Постанова № 38853147, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19785/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Ткача С. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Промінь-2006" про нарахування та стягнення суми податкових зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь-2006» про нарахування та стягнення з відповідача суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 44 640,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 4 393,00 грн., податку на додану вартість у розмірі 27 419,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 396,00 грн. із застосуванням звичайних цін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якої позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь-2006» зареєстровано Печерською районною в м. Києві Державною адміністрацією як суб'єкт господарювання 09.08.2006 р. (реєстраційний запис № 1 070 102 0000 02175). Взято на податковий облік ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 11.08.2006 р. за № 42004.

На підставі наказу від 30.07.2013 р. № 708, згідно положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1-78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, позивач провів документальну позапланову невиїзну перевірку ОСББ «Промінь-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р..

Відповідно до пункту 3 Статуту ОСББ «Промінь-2006» відповідач мав в користуванні частину допоміжних приміщень, що входять до його управління загальною площею 242,30 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-А і які в період діяльності з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р. здавались в оренду згідно укладених договорів.

Будинок, де створено ОСББ «Промінь-2006», був побудований за індивідуальним проектом на замовлення і кошти Українського товариства сліпих (УТОС). Власниками квартир є інваліди по зору та інші працівники УТОС з фізичними вадами.

Для потреб інвалідів в будинку створені допоміжні приміщення: стіл замовлень (магазин), пункт приймання білизни, колясочна, кімната тихих ігор, кімната зустрічей за інтересами, кімната для гурткової роботи, які відповідно до пункту 3.1 Статуту ОСББ «Промінь-2006» є загальним майном та можуть використовуватись згідно з їх призначенням на умовах визначених статутом.

Згідно з пунктом 6.4 Статуту ОСББ «Промінь-2006» кошти об'єднання складаються, зокрема, з коштів, одержаних об'єднанням у результаті здачі в оренду допоміжних приміщень.

Рішення про передачу нежитлових приміщень в оренду приймались загальними зборами ОСББ «Промінь-2006», на підтвердження чого в матеріалах справи наявні витяги з протоколів та кошторисів, які приймались у 2010 - 2013 роки.

За результатами перевірки відповідача складено акт від 01.08.2013 р. № 174/26-55-22-08/34530147, згідно висновків якого, позивач встановив порушення вимог законодавства, а саме:

- п.п. 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 46 753,00 грн.;

- пункту 4.1 статті 4, пункту 1.18 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 29 111,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 174/26-55-22-08/34530147 щодо порушення відповідачем правил оподаткування, які пов'язані із застосуванням звичайних цін у звітних податкових періодах І кварталі 2010 року - IV кварталі 2013 року, позивач вважає, що дохід від здачі в оренду нежитлових приміщень є нижчим від звичайної ціни для подібного об'єкту оренди.

Позивач, з метою отримання інформації щодо середньої ринкової вартості оренди квадратного метра допоміжних приміщень ОСББ «Промінь-2006» направив запити до агентства нерухомості «Благовіст» від 17.06.2013 р. № 814/10/22.8-10, консалтингової компанії ТОВ «Самсон» від 17.06.2013 р. №813/10/22.8-10 та до Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків «Держзовнішінформ» від 17.06.2013 р. №815/10/22.8-10, а також до Головного управління статистики у м. Києві від 05.11.2013 р. № 195/10/2685.

У відповідях ТОВ «Самсон» від 10.07.2013 р. №03-76/13 (а. с. 40) та агентства нерухомості «Благовіст» від 25.06.2013 р. №38/АИ (а. с. 41) міститься застереження про те, що на розмір орендної плати нежитлового приміщення впливає ряд чинників, які суттєво змінюють вартість орендної плати за 1 кв.м.

Так ТОВ «Самсон» зазначив, що оскільки огляд та дослідження об'єктів оцінки не проводився, неможливо визначити усі ціноутворюючі чинники, від яких залежить ринкова вартість оренди нежитлових приміщень. Рекомендовано провести експертну оцінку майна із залученням відповідних спеціалістів.

Агентством нерухомості «Благовіст» у відповіді було зазначено, що розмір орендної плати за користування нежитловими приміщеннями в кожному окремому випадку, залежить від їх місцезнаходження загального стану, технічних характеристик, внутрішнього оздоблення, особистого волевиявлення власника, тощо. Надана інформація щодо розмірів орендної плати за користування об'єктами нерухомості не є офіційною.

Натомість, від Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків «Держзовнішінформ» відповідь на вказаний запит не надійшла взагалі, а Головне управління статистики у м. Києві повідомило про відсутність у останнього інформації про вартість квадратного метра оренди нежитлових приміщень.

На підставі акту перевірки № 174/26-55-22-08/34530147 позивач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення

- від 23.08.2013 р. №39326552208, яким збільшив суму грошового зобов'язання ОСББ «Промінь-2006» з податку на прибуток у розмірі 50 033,00 грн., в т.ч. 44 640,00 грн. - основний платіж, 5 393,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 23.08.2013 р. №39226552208, яким збільшив суму грошового зобов'язання ОСББ «Промінь-2006» з податку на додану вартість у розмірі 32 815,00 грн., в т.ч. 27 419,00 грн. - основний платіж, 5 396,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із прийнятими за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями ОСББ «Промінь-2006» оскаржило їх до Головного управління Міндоходів у місті Києві (вх. № 8128/10 від 02.09.2013 р.).

Рішенням Головного управління Міндоходів України від 25.10.2013 р. № 10793/7/26-15-10-04-05 податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 р. №39226552208 та № 39326552208 на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України визнано відкликаними. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернутись до суду із позовною заявою про нарахування та сплату відповідачем податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи доходів і зборів) мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

До 1 вересня 2013 року положення пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України мали наступну редакцію: в разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки. За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Однак, Законом України від 04.07.2013 р. № 408-VIІ, який набув чинності з 01.09.2013 р. статтю 39 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, яка виключила обов'язок органів доходів і зборів звертатися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань і встановила інший порядок адміністрування податків у випадку застосування положень про "звичайні ціни", який збігається із загальним порядком.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначених норм, на момент початку процедури оскарження податкових повідомлень-рішень (02.09.2013 р.), п. 39.15 ст. 39 ПК України, який пов'язував процедуру оскарження з автоматичним відкликанням податкового повідомлення-рішення, втратив чинність.

Зважаючи на те, що обов'язок звернення податкового органу до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань податкової звітності внаслідок події, що впливала на відкликання податкового повідомлення - рішення, було встановлено законом, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у суду апеляційної інстанції підстав вважати оскаржувані повідомлення-рішення відкликаними на підставі рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.10.2013 р.

Натомість, позивач в силу положень п. п. 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мав право звернутися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.

Колегія суддів зазначає, що згiдно з пунктом 54.3 статтi 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостiйно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збiльшення) суми бюджетного вiдшкодування та/або зменшення (збiльшення) вiд'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або вiд'ємного значення суми податку на додану вартiсть платника податкiв, передбачених цим Кодексом або iншим законодавством, якщо, зокрема, данi перевiрок результатiв дiяльностi платника податкiв свiдчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного вiдшкодування та/або вiд'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або вiд'ємного значення суми податку на додану вартiсть платника податкiв, заявлених у податкових (митних) декларацiях, уточнюючих розрахунках (пiдпункт 54.3.2 пункту 54.3 статтi 54 Податкового кодексу України).

Як випливає зi змiсту наведеної норми, у разi виявлення пiд час проведення податкових перевiрок будь-яких порушень правил ведення податкового облiку контролюючий орган (зокрема, орган державної податкової служби) зобов'язаний самостiйно визначити суму грошових зобов'язань платника податкiв, що залишилася невiдображеною платником податкiв через виявленi порушення, незалежно вiд причин таких порушень.

Реалiзацiя обов'язку контролюючого органу щодо визначення платниковi податкiв вiдповiдних грошових зобов'язань вiдбувається шляхом вручення (надсилання) платниковi податкiв податкового повiдомлення-рiшення. Дiйсно, вiдповiдно до пункту 58.1 статтi 58 Податкового кодексу України у разi, коли сума грошового зобов'язання платника податкiв, передбаченого податковим або iншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючi органи, розраховується контролюючим органом вiдповiдно до статтi 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податкiв податкове повiдомлення-рiшення.

Наведенi норми статей 54 та 58 Податкового кодексу України є iмперативними, тому контролюючий орган зобов'язаний надiслати платниковi податкiв податкове повiдомлення-рiшення в будь-якому разi, коли встановлено факт виявлення порушення норм податкового та iншого законодавства, що контролюється вiдповiдним органом. Не становлять винятку i випадки виявлення порушення правил застосування звичайних цiн.

Таким чином, у силу приписiв статей 54 та 58 Податкового кодексу України податковий орган повинен надiслати платниковi податкiв податкове повiдомлення-рiшення, в якому буде визначено суму грошових зобов'язань, яка пiдлягає сплатi внаслiдок порушення правил застосування звичайних цiн у податковому облiку.

При цьому за нечинностi приписiв статтi 39 Податкового кодексу України податкове повiдомлення-рiшення, винесене щодо платника податкiв за результатами застосування звичайних цiн, не може бути вiдкликане в разi його оскарження.

Отже, такi податковi повiдомлення-рiшення можуть зберегти свою чиннiсть пiсля процедури адмiнiстративного оскарження чи судового розгляду. В такому випадку цi суми пiдлягатимуть обов'язковiй сплатi в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Так на підставі п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог зважаючи на те, що станом на дату подачі адміністративного позову відсутні докази узгодження грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова суду першої інстанції у задоволенні позову є правомірною, проте норми матеріального права до спірних правовідносин застосовані помилково, оскільки адміністративний позов не підлягає задоволенню з підстав неузгодженості сум податкових зобов'язань.

Між тим, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, а тому підлягають залишенню без задоволення.

Згідно статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права в частині, в тому числі, права податкового органу на звернення до суду, а тому наявні підстави для його зміни.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Промінь-2006" про нарахування та стягнення суми податкових зобов'язань залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2014 р. змінити в частині мотивування.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 20.05.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.