадових окладів в розмірі 15%, включено не було.

До такого висновку, суд прийшов тому, що статтею 14 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.

При цьому, відповідно до пункту 1.4 Колективного договору між трудовим колективом та адміністрацією Ніжинського пологового будинку на 2012-2015 роки, зареєстрованого 15.06.2012 за № 34 передбачено, що всі зміни та доповнення вносяться лише за згодою сторін, що оформляється спільним протоколом та реєструються.

Таким чином, КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» мав право на внесення змін до відповідного Колективного договору та замінити назву «Середній медичний персонал» на «Фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою та технічні працівники» зазначивши при цьому конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, як-то: посади акушерок (у відповідних кабінетах та відділеннях), посади медичних сестер (у відповідних кабінетах та відділеннях), посади лаборантів (у стаціонарі, відділенні інтенсивної терапії для новонароджених та для надання амбулаторної допомоги тощо.

Фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою та технічні працівники, молодший медичний є узагальнюючими поняттями і включають в себе широкий спект посад, які повинні визначатись Колективним договором (Підпунктом 12 пункту 2.4.5 Умов), а не тарифікаційними списками працівників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в порушення вимог пп. 12 п. 2.4.5. Умов оплати праці № 308, дев'ятьом працівникам Закладу було безпідставно нараховано та виплачено заробітної плати на загальну суму 36755,54грн., в т.ч. в 2011 році - 12305,77грн. в 2012 році - 12714,03грн. та в січні - листопаді 2013 року - 11736,14грн. та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску 13515,01грн., в т.ч. за 2011 - 4524,83грн., за 2012 - 4674,94грн., за 2013 рік - 4315,37грн.

Крім того, внаслідок безпідставного встановлення та виплати підвищення посадових окладів, вищевказаним працівникам, в порушення п.6 Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1418 від 29.12.2009 року, зайво нараховано та виплачено надбавку за вислугу років на загальну суму 5321,50 грн., в т.ч. за 2011 рік - 2176,36грн., за 2012 рік - 1795,55грн., за 2013 рік - 1349,59грн., та як наслідок зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 1956,71грн., в т.ч. за 2011 рік на суму 800,24грн., за 2012 рік на суму - 660,22грн., за 2013 рік - 496,24грн.

Внаслідок допущеного порушення Ніжинському пологовому будинку нанесено матеріальної шкоди (збитків) на суму 57548,76 грн.

Відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст. 71, ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позов КЛПЗ «Ніжинський міський пологовий будинок» - задоволенню не підлягає, а спірні пункти вимоги від 20 березня 2014 р. № 1-18/590 - не підлягають скасуванню.

Враховуючи встановлене та керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: (підпис) Ю.О.Скалозуб

З оригіналом згідно

Постанова суду від 19.05.2014 законної сили не набрала.

Суддя: Ю.О.Скалозуб