Рішення № 38871105, 14.04.2014, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/449/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Потоцького В.В.,

при секретарі Олійник Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Страхова компанія «Країна» просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 42422 гривень, посилаючись на те, що 14 серпня 2012 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_1 та під керуванням ОСОБА_2 Причиною ДТП стало порушення відповідачем Правил дорожнього руху України. В зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Країна», ОСОБА_4 звернулася до ПАТ «Страхова компанія «Країна» з письмовою заявою про відшкодування шкоди, завданої відповідачем. Позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні. Оскільки відповідач, в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вчасно не повідомив ПАТ «Страхова компанія «Країна» про настання страхового випадку, ПАТ «Страхова компанія «Країна» має право регресної вимоги до відповідача.

Представник позивача Піка М.Є. в судове засідання на повторний виклик суду не з'явився, просив суд про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на повторний виклик суду не з'явився, просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, посилаючись на те, що всі необхідні відомості про шкоду, яка підлягала відшкодуванню були надані йому вчасно,тобто в строк, передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

14 серпня 2012 року о 03 год. на 5-му км а/ш «Бориспіль-Дніпропетровськ» відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ГАЗ-3302», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та напівпричепом «SCHMITZ SKO», д.н.з. НОМЕР_2, автомобіля «DAF XF95 480», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 Причиною ДТП стало порушення відповідачем п. 2.3. (б) і п. 13.1. Правил дорожнього руху України. 18 вересня 2012 року Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у справі №3-1049, визнано вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

У результаті ДТП, що сталося внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки - автомобіля марки «ГАЗ-3302», д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля «РАР ХР95 480», д/н НОМЕР_3, з напівпричепом 5СНМІТ2 5КО, д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_4 заподіяна матеріальна шкода, пов'язана з пошкодження транспортного засобу, який належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію.

Вартість заподіяної шкоди автомобілю напівпричепу «SCHMITZ SKO», д.н.з. НОМЕР_2, визначена на підставі висновку №106 експертного авто-товарознавчого дослідження і становить 42922 гривень.

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Франшиза, згідно полісу №АВ/1403496, становить 500 гривень. Тобто на ПАТ «Страхова компанія «Країна» було покладено обов'язок відшкодувати шкоду у розмірі 42922-500 (франшиза) = 42422 грн.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи, що транспортний засіб марки «ГАЗ-3302», д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 застрахований, про що свідчить поліс №АВ/1403496 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і останній на законній підставі використовував транспортний засіб, який передав йому його власник ОСОБА_6, оскільки під час керування мав: посвідчення водія, серії НОМЕР_4, реєстраційний документ на цей транспортний засіб серії НОМЕР_5 та поліс обов'язкового страхування, то за цих обставин відповідальність має нести страховик, тобто Публічне акціонерне товариство СК «Країна» на підставі ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Із поліса №АВ/1403496 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася в період дії договору з 21.01.2012 року по 20.01.2013 року включно і є страховим випадком, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність. Ліміт відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи - 500 грн.

Відповідно до положень п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, страхова компанія - ПАТ СК «Країна» в межах ліміту відповідальності має відшкодовувати шкоду, заподіяну майну потерпілого.

Згідно висновку №106 експертного авто-товарознавчого дослідження від 29.08.2012 року вартість матеріального збитку становить 42922 грн., що не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Згідно з вимогами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої неї шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, ОСОБА_1 повинен відповідати за завдання матеріальної шкоди тільки у разі недостатності страхової виплати.

Відповідно до положень п. 91 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно платіжного доручення №1072 від 19.12.2012 року страхове відшкодування було перераховано ОСОБА_7 та копію платіжного доручення додано до позову про перерахунок СК «Країна» суми 58418 грн. 88 коп. Вказана сума суперечить вартості матеріальним збиткам, які встановлені у висновку №106 експертного авто-товарознавчого дослідження від 29.08.2012 року та яка зазначена в копії страхового акта №70/24569/3.2.29, який затверджений директором з врегулювання ПАТ СК «Країна», де розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить - 42422 грн. Окрім того, копія платіжного доручення не завірена належним чином, не містить інформації про конкретне призначення платежу та не зазначено конкретно отримувача коштів, тобто не містить інформацію про предмет доказування. Відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому суд враховує, що 14 серпня 2012 року відразу після настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпечених транспортних засобів, а саме: автомобіля марки «ГАЗ-3302», д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 і цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ СК «Країна», та автомобіля «DAF XF95 480», д/н НОМЕР_3, з напівпричепом «SCHMITZ SKO», д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп», учасники ДТП вирішили викликати працівників ДАІ з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення та з метою надання всіх необхідних відомостей про дорожньо-транспортну пригоду, про себе, місце проживання, назву та місце знаходження страховика, для подальшого страхового відшкодування. У той же день ОСОБА_1 повідомив працівникам ДАІ всі необхідні відомості, що стосувалися як його особисто, так і дорожньо-транспортної пригоди, а також надав для огляду документи - посвідчення водія серії НОМЕР_4, реєстраційний документ на транспортний засіб марки «ГАЗ-3302», д/н НОМЕР_1, серії НОМЕР_5, та поліс №АВ/1403496 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже суд вважає, що посилання страховика як на підставу стягнення з ОСОБА_1 вартості матеріальних збитків за дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 14 серпня 2012 року, тобто в період дії договору з 21.01.2012 року по 20.01.2013 року включно, і є страховим випадком, з підстав не надання письмово повідомлення страховику ПАТ СК «Країна» про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомостей про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу, суперечать нормам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з таких підстав.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема майну потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захист майнових інтересів страхувальників.

Оскільки після дорожньо-транспортної пригоди механічні пошкодження транспортних засобів були незначними і вони могли самостійно рухатися, без надання їм допомоги, то кожен з водіїв (ОСОБА_1 та ОСОБА_2.) після надання всіх необхідних відомостей працівникам ДАІ та після складання протоколу про адміністративне правопорушення продовжили рух в призначеному напрямку. Вночі з 13 серпня 2012 року відповідач виїхав на автомобілі марки «ГАЗ-3302», д/н НОМЕР_1, з м. Переяслав-Хмельницький в м. Київ для завантаження тортів з ПАТ «Київхліб» заводу №12 хлібокомбінату, звідти 14 серпня 2012 року відразу після ДТП виїхав за призначенням в Кривий Ріг. 15 та 16 серпня 2012 року перебував у м. Дніпропетровськ і лише пізно ввечері 17 серпня 2012 року повернувся до м. Переяслав-Хмельницький. За вказаних обставин ОСОБА_1 не мав можливості надати страховику письмове повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, що слід вважати поважною причиною, оскільки в 2012 році ОСОБА_1 працював без оформлення трудових відносин у ОСОБА_9 і за його призначенням відповідач мав доставити товар (торти - продукти, які мають короткий термін зберігання), який знаходився вже у завантаженому автомобілі за вище зазначеними адресами, що підтверджується дорожнім листом.

При цьому, всі необхідні відомості про ДТП були подані працівникам ДАІ та були відомі учасникам ДТП, оскільки кожен з водіїв повідомляв про себе, своє місце проживання, назву та місце знаходження страховика, надавали поліси страхування, а також інші документи, що підтверджується записами та проставленими водіями підписами в додатку до протоколу про ДТП (схема наслідків ДТП) із зазначенням механічних пошкоджень.

Зі змісту п. 33.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» слідує, що у разі оформлення працівниками відповідних підрозділів МВС України відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.

Відомості №9054272 про ДТП були надані працівником ДАІ страховику та зареєстровані в журналі обліку ДТП 14.08.2012 року.

Потерпілий, як особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, згідно вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вчасно, тобто протягом трьох днів після настання ДТП, надав страховику ПАТ «СК Країна» письмове повідомлення про страховий випадок встановленого зразка, про що свідчить копія повідомлення від 16.08.12 року. Отже, страховик мав всі необхідні письмові відомості про страховий випадок.

Зазначені обставини підтверджуються: полісом №АВ/1403496; повідомленням про страховий випадок від 16.08.2012 р.; відомості №9054272; страховим актом №70/24569/3.2.29; посвідченням водія серії НОМЕР_4; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «ГАЗ-3302», д/н НОМЕР_1; дорожнім листом; постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області; висновком №106 експертного авто-товарознавчого дослідження; рекомендованим повідомленням про вручення; листом від 20.12.2012 р.; платіжним дорученням №1072.

За таких обставин суд вважає, що посилання страховика на те, що його письмово не повідомили про страховий випадок є безпідставним, оскільки всі необхідні відомості про шкоду, яка підлягала відшкодуванню були надані йому вчасно,тобто в строк, передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, що в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі ст.ст. 22; 1188; 1194 ЦК України, ст. 3; 22; 28; 29; 38; 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 209; 213; 214; 215; 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. В. Потоцький