Рішення № 38859234, 21.05.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2014 р.

Справа № 902/333/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д. Нестеров

за участю представників:

позивача : Антощук В.Д., Ксенчук М.М. - за довіреностями;

відповідача : Тарасова Г.М. - за довіреністю.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" (вул. Ранкова, 26А, м. Луцьк, Волинська область, 43022)до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке" (вул. Леніна, 11, с. Кузьминці, Гайсинський район, Вінницька область) про стягнення 100 380, 41 грн. заборгованості, з яких: 73440, 00 грн. - основного боргу, 5362, 13 грн. - пені за період 21.08.2013 р. - 13.03.2014 р., 20623, 56 грн. - 50% річних за період 21.08.2013 р. - 13.03.2014 р., 954, 72 грн. - інфляційних нарахувань за період жовтень 2013 р. - січень 2014., згідно договору поставки № 60 від 24.05.2013 р, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2014 р. подав клопотання від 21.05.2014 р. про відмову від стягнення 549,29 грн. - пені, оскільки при здійсненні розрахунку пені позивачем було допущено помилку, зокрема, застосовано термін стягнення, що перевищує 6 місяців, в зв"язку з чим сума пені, що підлягає стягненню становить 4812, 84 грн. за період з 21.08.2013 р. по 20.02.2014 р. При цьому представник позивача підтримав решту позовних вимог, а саме: 73440, 00 грн. - основного боргу, 4812, 84 грн. - пені, 20623, 56 грн. - 50% річних, 954, 72 грн. - інфляційних нарахувань. Судові витрати просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Представник позивача повідомив, що наслідки часткової відмови від позовних вимог йому відомі та зрозумілі.

Заява про часткову відмову від позовних вимог не суперечить чинному законодавству та матеріалам справи, тому судом приймається.

Судом вказану заяву задоволено та ухвалено про припинення провадження у справі щодо стягнення 549,29 грн. - пені.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання, в якому зазначив, що відповідач є сільськогосподарським товариством, основним видом діяльності якого є вирощування с/г культур. Цей вид діяльності є сезонним, а отже прибуток товариство отримує у період збору урожаю, з липня по жовтень місяці. На даний час товариство здійснює весняно - польові роботи, на які витрачаються великі фінансові ресурси для закупівлі насіння, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, паливно - мастильних матеріалів. Для повноцінного проведення весняно - польових робіт та з метою поповнення обігових коштів, товариство розраховувало отримати кредит у банку, що також надало б йому можливість розрахуватися з кредитором. Але у зв"язку з економічним спадом економіки країни, нестабільною суспільно - політичною ситуацією, банки призупинили кредитування юридичних осіб. В зв"язку з цим, товариство опинилося у скрутному економічному стані і немає на даний час можливості розрахуватися з кредитором. Якщо кошти, передбачені на проведення посівної компанії у господарства забрати, це приведе до її зриву, недоотримання прибутку у майбутньому та як наслідок збитковості підприємства.

Відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі - 99831, 12 грн. та судовий збір 2007, 61 грн.

З огляду на викладене, відповідач просить суд при прийнятті рішення по даній справі, встановити розстрочку виконання судового рішення, а саме, стягнення коштів здійснити у слідуючому порядку:

- до 20.06.2014 р. - 50% в розмірі - 49915, 56 грн.

- до 20.06.2014 р. - 50% в розмірі - 49915, 56 грн.

- до 20.06.2014 р. - судовий збір у розмірі 2007, 61 грн.

Представник позивача не заперечив проти задоволення даного клопотання.

Клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення також розцінюється, як визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі щодо стягнення 549,29 грн. - пені, на підставі п.4 ст. 80 ГПК України та про те, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 655, 712 ЦК України, підлягають частковому задоволенню в сумі 99 831,12 грн., з яких: 73440, 00 грн. - основного боргу, 4812, 84 грн. - пені, 20623, 56 грн. - 50% річних, 954, 72 грн. - інфляційних нарахувань.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

24.05.2013 р. між позивачем (в договорі - "Продавець") та відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договір поставки № 60.

Згідно п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору, цей договір визначає умови поставки засобів захисту рослин (надалі - Товар). Предметом поставки є Товар, який належить продавцю на момент укладення Договору або буде набутий продавцем у майбутньому. Продавець зобов'язується поставити Товар, а Покупець зобов'язується оплатити його на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. Договору асортимент Товару, його ціна і кількість, місце передачі та термін поставки визначаються в додатках до даного Договору, рахунках та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору. Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною.

В п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору сторони домовилися, що Товар може передаватися покупцю партіями. Продавець повідомляє покупця про дату поставки Товару та/або його частини (партії) не пізніше, ніж за 4 дні до передачі, вказуючи найменування Товару, його кількість. Доставка здійснюється за рахунок постачальника.

Згідно п.4.6., п.4.7. Договору Товар вважається переданим покупцеві, якщо у строк, узгоджений з продавцем він знаходиться у вказаному місці передачі і покупець проінформований про це. Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару переходить до покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем Товару.

Відповідно до п.п. 5.1. - 5.3. Договору покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатку та/або вказаною в рахунку - фактурі, що може виписуватися продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата Товару проводиться наступним чином: 100% від вартості Товару відпущеного згідно Договору оплачується покупцем в строк до "20" серпня 2013 року.

В п.п.8.1., 8.2., 8.3. Договору сторони домовилися, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов даного Договору. У випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує: на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період прострочення платежу, від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу за кожен день прострочення розрахунку, а також проценти за користування грішми у розмірі 50% річних від простроченої суми. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку. 1

Із п.11.1. договору вбачається, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов"язків по договору.

Позивач на виконання умов договору відвантажив відповідачу 27.05.2013 р. засоби захисту рослин на суму 73 440, 00 грн., що стверджується копією видаткової накладної № 103 від 27.05.2013 р. (а.с.8).

Відповідач умов договору не виконав, оплату за отримані засоби захисту рослин на суму 73 440, 00 грн. не здійснив.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 73 440,00 грн., що також підтверджується, підписаним та скріпленим печатками сторін, актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2013 р. - 22.10.2013 р. Вказане і стало причиною виникнення спору.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 61 від 04.10.2013 р. про сплату заборгованості в сумі 73440,00 грн., що стверджується копіями поштового повідомлення, фіскального чеку. Проте відповідачем задоволена вона не була.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст. 712, 655 ЦК України.

Згідно ст. 655, ст.712 за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 73440,00 грн. підтверджуються наявними у справі первинними документами, суд вважає суму боргу в розмірі 73440,00 грн. доведеною, що дає підстави для задоволення позову в цій частині.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4812, 84 грн. - пені за період з 21.08.2013 р. по 20.02.2014 р., 20623, 56 грн. - 50% річних, за період 21.08.2013 р. - 13.03.2014 р., 954, 72 грн. - інфляційних нарахувань за період жовтень 2013 р. - січень 2014 р., в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.п. 8.2., 8.3. договору сторони домовилися, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує: на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період прострочення платежу, від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу за кожен день прострочення розрахунку, а також проценти за користування грішми у розмірі 50% річних від простроченої суми. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат, 50 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам Договору та чинному законодавству.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 99 831,12 грн., з яких: 73440, 00 грн. - основного боргу, 4812, 84 грн. - пені, 20623, 56 грн. - 50% річних, 954, 72 грн. - інфляційних нарахувань.

Разом з тим, задоволенню підлягають клопотання відповідача, про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З огляду на викладене, на те, що представник позивача не заперечив проти розстрочки виконання рішення, на винятковість випадку, суд, на підставі ст. 121 ГПК України, прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 2007, 61 грн., на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 78, 80, 82 - 84, 115, 116, 117, 121 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 99 831,12 грн., з яких: 73440, 00 грн. - основного боргу, 4812, 84 грн. - пені, 20623, 56 грн. - 50% річних, 954, 72 грн. - інфляційних нарахувань. Судові витрати на судовий збір в сумі 2007, 61 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке", код ЄДРПОУ 33837304 (вул. Леніна, 11, с. Кузьминці, Гайсинський район, Вінницька область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко", код ЄДРПОУ 38009502 (вул. Ранкова, 26А, м. Луцьк, Волинська область, 43022) 73440, 00 грн. - основного боргу, 4812, 84 грн. - пені, 20623, 56 грн. - 50% річних, 954, 72 грн. - інфляційних нарахувань та судових витрат на судовий збір в сумі 2007, 61 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Клопотання відповідача від 21.05.2014 р. про розстрочку виконання рішення суду задовольнити.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Вінницької області від 21.05.2014р. у справі № 902/333/14 згідно графіку:

- до 20.06.2014 р. - 50% в розмірі - 49915, 56 грн.

- до 20.06.2014 р. - 50% в розмірі - 49915, 56 грн.

- до 20.06.2014 р. - судовий збір у розмірі 2007, 61 грн., про що винести відповідну ухвалу.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 21.05.2014 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 26.05.2014 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи