Постанова № 38863910, 22.05.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа № 922/1016/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя

Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - Травинська К.О. за довіреністю від 09.08.2013р.;

відповідача - Гендеровська Ю.О. за довіреністю від 14.04.2014р. №38,

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", м. Харків, (вх. №1090Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2014р. у справі №922/1016/14

за позовом Харківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництві", м. Харків,

до відповідача Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій", м. Харків,

про стягнення 51852,08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.2014р. (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Меркурій" на користь Харківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" пеню у розмірі 51 852,08 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Меркурій" на користь Харківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" судовий збір у розмірі 1 827,00 гривень.

Публічне акціонерне товариство банк "Меркурій" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №922/1016/14 за позовом Харківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву до Публічного акціонерного товариства Банку "Меркурій" про стягнення пені за договором в розмірі 51852,08 грн.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів», відповідно до якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вимоги кредиторів будуть виконані відповідачем у випадку ліквідації банку в порядку черговості, визначеної статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів». Якщо банк ліквідуватися не буде, тобто робота відновиться згідно із законодавством, то всі вимоги будуть виконані в поточному режимі роботи банку.

У судовому засіданні 21.05.2014р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 09.04.2014р. скасувати.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2014р. залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.10.2010р. між Харківським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та Публічним акціонерним товариством Банк «Меркурій» укладено договір про співпрацю №18-06-5.

Відповідно до п. 1 даного договору предметом зазначеного договору є домовленість сторін про порядок спільної взаємодії в реалізації "Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, зокрема шляхом надання державної підтримки для будівництва і придбання доступного житла, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечених житлом окремих категорій громадян».

Пунктом 1 додаткової угоди № 2 від 08.08.2011р. до договору про співпрацю № 18-06-5 від 21.10.2010р. передбачено, що предметом цього Договору є домовленість сторін про порядок спільної взаємодії в реалізації «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, зокрема шляхом надання державної підтримки для будівництва і придбання доступного житла, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечених житлом окремих категорій громадян», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010р. №509, «Порядку забезпечення громадян доступним житлом», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року № 140 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 568) та «Порядку використання коштів державного бюджету України для надання державної підтримки з метою будівництва (придбання) доступного житла», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.06.2011 року № 73, зареєстрованого в Мін'юсті України 22.06.2011 року за № 748/19486».

