Рішення № 38852173, 03.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1752/14 03.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКІП ІНВЕСТ» (відповідач 1) ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» (відповідач 2) ;

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

Суддя О.В.Мандриченко

Представники :

Від позивача Асавелюк О.М., керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03.04.2007 року ;

Дейнеко П.В., представник, довіреність № б/н від 10.02.2014 року ;

Від відповідача 1 не з`явилися ;

Від відповідача 2 не з`явилися ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги, який укладено 07.10.2013 року між відповідачами з огляду на те, що підписанням останнього порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивач просить також стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 року було порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 27.02.2014 року.

Враховуючи нез'явлення представників відповідача 2 у судове засідання 27.02.2014 року, ухвалою господарського суду за цією ж датою судове слухання у даній справі відкладено до 20.03.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 року справа була відкладена слуханням до 03.04.2014 року, відповідача 1 зобовязано надати господарському суду додаток № 1 до договору відступлення права вимоги від 07.10.2013 року, у засіданні що відбулося задоволено клопотання представника позивача про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судових засіданнях, що відбулися, представники позивача свої позовні вимоги підтримували та просили позов задовольнити.

Відповідач 1 у наданому письмовому відзиві на позов, а його представник у судових засіданнях, які відбулися 27.02.2014 року та 20.03.2014 року, позовні вимоги заперечував, просив відмовити у їх задоволенні з огляду на таке.

За його твердженням саме відповідачеві 1 договором про відступлення права вимоги передано право вимагати від позивача повернення виконаного за недійсним правочином, яке передбачене частиною першою статті 216 ЦК України та пунктом першим частини третьої статті 1212 Цк України.

Відповідач 1 вважає, що відступлення права вимагати від позивача сплачених за договором фінансового лізингу № ФЛ-54/2011 від 08.09.2011 року лізингових платежів в сумі 928 329,29 грн., інфляційних втрат та відсотків за користування коштами відповідає вимогам чинного законодавства України, відтак підстав визнавати недійсним договору відступлення права вимоги від 07.10.2013 року не існує. Надалі стверджує, що відповідач 2 на момент укладення договору відступлення права вимоги був наділений правом вимагати повернення виконаного за недійсним договором фінансового лізингу.

Як стверджує відповідач, 1 згідно з договором відступлення права вимоги відбулася лише заміна кредитора у зобов'язальних відносинах шляхом відступлення відповідачеві права вимоги, а заміни боржника у зобов'язанні без згоди позивача не відбулося.

Підсумовуючи відповідач 1 зазначає, що у відповідних правовідносинах може застосовуватися реституція, зокрема шляхом повернення внесених лізингових платежів, а договір відступлення права вимоги містить всі необхідні істотні умови, зокрема, відповідно до пункту 2.1. спірного договору ціна визначена у додатку до договору.

Відповідач 2 своїх представників у судове засідання не направив, натомість через канцелярію господарського суду подав письмовий відзив на позов у якому зазначив наступне.

Стаття 512 ЦК України передбачає що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою саме внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому до нового кредитора переходять виключно права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто вказаний правочин не має мети врегулювати права ТОВ «ПМК АДАТ», як первісного боржника.

Оспорюваний договір спрямований на регламентацію правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, що належать первісному кредитору унаслідок застосування реституційних наслідків договору фінансового лізингу № ФЛ - 54/2011 від 08.09.2011 року, визнаної рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/531/13 від 23.07.2013 року, в межах яких новий кредитор стає кредитором по відношенню до позивача. У порядку та на умовах, визначених оспорюваним договором,первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника у зобов'язаннях, що виникли внаслідок визнання у судовому порядку недійсним договору фінансового лізингу між позивачем та відповідачем 2.

Враховуючи вищевикладене відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовної заяви позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши докази, які додані сторонами до матеріалів справи, господарський

ВСТАНОВИВ :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» (лізингоодержувач) 08.09.2011 року укладений договір фінансового лізингу № ФЛ - 54/2011 за умовами якого лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах даного договору та Правил фінансового лізингу (додаток № 1 до даного договору).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 року у справі № 902/531/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» про розірвання договору фінансового лізингу № ФЛ - 54/2011, укладеного 08.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» і про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» екскаватор у позові відмовлено.

Цим же рішенням визнано договір фінансового лізингу № ФЛ - 54/2011 від 08.09.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» недійсним.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 р. без змін.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКІП ІНВЕСТ» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» (первісний кредитор) 07.10.2013 р. укладений договір відступлення права вимоги який, відповідно до пункту 1.1., спрямований на регламентацію правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, що належать первісному кредитору внаслідок визнання рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/531/13 від 23.07.2013 р., яке набрало законної сили 10.09.2013 р., недійсним договору фінансового лізингу № ФЛ - 54/2011 від 08.09.2011 р., у межах яких новий кредитор стає кредитором по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» в порядку та на умовах визначених цим договором.

У порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги до боржника у зобов»язаннях, що виникли внаслідок визнання у судовому порядку недійсним договору лізингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» ( пункт 1.2. договору).

За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків : повернення сплачених лізингових платежів в сумі 928 329,59 грн., оплати інфляційних втрат та відсотків за користування коштами (пункт 1.3. договору).

Права вимоги, що відступаються за цим договором, переходять до нового кредитора з дня укладення цього договору (пункт 1.4. договору).

Порядок, ціна, строки та умови розрахунків між сторонами за відступлення права вимоги визначаються у додатку до цього договору (пункт 2.1. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1. договору).

Додаткові угоди та додатки до цього договору є невід»ємною його частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (пункт 7.3. договору).

Додаток 1 є частиною цього договору (пункт 7.8. договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКІП ІНВЕСТ» направлене Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» повідомлення про відступлення прав вимоги, датоване 23.01.2014 року.

За вказаних обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 806 параграфу 6 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов»язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю -продаж та положення про договір поставки, якщо інше не передбачене законом. Отже, за своєю правовою природою ці договори відносяться до договорів про передання майна у користування і тому підхід до їх регулювання є єдиним.

Як визначено статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

На підставі вказаних актів цивільного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що укладений між позивачем та відповідачем 2 договір фінансового лізингу № ФЛ - 54/2011 від 08.09.2011 р. є змішаним договором, тобто містить ознаки договору лізингу та договору найму (оренди).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочиним (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Частиною першою статті 516 ЦК України визначений порядок заміни кредитора у зобов'язанні, а саме заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пленум Вищого господарського суду України у підпункті 2.7. пункту другого постанови від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» звернув увагу на таке.

Частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобовязання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України. Разом з тим якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, але згідно з частиною другою статті 236 ЦК України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняється.

Відтак, беручи до уваги, що договір фінансового лізингу № ФЛ - 54/2011, укладений 08.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНМАРК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК АДАТ» є змішаним договором, з врахуванням висновків, що містяться у резолютивній частині рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 р. у справі № 902/531/13, залишеного постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 р. без змін, внаслідок укладення між відповідачами договору відступлення права вимоги від 07.10.2013 р. первісний кредитор передав новому кредитору неіснуючу вимогу про право вимагати від позивача повернення сплачених лізингових платежів в сумі 928 329,59 грн., оплати інфляційних втрат та відсотків за користування коштами.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Унаслідок відступлення відповідачем 2 на користь відповідача 1 неіснуючої вимоги до позивача, договір відступлення права вимоги, який підписаний 07.10.2013 р. відповідачами є недійсним, оскільки його укладено без додержання вимог передбачених статтями 203, 215, 216, 512, 514 ЦК України, статтями 207 і 208 ГК України.

Укладенням оспорюваного договору відповідачі у справі порушили права та охоронювані законом інтереси позивача.

Заперечення відповідача 1 та відповідача 2, викладені у поданих письмових відзивах, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Господарський суд наголошує, що відповідач 1 не виконав вимоги ухвали суду від 20.03.2014 р. та не надав додаток № 1 до договору відступлення права вимоги від 07.10.2013 р.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 07.10.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКІП ІНВЕСТ" (04050, м. Київ, вул. Артема, 103, код ЄДРПОУ 38781686) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК АДАТ" (21036, м. Вінниця, вул. Р. Ратушної, 16, кв. 2, код ЄДРПОУ 37358072).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКІП ІНВЕСТ" (04050, м. Київ, вул. Артема, 103, код ЄДРПОУ 38781686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А, код ЄДРПОУ 34981872) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК АДАТ" (21036, м. Вінниця, вул. Р. Ратушної, 16, кв. 2, код ЄДРПОУ 37358072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНМАРК" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А, код ЄДРПОУ 34981872) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 16.05.2014 р.