Рішення № 38866883, 20.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р.Справа № 922/1493/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська енергозберігаюча компанія", м. Івано-Франківськ до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова , м. Харків про стягнення коштів за участю представників :

позивача - не з*явився

відповідача - Кероп*ян С.Є. (дов №20 від 08.01.2014 року)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська енергозберігаюча компанія" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова , в якій просить суд стягнути з відповідача 126999,15грн. заборгованості за виконані підрядні роботи , пеню в сумі 9344,59грн., 3% річних в сумі 4311,0грн., мотивуючи позовні вимоги не належним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №31 від 08.10.2012 року,№29 від 08.10.2012 року, №28 від 08.10.2012 року, №27 від 08.10.2012 року щодо своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2014 року порушено провадження у справі №922/1493/14, розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2014 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду (вх.№16581 від 20.05.2014 року) надав відзив на позовну заяву в якому не заперечує проти існування заборгованості за вищевказаними договорами , але просить суд визнати незадовільним майновий стан підприємства відповідача та зменшити розмір пені на 90% .

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська енергозберігаюча компанія" та Квартирно-експлуатаційним відділом укладено ряд договорів на виконання підрядних робіт №31 від 08.10.2012 року, №29 від 08.10.2012 року, №28 від 08.10.2012 року, №27 від 08.10.2012 року.

Відповідно до п.1.1. договору №27 від 08.10.2012 року підрядник зобов'язується за завданням замовника надати наступні послуги:

- гідрохімічне очищення водогрійних котлів НИИСТУ -5(2 одиниці інв№660,663) в/чА0501 в/м№1 в смт.Башкирівка, Харківської області .

В п.2.1. договору сторонами визначено ціну договору яка складає35999,69грн. в т.ч.ПДВ-20% 5999,95грн.

Відповідно до п.1.1. договору №28 від 08.10.2012 року підрядник зобов'язується за завданням замовника надати наступні послуги:

- гідрохімічне очищення водогрійного котла НИИСТУ-5 (2 одиниці інв№735) в/чА1215 в/м№212.

В п.2.1. договору сторонами визначено ціну договору яка складає 17 999,74грн. в т.ч.ПДВ-20% 2999,96грн.

Відповідно до п.1.1. договору №29 від 08.10.2012 року підрядник зобов'язується за завданням замовника надати наступні послуги:

- очищення системи опалення будівлі казарми 19/38 по вул.Сумська,77/79 в м. Харкові В п.2.1. договору сторонами визначено ціну договору яка складає 49998,0грн, в тому числі ПДВ 20% 8333,0грн.

Відповідно до п.1.1. договору №31 від 08.10.2012 року підрядник зобов'язується за завданням замовника надати наступні послуги:

- очищення трубопроводів та колодязів фекальної каналізації в/ч А1215(інв№10640002) по вул.Комсомольське шосе,54 у м.Харків.

В п.2.1. договору сторонами визначено ціну договору , яка складає 23001,72 грн. в т.м.ч.ПДВ-20% 3833,62грн.

Згідно п.2.2. договорів кінцева ціна договору визначається по фактично виконаним обсягам і актах наданих послуг , в цінах на момент їх оплати.

Відповідно до п.3.3. договорів кінцевий розрахунок по даним договорам проводиться замовником не пізніше грудня 2012 року після повного надання послуг , включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Як, вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договорів сторонами було складено та підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми Кб-2в на загальну суму та довідки про вартість виконаних підрядних робіт формиКБ-3, вказані акти підписані сторонами договорів без зауважень.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання за умовами Договорів в частині сплати грошових коштів за виконані роботи не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем рахується заборгованість ,яка складає загальну суму 126 999,15грн.,як зазначає позивач при зверненні до суду з відповідним позовом, останній свої обов'язки за договором не виконав, борг не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.. 509 ЦК України).

За умовами договорів №31 від 08.10.2012 року, №29 від 08.10.2012 року, №28 від 08.10.2012 року, №27 від 08.10.2012 року між сторонами склалися правовідносини підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем визнана, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 126999,15 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних в сумі 4311,0грн. суд зазначає наступне.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, необхідно зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за товар або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4311,0 грн., перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 9344,59грн., на підставі п.6.4. договорів , згідно яких, крім погашення основної заборгованості за виконані роботи замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми не перерахованих коштів.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у договорі передбачили такий вид відповідальності відповідача як пеня за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даними розрахунками. Між тим, представником відповідача подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій, мотивуючи тим, що відповідач знаходиться у важкому матеріальному становищі.

При стягненні пені судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено право суду зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, враховує інтереси обох сторін.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, надавши належну оцінку майновому стану відповідача, приймаючи до уваги заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій, з огляду на те, що позивачем пеню нараховано в межах максимально можливого розміру згідно чинного законодавства , враховуючи скрутний фінансовий стан відповідача, з огляду на те, що позивачем нараховано і підлягає стягненню також 3% річних, а також відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та зменшити розмір загальної суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%, тобто до 4672,30 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 30.01.2014р. по справам №924/886/13, №913/2212/13.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача. При цьому враховується, що незважаючи на зменшення судом розміру пені, згідно з пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно- експлуатаційного відділу м.Харків(61024,Харківська область, м.Харків, вул.Пушкінська,буд.61, код 07923280, р/р35227002000219 ГУДКСУ в Харківській області ,МФО851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська енергозберігаюча компанія" (76006, м.Івано -Франківськ, вул.Василя Симоненка,буд.23,офіс 201, код 36997572, р/р26004010051291 у Банк ПАТ"Укрексімбанк" ,МФО322313) -126999,15грн. основного боргу, 3% річних в сумі 4311,0грн., пені в сумі 4672,30грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 813,10грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Повне рішення складено 21.05.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк