Рішення № 38863525, 23.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/775/13-ц 23.05.2014 23.05.2014 23.05.2014

Провадження №22-ц/784/1095/14

Суддя суду першої інстанції Закревський В.І.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Рішення

Іменем України

23 травня 2014 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Свіщук О.В.,

за участю:

представника позивача Ярмощук О.М.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду

Миколаївської області від 30 квітня 2013 року,

ухваленого за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «ОТП Факторинг Україна»

до

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_4

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 20 жовтня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір за №ML-405/036/2008, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 856 560 грн. 00 коп. зі сплатою процентної ставки, розмір якої становить FIDR (ставка, яка визначається банком самостійно, відповідно до стандартних тарифів) плюс 4.99% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 20 жовтня 2023 року, в обмін на зобов'язання позичальника використовувати кредит за цільовим призначенням, повернути його в термін, відповідно до умов договору та виконати інші свої зобов'язання згідно договору.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_6, ОСОБА_4 20 жовтня 2008 року були укладені окремі договори поруки за №SR-405/036/2008, №SR-405/036/1/2008, відповідно до яких поручителі взяли на себе зобов'язання відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов'язань.

10 грудня 2010 року між позивачем та надавачем кредиту, який на той час змінив назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, за умовами якого продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку №1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.

Свої зобов'язання за кредитним договором позичальник виконував не належним чином та порушив умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 08 лютого 2013 року утворилася заборгованість на загальну суму 4 765 861 грн. 77 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив позов задовольнити, стягнути в солідарному порядку з відповідачів вказану заборгованість та вирішити питання щодо стягнення з останніх судових витрат, до складу яких увійшов судовий збір в розмірі 3 441 грн. 77 коп.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2013 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволені в повному обсязі. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №ML-405/036/2008 від 20 жовтня 2008 року в загальному розмірі 4 765 861 грн. 77 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою того ж суду від 12 лютого 2014 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення (а.с.105).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення. На його думку, рішення суду в частині стягнення неустойки є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено в оскарженому рішенні, міськрайонний суд виходив з того, що після укладення договору купівлі - продажу кредитного портфелю - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» фактично став стороною кредитного договору, а тому до нього перейшли усі права кредитодавця і він може вимагати як відступлену грошову суму, так і інші платежі, передбачені кредитним договором. При цьому, суд вважав доведеними факт невиконаних грошових зобов'язань за кредитним договором боржником ОСОБА_5, розмір заборгованості та підстави солідарної відповідальності як боржника (ст.ст.1050,1054 ЦК України), так і поручителів (ст. ст.553-555 ЦК України).

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та встановленими правовідносинами.

З матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_5 укладено у письмовій формі кредитний договір №ML- 405/036/2008, за умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 865 560 грн. 00 коп. під плаваючу проценту ставку: 4.99 % + FIDR (ставка, яка визначається банком самостійно, відповідно до стандартних тарифів), строком до 20 жовтня 2023 року, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати всі інші зобов'язання за вказаним договором (а.с.9-13).

20 жовтня 2008 року, для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором, банк і ОСОБА_6, ОСОБА_4 уклали два окремі договори поруки №SR-405/036/2008, №SR-405/036/1/2008 (а.с.16,17).

10 грудня 2010 року між позивачем та надавачем кредиту, який на той час змінив назву на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», було укладено договір купівлі - продажу портфелю, за умовами якого продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку №1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду (а.с.31-38).

Відповідно до розрахунку, наданого як доказ ТОВ «ОТП Факторинг Україна», заборгованість відповідача ОСОБА_5 за вищевказаним кредитним договором станом на 08 лютого 2013 року становить 4 765 861 грн. 77 коп., у тому числі:

- заборгованість за основною сумою кредиту - 854 286 грн. 69 коп.;

- заборгованість за відсотками - 168 430 грн. 43 коп.;

- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 3 743 144 грн. 65 коп.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні відносини, зокрема, кредитні.

В силу ст.ст.512,516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства й у строки передбачені цим договором.

Порушення зобов'язань, які виникають з договорів, тягне за собою наслідки передбачені ст.611 ЦК України, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків.

За правилами ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (ст.ст.553-554 ЦК України), а також за будь - якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Згідно положень ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Проте, не можна вважати законним та обґрунтованим рішення суду в частині стягнення з поручителя ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором з наступних підстав.

Частиною 4 ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У відповідності до п. 4 договору поруки №SR-405/036/1/2008 від 20 жовтня 2008 року цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направило відповідачам по справі досудові вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, у том числі і відповідачу ОСОБА_4 за вих. №18096 від 01 липня 2011 року (а.с.27).

Вказані вимоги підлягали виконанню протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги, але станом на дату подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором вони відповідачами не виконані. Позов позивачем направлений до суду 19 лютого 2013 року, тобто поза межами строку дії договору поруки за №SR-405/036/1/2008 від 20 жовтня 2008 року.

Виходячи з того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), то і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняється.

Оскільки із закінченням шестимісячного строку припинилось матеріальне право (поручительство), то пред'явлення позову поза межами цього строку позбавляє позивача права на задоволення позову до поручителя в судовому порядку.

За таких обставин та враховуючи, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання про дію чи припинення дії договору поруки, невірно застосував норми матеріального права, заочне рішення суду в оскаржуваній частині щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором №ML-405/036/2008 від 20 жовтня 2008 року та наявності підстав для покладення відповідальності на іншого поручителя за вказаним договором, сторонами не оскаржувалось.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів, на підставі ст.308 ЦПК України, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2013 року в оскаржуваній частині щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: