Постанова № 3886820, 19.03.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-10382/08/1770

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2009 року 09 год. 15 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М., за участю секретаря судового засідання Василевич І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник ОСОБА_1. (копія довіреності в матеріалах справи);

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2

до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації

про стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня в сумі 4839,50 грн. за 2004-2008 роки, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня в сумі 4839,50 грн. за 2004-2008 роки.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач звернувся з позовом не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом. А відтак, судом, за згодою позивача, було допущено заміну первинного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації на належного відповідача - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації.

Позивач в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому суданні наддав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях проти позову, а зокрема вказав, що розміри щорічної разової грошової допомоги до Дні перемоги встановлюються виходячи і з обсягів видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідні роки. Заначив, що поизвачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Наполягав на відмові у задоволенні позову.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні доводи, викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з такого.

ОСОБА_2 є учасником війни, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Мінімальна пенсія за віком складала у 2004 році - 102,82 грн., у 2005 році - 332,00 грн., у 2006 році - 359,00 грн., 2007 році - (станом на 01.04.07р.) - 406,00 грн., у 2008 році (станом на 01.04.2008 року) - 481 грн.

Як вбачається із довідки № 02-669 від 12.03.2009 року, позивач у 2005 році отримала разову грошову допомогу до Дня Перемоги в розмірі 50,00 грн., в 2006 році - 50,00 грн., в 2007 році - 55,00 грн., в 2008 році - 65,00 грн.

На 2004-2005 роки дія ч. 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не зупинялася.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (стаття 30) установлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється учасникам війни в розмірі 50 гривень. Одночасно, вказаним Законом (ч.18 ст.77) дію ч.5 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.

Обумовлений в законі про державний бюджет на 2006 рік розмір щорічної разової грошової допомоги позивач отримала, що нею не заперечується.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (стаття 29) установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги учасникам війни здійснюється в розмірі 55 гривень. При цьому, пунктом п. 13 ст. 71 обумовленого закону було зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.07р. положення статті 29, пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.07р. положення статті 29, пункту 13 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними, та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

Відповідно до ст.ст. 69,70 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

А відтак, позивач у 2007 році мав право на отримання щорічної разової грошової допомоги як учасник війни в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Однак, відповідач наполягає на застосуванні наслідків, передбачених ч. 1 ст. 100 КАС України, та просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем річного строку звернення до суду.

Про порушення своїх прав повинен був дізнатися в день виплати їй щорічної разової грошової допомоги та з моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 - 09.07.2008 року.

З позовною заявою до суду позивач звернувся 20.12.2008 року, тобто з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 КАС України. Поважних причин пропуску строку звернення до суду, позивач не навів.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч.1 ст. 100 КАС України).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за 2004-2007 роки слід відмовити повністю у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Щодо стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.

На виконання вказаної вимоги Закону, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 12.03.2008 року № 183 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань”, відповідно до якої розмір допомоги для учасників війни становить 65,00 грн.

Однак, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, зміни, внесені до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ст.ст. 69,70 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Разом з тим, Постанова КМ України від 12.03.2008 року № 183 недійсною не визнавалася. Однак, згідно з ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, при визначенні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня суд виходить з розміру трьох мінімальних пенсій за віком (ч. 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

А відтак, позивач у 2008 році має право на отримання щорічної разової грошової допомоги як учасник війни в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Позивач в позовній заяві проводить розрахунок вказаної допомоги за 2008 рік з розміру мінімальної пенсії за віком 481 грн. А відтак, з врахуванням розміру отриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги як учасником війни, сума недоплати за обумовлений період складає 1378,00 грн.

Частина 1 ст. 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2. підлягає до часткового задоволення.

Підстави для застосування вимог ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (м.Рівне, вул. 16 Липня, 79, код ЗКПО 05392737) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) недоплачену ОСОБА_2, як учаснику війни, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) за 2008 рік, передбачену ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Присудити з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 13,78 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 24.03.2009 року.

Постанова не набрала законної сили.

Головуючий суддя С.М.Шевчук