Постанова № 3885208, 30.04.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-6080/08/1770

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року 15 год. 34 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий - Шевчук С.М. та суддів Боймиструка С.В., Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Анікушин В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач:ОСОБА_1.;

відповідача 1: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради - представник Мошкова О.В. (копія довіреності в матеріалах справи);

відповідача 2: Міністерства праці та соціальної політики України - представник не з'явився;

відповідача 3:- Міністерства фінансів України представник не з'явився;

відповідача 4: Державного казначейства України - представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України Міністерства фінансів України, Державного казначейства України

про визнання дій протиправними, зобов'язання виплатити допомогу на оздоровлення за 2007-2009 роки, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кузнецовської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні позивач надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Кузнецовської міської ради в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях на адміністративний позов, а зокрема пояснив, що у 2001-2004, 2007, 2008 роках компенсаційні виплати, встановлені в розмірах від мінімальної заробітної плати, були призупинені на вказані роки. Постановами № 836 від 26.07.1996 року та від 12.07.2005 року Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для виплат, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Видатки на державні програми здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у Державному бюджеті України. Вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач - Міністерство праці та соціальної політики України - направило до суду пояснення по справі, в яких зазначено, що Мінпраці, як головний розпорядник коштів, здійснює розподіл коштів між розпорядниками нижчого рівня. У2001-2004 роках, 2007, 2008 роках компенсаційні виплати від мінімальної заробітної плати були призупинені законами України про державний бюджет на відповідні роки. Покладаючись на ст. 95 Конституції України, ст.ст. 4, 54 Бюджетного кодексу України, просив відмовити у задоволенні позову. Справу розглянути без участі представника відповідача.

Відповідач - Міністерство фінансів України - направило до суду письмові заперечення на адміністративний позов. В запереченнях відповідач зазначив, що з 2006 року головним розпорядником коштів є Міністерство праці та соціальної політики України. Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України і основним його завданням є розроблення і проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики та розроблення проекту Державного бюджету України. Вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просив відмовити у задоволенні позову. Справу розглянути без участі представника Міністерства фінансів України.

Відповідач - Державне казначейство України - заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача 1, розглянувши письмові заперечення відповідачів, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити частково.

Судом виходив з наступного.

ОСОБА_1 є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (а.с.4).

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, до яких відноситься Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради. А відтак, вимоги позивача до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України не обґрунтовані та не підлягають до задоволення.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами І та ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (в редакції станом на 09.07.2007 року).

Судом встановлено, що одноразова грошова допомога на оздоровлення за період 2006-2008 років виплачена відповідачем позивачу в розмірі, що є відмінним від розміру допомоги, визначеного абз. 2 частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказані обставини підтверджені поясненнями позивача, представника відповідача, довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради № 24 від 12.03.2009 року.

Так, відповідно до довідки від 12.03.2009 року № 24, позивачу допомога на оздоровлення виплачувалася: за 2006 рік - в серпні 2006 року в розмірі 100 грн.; за 2007 рік - в жовтні 2007 року в розмірі 100 грн., за 2008 рік - в травні 2008 року в сумі 100 грн.

За 2007 рік допомогу на оздоровлення позивач отримав в жовтні 2007 року в розмірі 100 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562.

На 2007 рік дію абзацу четвертого частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. А відтак, при визначенні розміру допомоги на оздоровлення, застосуванню підлягає положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, п. 6 ч.1 ст.92 Конституції України, передбачає, що виключно законами визначаються основи соціального захисту громадян.

А відтак, на дату виплати відповідачем допомоги на оздоровлення, позивач мав право на отримання допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Наполягання відповідачів на застосуванні наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд не приймає до уваги, оскільки допомогу на оздоровлення за 2007 рік позивач отримав лише в жовтні 2007 року, а до суду звернувся 15.10.2008 року, тобто, в межах річного строку, передбаченого ст. 99 КАС України.

За 2008 рік позивач отримав допомогу на оздоровлення в травні 2008 року в розмірі 100 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (від 28.12.2007 р. N 107-VI) статтю 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було викладено в новій редакції.

Однак, зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. А відтак, з 22.05.2008 року право позивача на отримання допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відновлене.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. А відтак, при визначенні розміру допомоги на оздоровлення, застосуванню підлягає положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 100 грн. позивач отримав в травні 2008 року, а з 22.05.2008 року визнані неконституційними зміни, внесені до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, то позивач на дату отримання допомоги на оздоровлення за 2008 рік мав право на отримання вказаної допомоги за 2008 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Щодо позовної вимоги позивача за 2009 рік та зобов'язання надалі виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, то в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що допомога на оздоровлення за 2009 рік на дату розгляду справи позивачу не виплачувалася, строк для її виплати не закінчився. А відтак, право позивача на отримання допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідачем не порушене.

 Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв'язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов'язання виплатити допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2009 рік та надалі виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до задоволення не підлягає.

Позивач від сплати судового збору звільнений, а відтак, у суду відсутні підстави для застосування наслідків ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради в частині невиплати ОСОБА_1 у 2007, 2008 роках щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Зобов'язати відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, майдан Незалежності, 1, код ЗКПО 22575178) виплатити ОСОБА_1 (34400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки в розмірі відповідно абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з врахуванням отриманої суми допомоги за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий суддя С.М.Шевчук

Судді С.В. Боймиструк

Л.А.Жуковська

Повний текст постанови складено 05.05.2009 року.

Постанова не набрала законної сили.

Головуючий суддя С.М.Шевчук