Відповідно п. 3.1.4 договору про співпрацю Сторона 1 зобов'язується для здійснення списання стороною 2 (ПАТ Банк «Меркурій») коштів з поточного рахунку кандидата надавати стороні 2, але не раніше дня розміщення на цьому рахунку особистих коштів кандидата та перерахованих коштів державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла, лист - розпорядження (додаток 1) з урахуванням суми комісії сторони 2.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання договору про співпрацю від 21.10.2010р. №18-06-5 позивач свої зобов'язання виконав, а саме надав листи - розпорядження на перерахування коштів: №1401 від 13.12.2013 р. на суму 243 791,00 грн., №1402 від 13.12.2013 р. на суму 236996,00 грн., №1411 від 17.12.2013 р. на суму 12 658,10 грн., №1418 від 17.12.2013 р. на суму 42 451,29 грн., №1419 від 17.12.2013 р. на суму 56 961,45 грн., №1420 від 17.12.2013 р. на суму 27 886,95 грн. №1427 від 17.12.2013 р. на суму 21 221,40 грн., №1428 від 17.12.2013 р. на суму 39 750,60 грн., №1429 від 17.12.2013 р. на суму 20 942,50 грн., №1430 від 17.12.2013 р. на суму 36543,50 грн., №1431 від 17.12.2013 р. на суму 23 833,20 грн., №1432 від 17.12.2013 р. на суму 26 487,90 грн., № 1433 від 17.12.2013 р. на суму 14 280,60 грн., №1435 від 17.12.2013 р. на суму 13 930,92 грн., №1436 від 17.12.2013 р. на суму 14 280,60 грн., №1437 від 17.12.2013 р. на суму 13 542,64 грн., № 1441 від 17.12.2013 р. на суму 10 113,52 грн., № 1443 від 17.12.2013 р. на суму 235 340,00 грн., №1444 від 17.12.2013 р. на суму 185 007,00 грн., № 1470 від 26.12.2013 р. на суму 347 163,25 грн., №16 від 09.01.2014 р. на суму 10 710,45 грн., №19 від 09.01.2014 р. на суму 10 077,51 грн., № 20 від 09.01.2014 р. на суму 2 792,52 грн., № 21 від 09.01.2014 р. на суму 14 616,95 грн., № 22 від 09.01.2014 р. на суму 2 383,32 грн. №23 від 09.01.2014 р. на суму 6 283,00 грн., №93 від 27.01.2014 р. на суму 2 994,39 грн., №94 від 27.01.2014 р. на суму 6 329,05 грн. №96 від 27.01.2014 р. на суму 6 006,42 грн., №97 від 27.01.2014 р. на суму 8 983,17 грн., № 98 від 27.01.2014 р. на суму 9 433,62 грн., № 99 від 27.01.2014 р. на суму 2 994,39 грн., №100 від 27.01.2014 р. на суму 27 106,30 грн., № 101 від 27.01.2014 р. на суму 3 241,56 грн., №102 від 27.01.2014 р. на суму 6197,10 грн., №102 від 27.01.2014 р. на суму 6 197,10 грн., №103 від 27.01.2014 р. на суму 6 329,05 грн., №104 від 27.01.2014 р. на суму 4 716,81 грн., №137 від 04.02.2014 р. на суму 9 274,80 грн., № 140 від 05.02.2014 р. на суму 18 867,24 грн., №144 від 06.02.2014 р. на суму 9 500,00 грн., №145 від 06.02.2014 р. на суму 31 645,25 грн., №146 від 06.02.2014 р. на суму 14 971,95 грн., №147 від 06.02.2014 р. на суму 18 867,24 грн., №148 від 06.02.2014 р. на суму 14 971,95 грн., №149 від 06.02.2014 р. на суму 8 983,17 грн., №154 від 10.02.2014 р. на суму 9 390,00 грн., №155 від 10.02.2014 р. на суму 8 854,65 грн., №156 від 10.02.2014 р. на суму 4 861,32 грн., №157 від 10.02.2014 р. на суму 14 150,43 грн., №158 від 10.02.2014р. на суму 4 863,36 грн., №159 від 10.02.2014р. на суму 8 854,65 грн., №160 від 10.02.2014 р. на суму 9 897,14 грн., №161 від 10.02.2014 р. на суму 14 149,73 грн., №162 від 10.02.2014 р. на суму 9295,65 грн., №163 від 10.02.2014 р. на суму 25 316,20 грн., № 164 від 10.02.2014 р. на суму 8 859,58 грн., № 165 від 10.02.2014 р. на суму 8 864,12 грн., №172 від 13.02.2014 р. на суму 10 963,50 грн., №173 від 13.02.2014 р. на суму 8 376,75 грн., №174 від 13.02.2014 р. на суму 25 031,38 грн., №175 від 13.02.2014 р. на суму 10 610,73 грн., №176 від 13.02.2014 р. на суму 18 271,75 грн., №177 від 13.02.2014 р. на суму 13 243,95 грн., №178 від 13.02.2014 р. на суму 14 299,92 грн., №179 від 13.02.2014 р. 17 850,27 грн., №180 від 13.02.2014 р. на суму 7 571,10 грн., №181 від 13.02.2014 р. на суму 16 928,29 грн., №182 від 13.02.2014 р. на суму 14 280,61 грн., №183 від 13.02.2014 р. на суму 17 413,86 грн., №184 від 13.02.2014 р. на суму 21 175,00 грн., № 185 від 13.02.2014 р. на суму 11 925,18 грн., № 186 від 13.02.2014 р. на суму 10 448,00 грн., № 187 від 13.02.2014 р. на суму 13 040,00 грн., № 189 від 13.02.2014 р. на суму 114 345,00 грн., №191 від 13.02.2014 р. на суму 8 666,80 грн., №198 від 17.02.2014 р. на суму 12 012,84 грн., №216 від 24.02.2014 р. на суму 199 000,00 грн., №217 від 24.02.2014 р. на суму 92 907,00 грн., №304 від 07.03.2014 р. на суму 195 340,00 грн., №309 від 07.03.2014 р. на суму 6 707,80 грн. (а.с. 39-117).

Відповідно до п. 4.2.5 договору про співпрацю від 21.10.2010р. № 18-06-5 Сторона 2 має право не пізніше одного банківського дня після дня надходження листа-розпорядження сторони 1 (Харківським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву») перерахувати визначені стороною 1 суми коштів з розрахунку кандидата на відповідні рахунки, вказані стороною 1, в межах залишку коштів на рахунку та з урахуванням комісії стороною 2.

Однак, всупереч вимогам укладеного договору, відповідач вищенаведені умови договору не виконав та грошові кошти у встановлені умовами договору строки не перерахував.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача із листом від 11.01.2014р. №28 з вимогою про негайне виконання розрахунків по усім наданим листам-розпорядженням, сплату пені, передбачену п. 6.3. договору про співпрацю, створення умов для проведення своєчасних розрахунків (а.с. 134). Також, позивач звернувся із претензією № 78 від 28.01.2014р. на виконання умов договору про співпрацю вимогою виконання належним чином зобов'язань (а.с. 136-137). На лист та претензію були отримані відповіді №224/002/3 від 23.01.2014р., та №455/08 від 04.02.2014р., в яких відповідач визнавав провину, та посилався на нестабільну ситуацію в країні та обіцяв докласти зусиль для виконання своїх зобов'язань (а.с. 135-138).

20.01.2014р. позивач надіслав листа № 66 від 20.01.2014р. начальнику Управління Національного банку України в Харківській області з проханням забезпечення негайного виконанням Відповідачем наявних прострочених платежів, а також виключення затримок у подальших розрахунках (а.с. 139).

У зв'язку із тим, що перерахування грошових коштів зазначених у листах - розпорядженнях відповідачем не здійснено, ці листи - розпорядження були позивачем визнані недійсними про що було повідомлено відповідача листами: №226 від 27.02.2014р., №250 від 27.02.14 р., №307 від 07.03.14 р., №281 від 07.03.14 р., №230 від 26.02.14 р., №305 від 07.03.14 р., №274 від 03.03.14 р., №273 від 03.03.14 р., №312 від 11.03.14 р., 288 від 05.03.14 р., №296 від 06.03.2014р., №306 від 07.03.14 р., №282 від 04.03.14 р., №293 від 06.03.14 р. (а.с. 120-131).

Сторони договору про співпрацю № 18-06-5 від 21.10.2010р. пунктом 6.3 договору погодили, що у випадку порушення терміну перерахування коштів з рахунку кандидата за листом-розпорядженням сторони 1 (позивач) на відповідні рахунки, вказані стороною 1, або до бюджету, сторона 2 (відповідач) сплачує на рахунок сторони 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення".

Позивач, вважаючи що його законні права порушені, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення пені та суми судового збору.

09.04.2014р. господарський суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та законними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Частина 7 ст. 193 Господарського кодексу України кореспондується з ст. 525 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 3 ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції позивач виконав належним чином відповідно до умов укладеного договору взяті на себе зобов'язання, надав відповідачу до виконання листи-розпорядження про перерахування коштів. Однак, банк не виконав, взяті на себе за укладеним договором, зобов'язання, чим і порушив умови договору.

Згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 року "Банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове стягнення/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установленому законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на облікування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платника/стягувача про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності".

Відповідно ч.3 п.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, як зазначалось вище та встановлено господарським судом першої інстанції останній лист-розпорядження про перерахунок коштів був наданий до банку 07.03.2014р., остання дата, в який банк повинен був перерахувати кошти, - 11.03.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 15 від 14.03.2014р. про початок процедури виведення ПАТ Банк «Меркурій» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації. В рішенні зазначено, що тимчасова адміністрація запроваджується строком на три місяці з 14.03.2014р. по 13.06.2014р. (а.с. 147).

Таким чином, останній лист-розпорядження від 07.03.2014р. був надісланий до моменту призначення тимчасової адміністрації правління ПАТ Банк «Меркурій.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалось вище, згідно з укладеним договором сторони погодили, що у випадку порушення терміну перерахування коштів з рахунку кандидата за листом-розпорядженням сторони 1 (позивач) на відповідні рахунки, вказані стороною 1, або до бюджету, сторона 2 (відповідач) сплачує на рахунок сторони 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення" (пункт 6.3.).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-як фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем, згідно наданого розрахунку, нарахована пеня за період, що передує даті прийняття Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 15, яким було введено в ПАТ Банк «Меркурій» тимчасову адміністрацію, тобто до 14.03.2014р. Таким чином, позивачем правомірно нарахована пеня за період невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.

Апелянт не давав доводів, що спростовували б висновки господарського суду Харківської області, та доказів незаконного стягнення з ПАТ Банк «Меркурій» коштів (пені) на користь позивача, вупереч вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо нарахування позивачем пені та вважає їх такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій» не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2014р. у справі №922/1016/14 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Меркурій», м. Харків, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2014р. у справі № 922/1016/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 22.05.2014р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко