Постанова № 38863380, 07.04.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року справа № П/811/771/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача : Губіна Д. А.;

відповідача : Данілова С.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Чкалова"до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській областіпровизнання протиправним та скасування рішення від 26.02.2014 року, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Чкалова" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Новомиргородського відділення Маловисківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, щодо відмови ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" у підтверджені статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік, що оформлене листом від 26.02.2014 року №454/10/11-13-15-00-03;

2) визнати протиправними дії посадових осіб Новомиргородського відділення Маловисківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, щодо відмови ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" у підтверджені статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік;

3) зобов'язати Новомиргородське відділення Маловисківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області поновити реєстрацію ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова", як платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік та видати ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" довідку про підтвердження статусу товариства, яка платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що листом від 26.02.2014 року №454/10/11-13-15-00-03 Новомиргородське відділення Маловисківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області повідомило ТОВ «Агрофірма «ім. Чкалова» (код 03757146), що в зв'язку із допущенням податкового боргу по Екологічному податку (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, код платежу 19010100) в сумі 19,08 грн., керуючись п. 301.6.3 ст. 301 Податкового кодексу України, відмовлено в реєстрації як платника фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році. З рішенням відповідача позивач не погоджується і вважає його таким, що є необґрунтованим, неправомірним та прийнятим з порушенням чинного законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, не визнавши позовні вимоги, надав заперечення проти позову, в яких пояснив, що відповідно даних АІС «Податковий блок», станом на 01.01.2014 року по ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» (код ЄДРПОУ 03757146) рахувалася заборгованість зі сплати екологічного податку (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (код платежу 19010100), на суму - 19,08 грн., яка виникла за рахунок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації №9072268116 від 11.11.2013 року.

Враховуючи те, що станом на 01.01.2014 року ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» допущено податковий борг з екологічного податку та керуючись п. 301.6.3 ст. 301 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) Новомиргородським відділенням Маловисківської ОДШ винесено оскаржуване рішення про відмову у реєстрації, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» є сільськогосподарським товаровиробником та перебуває на обліку як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Позивач протягом 2013 року мав статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» звернулось до відповідача про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 році.

26.02.2014 року Новомиргородське відділення Маловисківської ОДПІ надіслала лист про не можливість здійснити реєстрацію ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» як платника фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році на підставі п. 301.6.3 ст. 301 Податкового кодексу України.

Відповідач у листі зазначає, що за позивачем станом на 01.01.2014 рік рахувався борг по екологічному податку в сумі 19,08 грн.(а.с.13).

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії Податкового кодексу України.

Відповідно до положень абз. 1 п. 301.1 ст. 301 ПК України, платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Для набуття і підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарським товаровиробникам до 1 лютого поточного року необхідно надати до податкових органів перелік документів, визначених статтею 308 Кодексу, а саме:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Пунктом 308.3 ст.308 ПК України встановлено, що довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

Судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що позивачем були спрямовані всі необхідні документи для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку до Новомиргородське відділення Маловисківської ОДПІ.

Оцінюючи правомірність дій відповідача та прийнятого оскаржуваного рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що орган влади повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, довідку про відсутність (наявність) заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів), що контролюються Новомиргородським відділенням Маловисківської ОДПІ, відповідач надав товариству, тільки 27.02.2014 року, тобто наступного дня після прийняття протиправного рішення щодо відмови у підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік, що оформлене листом від 26.02.2014 року № 454/10/11-13-15-00-03, тоді як заборгованість по екологічному податку в сумі 19,08 грн., була погашена з переплатою ще 07.02.2014 року (належним чином посвідчена копія платіжного доручення від 07.02.2014 року № 6390325, додається).

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У запереченнях проти позову відповідач зазначає, що станом на 01.01.2014 року податкових борг ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» з екологічного податку складає 19,08 грн. та посилається на статтю 301 ПКУ, відповідно до якого не може бути зареєстрований як платник податку суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Суд зазначає, що статтею 301 Податкового кодексу України передбачений порядок реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Порядок підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку встановлений у статті 308 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що вищезазначена норма не містить в собі заперечень проти підтвердження статусу платника за умови наявності податкового боргу.

Пунктом 308.6 статті 308 Податкового кодексу України передбачені підстави скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку:

308.6.1. у разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;

308.6.2. за рішенням органу державної податкової служби:

а) якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення;

б) у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цієї глави. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Таким чином, пунктом 308.6 статті 308 Податкового кодексу України передбачено підстави, при яких реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку скасовується.

Вищевказане підтверджує наявність права у податкового органу скасувати діючу реєстрацію сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку, а не відмовити у підтвердженні статусу платника такого податку чи взагалі відмовити у реєстрації, як зазначив у своєму рішенні відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся про підтвердження такого статусу, оскільки він у попередньому році був зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Більш того, суд, з урахуванням положень пункту 308.6 статті 308 Податкового кодексу України, зазначає, що скасування такої реєстрації проводиться за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень Податкового кодексу України.

Як встановлено вище, тільки за результатами проведення документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 Податкового кодексу України податковий орган може прийняти рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Вказані факти свідчать про те, що відмова відповідача викладена у листі від 26.02.2014 року не є такою, що прийнята на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та у відповідності до наданих податковому органу повноважень. Така відмова є необґрунтованою і протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача, на які він посилався в обґрунтування правомірності прийнятого рішення.

Щодо тверджень відповідача про застосування ст. 306 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Позивач для підтвердження статусу платника податку за спеціальним режимом подано податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку та додатки до них, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік.

Відповідно до п.п. 301.6.3 п. 301.6 ст. 306 Податкового кодексу України, не може бути зареєстрований як платник податку суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Проте, позивач звернувся до податкового органу лише для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, а не для реєстрації, тому норми п.п. 301.6.3 п. 301.6 ст. 306 ПК України на нього не поширюються, оскільки дана норма застосовується лише до осіб, які мають бажання зареєструватись як платник даного податку.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що основною вимогою для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку є те, що суб'єкт господарювання повинен мати частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків валового обороту.

Аналогічна позиція підтверджена ухвалою Вищим адміністративним судом від 09 липня 2013 року по справі №К/800/35644/13.

Таким чином, оскільки позивач вже був зареєстрований як платник фіксованого податку, ним дотримано положення п.308.1 ст. 308 ПК України в частині наявності обставин для підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, тому підстав для відмови в підтвердженні такого статусу у податкового органу не було.

Аналогічна позиція підтверджена ухвалою Вищим адміністративним судом від 22 листопада 2012 року по справі №К/9991/72076/12.

З урахуванням положень статті 308 Податкового кодексу України , суд зобов'язує відповідача видати позивачу довідку про підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку позивача на 2014 рік.

Крім того, виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд зазначає, що сукупність наведеного вказує на некоректність ототожнення податковим органом процесу "набуття" статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку та "підтвердження" даного статусу.

Аналізуючи розділ XIV Податкового Кодексу України, який визначає спеціальні податкові режими, а саме главу 2 суд зазначає, що законодавець чітко розмежовує поняття та порядок набуття з підтвердженням статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Більш того, суд зазначає, що одним із принципів податкового законодавства є презумпція Правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України) .

Тому, навіть якщо норми Кодексу суперечать між собою, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів та механізму їх дій, а Новомиргородське відділення Маловисківської ОДПІ дійшло саме такого висновку то рішення приймається на користь платника податків згідно пункту 56.21 стаття 56 Податкового кодексу України.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, Ново миргородським відділенням Маловисківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено правомірність прийняття спірного рішення, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та Податкового кодексу України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Новомиргородського відділення Маловисківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, щодо відмови ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" у підтверджені статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік, що оформлене листом від 26.02.2014 року №454/10/11-13-15-00-03;

3.Визнати протиправними дії посадових осіб Ново миргородського відділення Маловисківської ОДПІ Головного управління Мін доходів у Кіровоградській області, щодо відмови ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" у підтверджені статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік;

4.Зобов'язати Новомиргородське відділення Маловисківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області поновити реєстрацію ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова", як платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік та видати ТОВ "Агрофірма ім.Чкалова" довідку про підтвердження статусу товариства, яка платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік.

5.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Чкалова" (ід. код - 03757146) судові витрати у розмірі 219,24 грн. зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 24 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст складено 09.04.2014 року.

Суддя Р.В. Жук