Ухвала суду № 38856852, 13.05.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача : Куцина М. М.,

суддів - Бисага Т. Ю., Фазикош Г.В.,

при секретарі: Чучка Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 4 лютого 2014 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» про стягнення поворотної фінансової допомоги, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» про стягнення поворотної фінансової допомоги.

У лютому 2014 року представник позивача повторно звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» на суму позовних вимог - 98 565,00 гривень та заборонити відповідачеві відчужувати рухоме і нерухоме майно на суму позову.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 4 лютого 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_4, діючої в інтересах позивача ОСОБА_3, про вжиття заходів забезпечення позову- відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 4 лютого 2014 року та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

Зокрема, на думку апелянта, суд постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, оскільки обґрунтував її тими обставинами, вказівки на які відсутні у ЦПК України.

Крім того, позивач дотрималася вимог закону щодо співмірності забезпечення позову із пред'явленими вимогами. Таким чином, заява є обґрунтованою, а відмова в її задоволенні порушує права позивача на належний судовий захист за наслідками дій відповідача, який ухиляється від виконання зобов'язання. Посилаючись на ці обставини, позивач просить ухвалу скасувати, а заяву - задовольнити.

Судова колегія розглянула справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову місцевий суд виходив з того, що вжиття зазначених заходів може призвести до зупинення господарської діяльності ТОВ «Омега - Транс - УА».

Погодитись із таким висновком місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову не можна, оскільки його ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Отже, суд безпідставно вказав на необґрунтованість заяви, і законних перешкод для її задоволення - не мав.

Суд за заявою позивача може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами (ст. 151 ч.ч. 1, 3, ст. 152 ч. 1 п. 1, ч. 3 ЦПК України). Вимоги до змісту заяви про забезпечення позову встановлені частиною другою статті 151 ЦПК України. Вирішуючи це питання, суду слід виходити передусім із суті спору, характеру пред'явлених вимог, враховувати дані про особу відповідача, в т.ч., якщо для того є підстави і відповідні дані містяться у матеріалах справи, оцінити обґрунтованість доводів заявника про ухилення відповідача від добровільного врегулювання спору, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Відповідно до п. 4, абз. 3 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Зважаючи, що предметом позову є стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» поворотної фінансової допомоги, тобто грошових коштів, а тому правомірним є накладення арешту на рухоме майно відповідача, оскільки припущення про можливе зникнення або зменшення такого майна є достатньо обґрунтованим.

Зокрема, із письмової відповіді приватного нотаріуса Рахівського нотаріального округу ОСОБА_5 від 23 січня 2014 року вбачається, що 28 листопада 2013 року був посвідчений договір купівлі- продажу нерухомого майна. Сторонами за цим договром виступали продавець -Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» та покупці- ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Разом з тим, як вбачається з прохальної частини заяви представника позивача про забезпечення позову, такий просив накласти арешт на нерухоме та рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» , а також грошові кошти на суму позову 98.565.00 гривень, до моменту виконання рішення суду заборонити відповідачу відчужувати рухоме майно підприємства.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, суд безпідставно вказав на необґрунтованість заяви і законних перешкод для її задоволення - не мав. Питання виконання ухвали суду про забезпечення позову знаходяться в компетенції органів державної виконавчої служби і ніщо не перешкоджає встановити наявність відповідного майна, у межах позовних вимог арештувати і описати грошові кошти відповідача, а у випадку їх недостатності для забезпечення позову послідовно вчинити аналогічні дії спочатку щодо рухомого, а потім - щодо нерухомого майна. Крім того, за наявності для того підстав, сторони у подальшому не позбавлені права діяти в порядку, передбаченому ст. 154 ЦПК України.

Вимога заявника про накладення арешту на нерухоме майно відповідача та заборона відповідачу відчужувати нерухоме майно підприємства є зайвим, оскільки поглинається проханням арешту на рухоме майно в цілому.

Вимога заявника про накладення арешту на грошові кошти та заборона відповідачу відчужувати рухоме майно підприємства.підлягає відхиленню, оскільки може призвести до зупинення господарської діяльності ТОВ «Омега - Транс - УА».

Відтак, на підставі ст. 312 ч. 1 п. 2 ЦПК України, апеляцію слід задовольнити частково: ухвалу скасувати, а заяву задовольнити частково, забезпечити позов, накласти арешт на рухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» у межах заявлених вимог у розмірі 98.565.00 гривень.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 2, ст. 312 ч. 1 п. 2, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 4 лютого 2014 року - скасувати.

Заяву представника позивача ОСОБА_4 в інтересах позивача ОСОБА_3- задовольнити частково.

Накласти арешт на рухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега - Транс - УА» у межах заявлених вимог у розмірі 98.565.00 гривень.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і касаційному оскарженню в силу ст.324 ЦПК не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: