Ухвала суду № 38860111, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13955/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Техпрогрес" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Техпрогрес" (далі - ТОВ "КП "Техпрогрес") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2013 р. №0002212203, №0002222203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 20.08.2013 р. №0002212203, №0002222203.

На вказану постанову ДПІ у Подільському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КП "Техпрогрес" з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП "Марєццо" та ПП "Алімптоп" за період з 01.12.2011 р. по 30.04.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.08.2013 р. №731/26-56-22-03-09/37175838.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 97779,00 грн.;

- пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 90540,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Подільському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 р.:

- №0002212203, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 114430,00 грн. (97779,00 грн. - за основним платежем та 16651,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0002222203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 113175,00 грн. (90540,00 грн. - за основним платежем та 22635,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Під витратами відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено ст. 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивачем як покупцем укладено наступні договори:

- з ПП "Марєццо" (продавець) договір купівлі-продажу від 12.12.2011 р. №1102, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця радіотехнічні вироби;

- з ПП "Алімтоп" (продавець) договір купівлі-продажу від 07.12.2011 р. №1101, згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність позивача радіотехнічні вироби.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується належними первинними документами, наявними в матеріалах справи, зокрема, відповідними рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, актами прийому-передачі товарів, банківськими виписками, а також доказами листування позивача із ПП "Марєццо" та ПП "Алімтоп" з приводу продукції, поставленої за вказаними договорами. Такі документи містять опис товарів, характеристики їх кількісних та якісних показників, обсягу придбаних товарів.

Придбані у ПП "Мареццо" і ПП "Алімптоп" товари були використаними позивачем у власній господарській діяльності, зокрема реалізованими ряду підприємств, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, рахунками-фактурами, податковими накладними, довіреностями на отримувачів товару.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Мареццо", ПП "Алімптоп".

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, як на підставу відсутності реальної поставки товару є необґрунтованими, оскільки обумовлений договорами товар є дрібним та не потребує габаритного транспорту і відповідно оформлення товарно-транспортних накладних.

При цьому, згідно акту перевірки висновок про зазначені порушення зроблено відповідачем на підставі листа Головного управління Міндоходів у Луганській області №44/09-2 від 29.04.2013 р., в якому зазначено про наявність кримінального провадження №32012030110000012 за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України стосовно службових осіб ТОВ "Маркет-Уголь", а також про те, що директори ПП "Марєццо" і ПП "Алімптоп" перебували на таких посадах за грошову винагороду. За таких обставин відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем і вказаними контрагентами не мають реального характеру, тому в позивача відсутні об'єкти оподаткування.

Жодним іншим чином відповідачем не спростовується факт здійснення господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договорів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

При цьому, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень, а тому податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 р. №0002212203, №0002222203 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 20.05.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.