Ухвала суду № 38864363, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1218/13-а (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0001382204 від 13.12.2012.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Ірпінській ДПІ. Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Згідно акту № 1774/22-4/16401787 від 27.11.2012 на підприємстві у листопаді 2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012.

На переконання посадових осіб ДПІ, підприємством порушено вимоги пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України та завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за результатами 2011 року на суму 199814 грн. і занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2160914 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 230801 грн., за 1 квартал 2012 року на 271459 грн., за 2 квартал 2012 року на 352170 грн.

На підставі акта відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001382204 від 13.12.2012 та нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2160914 грн. і штрафна санкція у розмірі 155907,25 грн.

Так, згідно змісту Акта, перевіркою встановлено відсутність ведення обліку запасів на складах та виробництві позивача. Зокрема, вказано, що документального підтвердження наявності обліку запасів (завірених копій складських книг, книг надходження-вибуття сировини, готової продукції в розрізі найменування по кожному складу та виробництву) станом на 20.11.2012 ТОВ «НВФ «Пластмодерн» надано не було, у зв'язку із чим складено акт від цієї ж дати № 109. Головний бухгалтер підприємства Болгар С.О. від його підписання відмовилася.

Зазначено, що в цілому по підприємству кількісний облік сировини - основного полімерного матеріалу (поліетилен), хімічних добавок та пігментів - ведеться по рахунку 201 «Сировина», а кількісний облік готової продукції (плівки в асортименті) - по рахунку 26 «Готова продукція».

До перевірки надані належним чином завірені копії оборотно-сальдових відомостей цих рахунків, на яких обліковується в кількісному вимірі (тоннах) залишки, надходження та вибуття сировини та готової продукції в розрізі кварталів.

Вказано, що у ході перевірки використано технологічний регламент усередненого матеріального балансу по підприємству, за яким на виробництво 1 тонни продукції витрати основного полімерного матеріалу (поліетилен), хімічних добавок та пігментів складають 1,12 тонн, в т.ч. вихід готової продукції - 89,3 %.

Також виявлено розбіжність між кількістю списаної сировини (за даними оборотно-сальдової відомості по кредиту рахунку 20 «Сировина») та кількістю сировини необхідної для виробництва продукції (по технологічному регламенту згідно усередненого показника), що вироблена підприємством (за даними оборотно-сальдової відомості по дебету рахунку 26 «Готова продукція»).

Проведені розрахунки оформлено у вигляді Таблиці, у графі 6 якої (Розбіжність між кількістю списаної сировини та кількістю сировини необхідної для виробництва продукції, що вироблена, тонни) за 2 квартал 2011 року - 171; за 3 квартал 2011 року - 228; за 4 квартал 2011 року - 63; за 1 квартал 2012 року - 82; 2 квартал 2012 року - 91.

На підставі таких розрахунків, зроблено висновок про розбіжність між кількістю списаної сировини та сировини необхідної для виробництва готової продукції, у зв'язку із чим різниця у вартісному виразі підлягає включенню до складу інших доходів як вартість безоплатно отриманих товарів.

Тобто, зекономлена в процесі виробництва сировина визначена безоплатно отриманим товаром.

Судом вірно звернуто увагу на те, що висновок про наведені розбіжності ґрунтується на самостійно визначених посадовцем ДПІ усереднених показниках відхилення.

Правомірність такого усереднення, враховуючи наявність на підприємстві декількох Технологічних регламентів (для різних видів плівок) не підтверджена.

Між тим, позивач, обґрунтовуючи розбіжності, посилались на Технологічний регламент, відповідно до вимог розділу 5 («Матеріальний баланс») якого, передбачено, що на виробництво 1000 кг плівки, витрати основної сировини (поліетилену), хімічних добавок та пігментів складають максимально 1120 кг. Це свідчить про можливість використання сировини в кількості меншій за 1120 кг на 1000 кг плівки.

Згідно пояснень позивача значення коефіцієнтів виходу готової продукції грунтуються на експериментальних даних 2003 року та результатах теоретичних досліджень. Коефіцієнт переробки сировини в готову продукцію припускає різницю в 120 кг, що є відходами виробництва, з яких 17 кг безповоротні, а 103 кг зворотні відходи. Використання ж сировини в кількості меншій ніж 1120 кг - є економією сировини. Показники Матеріального балансу Технологічного регламенту дійсно слугували бухгалтерії підприємства орієнтиром. А для списання сировини та відходів використовуються Акти, складені за участю відповідальних працівників підприємства, в яких зазначається кількість виробленої продукції, використаної сировини та відходів. Такі Акти надавались під час перевірки, але не знайшли свого відображення у документальному оформленні її результатів.

ТОВ «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн» підкреслювало, що відображення витрат сировини в обліку по фактичним обсягам списання (з економією), а не за нормативним розрахунком, має наслідком збільшення об'єкта оподаткування та показників рентабельності. А з урахуванням економії, за даними податкової звітності, вже було визначено об'єкт оподаткування у періодах, які перевірялись.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що тут вказане найменше відхилення витрат сировини на виробництво однієї тонни продукції, у порівнянні з іншими регламентами, які діють на виробництві позивача.

Згідно пояснень відповідача твердження про неналежний облік на складах та виробництві ґрунтується на відсутності журналів складського обліку, оформлених належним чином. Якої саме форми і виду повинні бути такі журнали ним не деталізовано.

На спростування цього представниками позивача у судовому засіданні надані для огляду оригінали журналів складського обліку, витяги з яких містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с.96-100).

Податковим органом вказано, що визначити правильність обліку та дотримання вимог податкового законодавства за цими журналами не є можливим, у зв'язку із чим для перевірки використовувалися зведені оборотно-сальдові відомості.

Разом із тим, первинні документи у ході перевірки не перевірялися, інвентаризація не проводилася.

З метою засвідчення відповідного обліку ТОВ «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн» надано завірені акти списання сировини та матеріалів на виробництво готової продукції за весь період, за який проводилась перевірка (т. 1 а.с.114-195), акти виробництва готової продукції (т.1 а.с.218-252, т.2 а.с.1-71); копії карток складського обліку матеріалів та накладних-вимог (т.1 а.с.202-217).

На підтвердження придбання сировини, визначеної ДПІ безоплатно отриманою, товариством «НВК «Пластмодерн» надано суду першої інстанції для огляду оригінали договорів, платіжних доручень, банківських виписок, вантажних митних декларацій, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, а їх копії містяться в матеріалах справи (т.2 а.с. 157-256).

Як вірно зазначено судом першої інстанції висновок акта зводиться до того, що зекономлена сировина набуває режиму безоплатно отриманого товару.

Виходячи з правового аналізу підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції, що товар, який було належно придбано, оприбутковано, з якого сплачено податки, який у процесі виробництва з дотриманням технологічних вимог був зекономлений (в межах допустимої економії) не може ототожнюватися з безоплатно отриманим товаром.

За наведених обставин та враховуючи зміст приписів пункту 56.21 статті 56 ПК України судом першої інстанції зроблено правильний висновок про порушення відповідачем вимог Податкового кодексу під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012.

На вимогу частини другої ст. 71 КАС України апелянтом не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що апелянтом неправомірно зроблено висновок щодо порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, яке нібито призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2011 рік на суму 199814 грн. та заниження податкового зобов'язання з цього ж податку на загальну суму 2 160 914 грн.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 20.05.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.