Рішення № 38856168, 20.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4257/14 20.05.14За позовом ПзІІ у формі ТОВ "Німецьке індустріальне представництво"

до ТОВ "Солстрой"

про стягнення 83 705,94 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Кожема А.В. (дов. № 18/02-1-14 від 18.02.14)

Від відповідача Олєйніков Є.В. (дов. № 10- 65 від 04.02.14)

Гаджук П.П.(дов. від 14.02.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов договору на виконання робіт мобільним краном № 04/04-06 від 01.04.2011 в розмірі 83 705, 94 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.03.2014 порушено провадження у справі №910/4257/14 та призначено до розгляду на 03.04.2014.

Представник відповідача з'явився в судове засідання 03.04.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Судом встановлено, що 02.04.2014 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні у зв'язку з тим, що за інформацією карток рахунків та оборотно-сальдових відомостей з регістрів бухгалтерського обліку по розрахунковим операціям, заборгованість ТОВ «Солстрой» перед ШІ у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво» відсутня. Позивач у відповідності до умов п. п.5.1 договору не подав відповідачу змінних рапортів та актів виконаних робіт, а отже підстав для сплати коштів у розмірі 63 960,00 грн. у відповідача не має.

В судове засідання 03.04.2014 представник позивача не з'явився, проте через канцелярію господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив дане клопотання. Розгляд відкладено справи 17.04.2014.

В судове засідання 17.04.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі.

Розгляд справи відкладено на 15.05.2014.

15.05.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 20.05.2014 для подання додаткових доказів по справі.

Представник позивача з'явився в судове засідання 20.05.2014, надав пояснення по суті справи та подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд:

1. Зобов'язати відповідача додатково підписати акт виконаних робіт від 19.05.2014 на суму 63 960,00 грн.

2. Стягнути з ТОВ «Солстрой» суму основного боргу в розмірі 63 960,00 грн.

Суд відмовив у прийнятті даної заяви, у зв"язку з наступним:

Судом встановлено, що у своїй заяві позивач просить змінити і підставу і предмет позову.

Пунктом 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі засобами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під засобами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 22 ГПК України, одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається.

Згідно з п. 2 Інформаційного листа Вищий господарський суд України у від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", відповідно до якого за змістом зазначеної норми ГПК України зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Представник відповідача в судове засідання 20.05.2014 з'явився, дав пояснення по справі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, у зв'язку з тим, що позивачем не подав доказів виконання робіт.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 між філією підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво» «Оренда Мега Кран» (далі - позивач, субпідрядник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (далі - відповідач, підрядник за договором) було укладено договір №04/04-06 на виконання робіт мобільним краном на об'єкті реконструкція НСК «Олімпійський» (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. укладеного договору позивач прийняв на себе зобов'язання забезпечувати будівництво роботою автокрану марки Liebherr LTM 1090/2 на об'єкті реконструкція НСК «Олімпійський», а відповідач в свою чергу, зобов'язувався своєчасно приймати та оплачувати належним чином виконані роботи в порядку вказаному у п.2.4. та 2.5 Договору.

Судом встановлено, що пунктом п.4.1 Договору сторони погодили що, оплату виконаних позивачем робіт відповідач проводить по договірних цінах у гривнях. Вартість 1м/години експлуатації крану 1 200,00 грн. у т.ч. ПДВ.

Вартість договору є орієнтовною (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору оплата за виконані роботи проводиться щомісячно до 15 числа за попередній місяць на підставі акту, підписаного Підрядником.

Згідно розділу 2 договору до обов'язків підрядника входять:

2.1. До початку виконання робіт:

виконує необхідні заходи по підготовці об'єкту у відповідності до ПВР, "Правил будови і безпечної експлуатації баштових кранів" та вимогам БНіП для пуску крану в експлуатацію.

2.2. Забезпечує ведення робіт за ПВР або технологічними картами на виконання робіт вантажопідйомними кранами.

2.3. Несе відповідальність за збереження крану марки LEBHERR LTM 1090/2 зав.№0023151 Субпідрядника" на об'єкті, при умові щоденної його передачі під охорону Підрядника.

У випадку крадіжок запасних частин, пошкодження та розкомплектування крану на об'єкті за відсутності охорони, комплектує кран самостійно, або повертає "Субпідряднику" кошти за фактичними обґрунтованими витратами на підставі бухгалтерських документів.

2.4. Не пізніше пятого числа місяця наступного за звітним .оформлює належним чином та повертає "Субпідряднику" щомісячні акти виконаних робіт, або надає обґрунтовану відмову.

2.5. Проводить оплату виконаних "Субпідрядником" робіт, на умовах викладених у цьому Договорі.

2.6. Надавати спеціальні стропа, пристрої та оснастку відповідно до розробленого ПВР для вантажно-підіймальних кранів.

2.7. Компенсувати «Субпідряднику» витрати пов'язані з ремонтом крану у випадках пошкодження крану на об'єктах «Підрядника» з його вини.

Розділом 3 визначені обов'язки субпідрядника:

3.1. Забезпечує будівництво об'єкту роботою крану марки LEBHERR LTM 1090/2 згідно з погодженим з "Субпідрядником " ПВР.

3.2. Виконує необхідні заходи по підготовці крану для його пуску в експлуатацію інспекцією Держгірпромнагляду.

3.3. Своїми наказами призначає працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт вантажопідйомними кранами, знімними вантажозахоплюючими пристроями .

3.3.1. Несе відповідальність за виконання вимог нормативних актів з охорони праці, "Правил будови і безпечної експлуатації баштових кранів" на об'єкті та будівельних норм і правил.

3.4. Забезпечує надійну, безперебійну експлуатацію крану на об'єкті в необхідному змінному режимі. Виконує роботи згідно норм БНіП та правил техніки безпеки.

3.5. Призначає працівника, який здійснює відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідйомних кранів.

Призначає працівника відповідального за утримання в справному стані крану.

3.6. З початку завезення крану та іншого майна на об'єкт, передає його по акту під охорону представнику Підрядника.

3.7. Після закінчення робіт на об'єкті, виконує вивіз крану.

3.8. «Субпідрядник» не несе відповідальність за несвоєчасність проведення робіт у разі виникнення явищ стихійного характеру (злива, сильний вітер, снігопад, туман та ін.), які перевищують нормативні параметри виробників кранів.

У своєму позові позивач зазначає, що згідно журналу звіту будівельних машин роботу було виконано належним чином та в обумовлені сторонами строки в загальному обсязі 53год. 30хв.

Оплати по Договору згідно п.5.3., п.5.4. не проводились у зв'язку з відсутністю у позивача проектно-кошторисної документації (п.4.2 Договору). 12.05.2011 Позивачем було отримано висновок Науково-дослідний інститут будівельного виробництва №578/01-03 «Ресурсно-кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів «Крани на спеціальному шасі Liebherr LTM 1090/2, вантажопідйомність 90т». Даний висновок було погоджено Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 05.07.2011 за №21-07/1/5636/0/6-11.

Позивач наголошує, що відповідачем не були підписані акти виконаних робіт та не було проведено оплату наданих послуг у сумі 63 960,00 грн.

Отже, свої вимоги позивач аргументує тим, що в рамках укладеного з відповідачем договору № 04/04-06 від 01.04.2011, ним згідно журналу звіту будівельних машин було виконано роботу в обсязі 53 год. 30 хв. Однак, відповідач акти виконаних робіт не підписав та не оплатив виконані роботи у сумі 63 960,00 грн.

Відповідно до п.5.1 Договору, оплата виконаних позивачем робіт проводиться на підставі змінних рапортів та актів виконаних робіт, оформлених відповідачем по цінах, згідно п. 4.1 даного Договору.

Відповідно до п.5.4 Договору підрядник щомісячно, в термін до п'ятнадцятого числа, проводить оплату виконаних робіт за попередній місяць на підставі акту підписаного відповідачем.

Суд наголошує, що позивач не подав суду ні змінних рапортів, ні актів виконаних робіт підписаних відповідачем, що свідчили б про виконання ним робіт, а тому у суду немає передбачених договором доказів, що свідчили б про виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

Крім того, як уже зазначалось, п. 3.6 Договору встановлено, що позивач зобов'язаний з початку завезення крану та іншого майна на об'єкт та іншого майна на об'єкт, передати його по акту під охорону представнику відповідача.

Проте, серед доданих позивачем до позовної заяви документів, зокрема: змінних рапортів, актів виконаних робіт, акту передачі крану та майна на об'єкт під охорону представнику відповідача - позивачем не подано.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи № 910/4257/14 не містять доказів виконання робіт, послуг позивачем за Договором.

Долучені до позову журнали звіту будівельних машин не можуть оцінюватись судом як належні та допустимі докази виконання робіт позивачем, оскільки:

- журнали звіту будівельних машин складені відносно машини LTM1090/9, в той же час Договором передбачена робота крану LEBHERR LTM1090/2:

- журнали звіту будівельних машин не містять підписів Генпідрядника, Субпідрядника, Начальника ПТО, Нормувальника, Бухгалтера;

- журнали звіту будівельних машин не містять заповненої інформації щодо заробітної плати, здійсненого ремонту та інше;

- журнали звіту будівельних машин не є документами за Договором, які свідчать про виконання робіт, чи наданих послугах Позивачем.

Крім того, п. 7.1 Договору встановлено, що термін дії даного Договору до 01.06.2011.

Як свідчить СОУ Д.2.7-20010868-001:201 „Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів. Кран на спец шасі LEBHERR LTM 1090/2 вантажопідйомність 90т» (далі - проект) розроблявся за межами дії Договору.

Так погодження проекту відбулось лише 05.07.2011 (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 21- 07/1/5636/0/6-11), а прийнято та надано чинності 07.07.2011.

В судовому засіданні відповідач категорично наполягав на тому, що позивачем жодних робіт за Договором не передавалось, а отже підстав для сплати коштів у розмірі 63 960,00 грн. у відповідача не має.

Оскільки немає підстав для сплати відповідачем коштів у розмірі 63 960,00 грн., то відповідно немає підстав для нарахування пені у розмірі 11 695,36 грн., 3% річних у розмірі 5 370,26 грн. та збитків від інфляції у розмірі 2 680,32 грн. в порядку ст. 625 ЦК України, ст.229 ГК України.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Оскільки позивач не подав суду ні змінних рапортів, ні актів виконаних робіт підписаних відповідачем, що свідчили б про виконання ним робіт, необхідність наявності яких передбачена договором, то у суду немає допустимих доказів виконання позивачем робіт обумовлених договором, а відтак суд відмовляє у задоволенні позову у зв"язку з його недоведеністю.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог.

2. В задоволенні позову філії підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Німецьке індустріальне представництво» відмовити повністю.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.05.2014