Ухвала суду № 38856452, 15.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7731/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Грунь Сергія Олександровича, представників товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбудсервіс" - Голоденко Максима Юрійовича та Зухіна Олега Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбудсервіс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення:

- №0002632230 від 22 жовтня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 956 382 грн. за порушення п.198.6 ст. 198 ПК України;

- №0002622230 від 22 жовтня 2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 378 140 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що 12 вересня 2013 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" з питання правомірності формування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в Декларації з ПДВ за липень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки 30 вересня 2013 року був складений акт №1898/15-53-22-3/25433556, за висновками якого було встановлено, що позивачем було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму - 1 970 921 грн. Таким чином, ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" за висновками перевірки завищила показники від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму - 378 140 грн.

На підставі акта перевірки 22 жовтня 2013 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення №0002632230 та №0002622230, якими позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану вартість у розмірі - 1 970 921 грн. та у розмірі - 378 140 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що представниками позивача було доведено правомірність заявлених позовних вимог, оскільки відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі і з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно з п.200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Отже, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п.201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підсумовуючи викладене судова колегія приходить до висновку, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця у разі підтвердження фактичного здійснення господарської операції, на підставі якої видано таку податкову накладну.

Під час апеляційного розгляду справи, ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" були надані копії первинних документів, які підтверджують факт придбання товарів та послуг підприємством у ВКФ "Агромарін", СПД ОСОБА_6, ТОВ "Стройтєкс", ТОВ "Гранресурси", ТОВ "Торговий дім Вікант", ТОВ "Морський будівельний комплекс", ДФ ТОВ "Прогрес", МАП "Ервас" у вигляді ТОВ, ПП "Саксесс-Строй", ТОВ "Югер", ТОВ "Електросервіс-Південь", ПП "Абі-Тон", ТОВ "Катерина", ТОВ "Комплект", ТОВ "Юні-Сервіс", ТОВ "Ісполін-Південь", ПП ТД "Галпідшипник" Одеська філія, Одеська філія ТОВ "Електрик-Інжирінг", ТОВ "Стройтєкс", ТОВ "Гідрохаус", ТОВ "Атан-Крим", ТОВ "Баско", Фірма "Кисень" у вигляді ТОВ, ТОВ "Торговий Дім Ойл Груп", ДП "Торговий дім "Лакма"-Од", ТОВ "Алло", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Крафт", ТОВ "Інтерпромканат", ТОВ "Боріскол", ТОВ "Торговий дім "Орлан", Філія ТОВ "Агро-Союз-Миколаїв" в с. Усатово, ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв", ПП "Стройіндустрія", ПП "Випробувальний Центр Технічної Діагностики", ТОВ "Морський будівельний комплекс", ДП "Еско-Одеса", ТОВ "Діамант-Строй", ТОВ "Позавідомча охорона", ТОВ "Пегас-7", ПП "Кримспецоборудование", Регіональний Центр з Гідрометеорології в АРК, ТОВ "Схід-Інтер", ПП "Інтех", ТОВ "Технотрастсервіс", ТОВ "Люкс Сервіс 2002", ТДВ "Бетонекс", ТОВ "Декс", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Торговий дім Кант", ПП "Ідель", ТОВ "Торговий дім Бетонекс-Буд", ТОВ "Ліберті ЛТД", ТОВ "Спецбудтехніка-В", ІП "Аіс Авто-Юг", Фірма "Фаворит" у вигляді ТОВ, ТОВ "НВФ "Інпроект", ТОВ "Будівельна компанія "Ескадор", Підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна", ТОВ "Компанія Востокінтернейшнл", ВКФ "Комплект" у вигляді ТОВ, ТОВ "Констракшн Машинері", ПП "Сизиф-98", ТОВ "Укренергогарант", Одеське спеціалізоване підприємство "Пожежна Техніка", Одеська філія АТ "Альцест", ТОВ "Сиб-Трейд", ОФ ПАТ "Солдіі Ко"-"Солді-Юг", Іноземне Підприємство "АІС Авто-Юг", ПП "Випробувальний Центр Технічної Діагностики", ТОВ "Ремтайгер", ТОВ "Розетка. УА", ТОВ "Підприємство "Маст-Буд", ВКП "Елптекс" ТОВ ВКФ ПП "Сіпан", ПП Стройіндустрія", ТОВ "Діамант-Строй, ФОП ОСОБА_9, ТОВ "Сиб-Трейд", ПП "Укрспецпоставка-М", ТОВ "СП Фукс Мастила Україна", ТОВ "Аерлайн", ТОВ "Техноюг", ТОВ "Будкомплектконсалтинг", ТОВ "Пенетрон-Одеса", ТОВ "Торговий Дім Ойл Груп", СП КРП "Зварні З'єднання", ТОВ "Спецбудтехніка-В", ТОВ "Торговий дім Орлан", ТОВ "Альянс-Газ", ПП "Авлекс", ДП "Феодосійський Морський Торговельний Порт", КП "Новодофінівське", ПП "Укрспецпоставка-М", ДП "Одеський морський торговельний порт", ТОВ "Сума Технологій-ХХІ", ПП "Като", ТОВ "Акведук", ТОВ "Діамант-Строй", ТОВ "Спецтехнології ЛТД", ДП "Класифікаційне Товариство Регістр Судноплавства України", ТОВ "ТД Одескабель", ПП "Авлекс", ТОВ "Росавтодетальсервіс", ТОВ "Кювер-2", ТОВ "Електросервіс-Південь", ПАТ "Київстар", ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В", Товариство у формі ТОВ "Будмонтаж-29", ТОВ "ГТ Проект-Україна", ПП "Юридичний департамент "Дікон Юг", ТОВ "Грін Порт", ПАТ "Автобаза 4", ПП "Трест Імперіал Континенталь", ПП "Юридична фірма "Юрінком", ТОВ "ЦСС", ПАТ "Укртелеком" Одеська філія, ТОВ "Айс Берг", ТОВ "Пегас-7", ПАТ "Телесистеми України", ТОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт", ДП "Еско-Одеса", зокрема договори, податкові та видаткові накладні, специфікації, рахунки на оплату, акти прийому-передачі та акти виконаних робіт (1 том а.с.159-260, 2 том, 3 том, 4 том, 5 том а.с.1-77).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Будівельна компанія "Промбудсервіс" правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених на виконання господарських зобов'язань із вказаними контрагентами, оскільки факт реального здійснення сторонами господарського зобов'язання (отримання позивачем ТМЦ та послуг) підтверджується належними первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, відображенням позивачем придбаних товарів (отриманих послуг) в бухгалтерському обліку, а також фактами використання товарів у власній господарській діяльності.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Таким чином, оскільки припущення контролюючого органу про фіктивність господарських операцій належними та допустимими доказами не доведена, наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товару та послуг від контрагентів апелянтом також не доведено, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0002632230 та №0002622230 про визначення зобов'язання з податку на додану вартість за перевірений період є протиправними та підлягають скасуванню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: