Ухвала суду № 38858036, 11.04.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/10577/2012

Провадження №

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Коваль Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 383 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

Представник стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 383 ЦПК України, посилаючись, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 жовтня 2012 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06 лютого 2013 року з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» на користь ОСОБА_2 було стягнуто 43989,53 грн. матеріальної шкоди.

З метою виконання вказаного рішення суду 12 грудня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука було видано виконавчий лист № 1601/10577/2012 року про стягнення ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на користь ОСОБА_2 43989,53 грн. матеріальної шкоди.

Заявою від 20 грудня 2013 року № 07/783 вона направила до відділу ДВС Печерського районного управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом. Ця заява була отримана відділом 23 грудня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101113679558.

Прочекавши 1,5 місяця, 04 лютого 2014 року вона звернулася до відділу ДВС із запитом про хід виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом. Цей лист був отриманий відділом ДВС 06 лютого 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101113899701.

Постановою від 14 січня 2014 року головний державний виконавець відділу ДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві Коваль В.В. на підставі п. 8 ч .1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовив у відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, посилаючись на підписання заяви про відкриття виконавчого провадження не встановленою особою.

Вважає, що вказана постанова державного виконавця є незаконною і підлягає скасуванню. Просила суд визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Коваль В.В. з несвоєчасного направлення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 січня 2014 року, винесену на підставі виконавчого листа № 1601/10577/2012, видного 12 грудня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Коваль В.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 січня 2014 року, винесену на підставі виконавчого листа № 1601/10577/2012, видного 12 грудня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 скаргу підтримав.

Особа, дії якої оскаржуються, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Коваль В.В. в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувану.

Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 жовтня 2012 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 06 лютого 2013 року з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» на користь ОСОБА_2 було стягнуто 43989,53 грн. матеріальної шкоди.

З метою виконання вказаного рішення суду 12 грудня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука було видано виконавчий лист № 1601/10577/2012 року про стягнення ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на користь ОСОБА_2 43989,53 грн. матеріальної шкоди.

20 грудня 2013 року направлено до відділу ДВС Печерського районного управління юстиції заяву № 07/83 про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом. Ця заява була отримана відділом 23 грудня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101113679558.

04 лютого 2014 року представник стягувача ОСОБА_1 звернулася до відділу ДВС із запитом про хід виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом. Цей лист був отриманий відділом ДВС 06 лютого 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101113899701.

Постановою від 14 січня 2014 року головний державний виконавець відділу ДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві Коваль В.В. на підставі п. 8 ч .1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовив у відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, посилаючись на підписання заяви про відкриття виконавчого провадження не встановленою особою.

Виконавчий документ був направлений до відділу ДВС на примусове виконання 20 грудня 2013 року, а отриманий відділом 23 грудня 2013 року. З огляду на вищенаведену статтю державний виконавець був зобов'язаний винести відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження на протязі трьох днів з дати отримання виконавчого листа - до 27 грудня 2013 року та направити стягувачу її копію.

Натомість державний виконавець 14 січня 2014 року, тобто через 10 днів після отримання виконавчого листа, виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з непередбачених законом підстав. В оскаржуваній постанові відповідач зазначив, що заява про примусове виконання подана 11 січня 2014 року, що не відповідає дійсності.

Копія вказаної постанови про відмову була направлена 11 березня 2014 року, що убачається зі штампу на конверті, в якому надійшла ця постанова. Тобто, вказаний процесуальний документ два місяці після його винесення просто зберігався в матеріалах виконавчого провадження і не був направлений стягувачу для вжиття відповідних заходів реагування.

На думку суду, таке халатне ставлення до своєї роботи, до обов'язків, покладених законом на державного службовця, має бути підставою для притягнення державного виконавця не тільки до дисциплінарної, а і до кримінальної відповідальності.

Вчасне отримання відповідної постанови про відмову дозволило б стягувачу або оперативно її оскаржити, або повторно направити виконавчий документ із належно оформленою заявою, якщо перша заява не влаштувала державного виконавця. Враховуючи той факт, що боржником є юридична особа - страхова компанія, то станом на сьогодні ОСОБА_2 вже міг би повністю отримати належні йому за рішенням суду грошові кошти. А так виходить ситуація, коли на протязі майже 3 місяців (з 23 грудня 2013 року по 11 березня 2014 року) виконавчий документ тримається у виконавчій службі без будь-якого виконання.

Якщо ж державний виконавець прийшов до висновку про наявність підстав для повернення виконавчого документу, то у відповідності до п. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку протягом трьох робочих дніз з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Таким чином, і в цьому випадку постанова про відмову мала бути направлена ще до кінця грудня 2013 року, але ж ніяк не в березні 2014 року.

Така бездіяльність державного виконавця, що полягає в порушенні вимог ст. 25 та/або п. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» є незаконною і такою, що істотно порушує права стягувача.

Посилаючись на п. 8 ч .1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, посилаючись на підписання заяви про відкриття виконавчого провадження не встановленою особою.

Вказаним підпунктом закону встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження в разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Тобто такою підставою має бути випадки, коли державний виконавець не може самостійно усунути ці перешкоди.

У відповідності до п. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Пунктом 2.11 «Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: а) довіреністю фізичної особи; б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

Підпунктом 2.11.1. цієї інструкції передбачено, що документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, у відповідності до вимог ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Отже, форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріально посвідчена довіреність вимагається на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до частини першої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи. Довіреність фізичної, особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім'я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичними діями, які належить учинити представникові. Посвідчені нотаріусами довіреності, а також довіреності, видані в порядку передоручення, припинення їх дії, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.

Єдиний реєстр довіреностей - це електронна база даних, що містить інформацію про довіреності (у тому числі їх дублікати), а також відомості про припинення їх дії. Функціонування Єдиного реєстру довіреностей, порядок внесення записів та отримання інформації з реєстру врегульовано Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 року №111/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 року за №1378/13252, Інформація з Єдиного реєстру довіреностей видається у вигляді скорочених та повних витягів. При цьому витяги з цього реєстру видаються будь-яким реєстратором (нотаріусом) на письмовий запит зацікавленої особи. Вказаним вище положенням передбачено, що суди, органи прокуратури, органи дізнання і слідства, Міністерство юстиції України, головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, містах Києві та Севастополі, районні, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції отримують повні витяги з реєстру шляхом звернення з письмовим запитом до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (п. 3.3. Положення). Перелічені особи навіть не здійснюють оплату за отримання вказаних витягів.

До заяви про відкриття виконавчого провадження додано копію нотаріально посвідченої довіреності на представництво інтересів стягувача ОСОБА_2 Вказана довіреність є дійсною і оформленою відповідно до вимог чинного законодавства. Ні закон про виконавче провадження, ні інструкція, на яку послався державний виконавець, не передбачають обов'язку стягувача додавати до заяви оригінал нотаріально посвідченої довіреності або нотаріально посвідчену копію такої довіреності. Тобто подання звичайної копії довіреності разом із відповідною заявою та оригіналом виконавчого документу є цілком достатнім для того, щоб державний виконавець прийняв виконавчий документ до примусового виконання.

За таких обставин у державного виконавця не було законних підстав для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки жоден нормативно-правовий акт не містить вимог про необхідність додавання до заяви про відкриття виконавчого провадження оригіналу чи нотаріально посвідченої копію цієї довіреності.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець з метою захисту інтересів стягувана має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Проте державним виконавцем не було вжито ніяких заходів щодо самостійного встановлення необхідної інформації щодо наявності у відповідному реєстрі довіреності, яка підтверджує повноваження як представника та інформації про дійсність цієї довіреності шляхом направлення відповідного запиту до реєстратора.

У державного виконавця не було ніяких підстав ставити під сумнів повноваження як представника стягувача, оскільки вони були підтверджені оформленою відповідно до вимог чинного законодавства довіреністю.

За таких обставин, коли державним виконавцем не було вжито всіх необхідних заходів щодо з'ясування необхідної інформації в ході виконавчого провадження, та також враховуючи, що законних підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було, суд вважає, що вказана постанова від 14 січня 2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Статтею 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Супровідний лист до оскаржуваної постанови датований відділом ДВС 14 січня 2014 року, проте фактично постанова була направлена відділом ДВС тільки 11 березня 2014 року, що убачається із відбитка штампу поштового відділення на конверті, а отримана 13 березня 2014 року, що підтверджується роздруківкою з Інтернетсайту пошуку поштових відправлень Укрпошти ttp://services.ukrposhta.com/barcodesingle/.

Зважаючи на те, що останнім днем для подання скарги було 23 березня 2014 року - неділя, то з огляду на вимоги ч. 3 ст. 70 ЦПК України скарга подається в наступний робочий день - 24 березня 2014 року з дотриманням відповідних процесуальних строків.

Керуючись ст. ст. 386 - 389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 383 ЦПК України - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Коваль В.В. з несвоєчасного направлення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 січня 2014 року, винесену на підставі виконавчого листа № 1601/10577/2012, видного 12 грудня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Коваль В.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 січня 2014 року, винесену на підставі виконавчого листа № 1601/10577/2012, видного 12 грудня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: