Справа № 755/9692/14-ц
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"16" квітня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В :
10 квітня 2014 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.
15 квітня 2014 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6 ч.2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, в позовній заяві повинні бути зазначені: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, наявність підстав для звільнення від доказування. Відповідно до частини четвертою цієї ж статті, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд: визнати за ним право власності на ? частину двокімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу; визнати за ним право власності на ? частину однокімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу; визнати за відповідачкою ОСОБА_2 право власності на ? частину двокімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину однокімнатної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_2, яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу; стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2014 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень 00 копійок.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем додано до позовної заяви квитанції про сплату судового збору у розмірі 2365 гривень 40 копійок, при цьому не визначено ціну позову.
Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову в частині поділу майна виходячи з реальної вартості нерухомого майна на дату подання позовної заяви, а в разі неможливості визначити вартість майна, сплатити максимальний розмір судового збору за подання позову майнового характеру в частині визнання права власності, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до матеріалів позовної заяви було додано документи, що видані державними органами іноземної держави та викладені іноземною мовою, при цьому перекладу даних документів до матеріалів позовної заяви додано не було.
Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
В той же час, матеріали позовної заяви не містить відомостей, що підтверджують легалізацію даних документів на території України.
Відповідно до ч.1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає тому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 80, 119, 121, 210 Цивільного процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя:
Судове рішення № 38866156, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 16.04.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/9692/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: