Ухвала суду № 38843190, 16.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2014 р. м. Київ К/9991/53511/11

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах військової частини А1231 до відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області про скасування постанов про арешт коштів боржника за касаційною скаргою військової частини А1231 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 червня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року військовий прокурор Вінницького гарнізону звернувся до суду в інтересах військової частини А1231 із зазначеним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 1 квітня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів військової частини А1231 на суму 965942,91 грн. 18 квітня 2011 року військова частина А1231звернулась до Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області з вимогою накласти арешт по загальному та спеціальному фонду по КПКВ 2101020 та зняття арешту з розрахункових рахунків військової частини А1231. ГУ ДКУ у Вінницькій області прийняло рішення про накладення арешту на рахунки військової частини А1231 по наступним бюджетним програмам: загальний фонд по КЕКВ 1131 на суму 2699,84 грн.; КЕКВ1133 на суму 958 639,88 грн.; КЕКВ 1135 на суму 4603,19 грн., загальна сума арешту складає 965 942,91 грн. Спеціальний фонд на суму 965942,91 грн. по кожній програмі: КПКВ 2101020 «Утримання особового складу»; КПКВ 2101070 «Забезпечення ЗСУ зв'язком, створення та розвиток командних пунктів та АСУ»; КПКВ 2101140 «Державна програма реформування та розвитку ЗСУ»; КПКВ 2101170 «Відновлення боєздатності, утримання експлуатація, ремонт ОВТ»; КПКВ 2101240 «Забезпечення виконання міжнародних угод у військовій сфері»; КПКВ 2101340 «Захист важливих державних об'єктів». Позивач вважає, що накладення арешту на програми спеціального фонду, такі як КПКВ 2101070 «Забезпечення ЗСУ зв'язком, створення та розвиток командних пунктів та АСУ»; КПКВ 2101140 «Державна програма реформування та розвитку ЗСУ»; КПКВ 2101170 «Відновлення боєздатності, утримання експлуатація, ремонт ОВТ»; КПКВ 2101240 «Забезпечення виконання міжнародних угод у військовій сфері»; КПКВ 2101340 «Захист важливих державних об'єктів» не забезпечать реального виконання рішення суду про стягнення компенсації за продовольчий пайок, оскільки не відповідають напрямку використання коштів, визначених бюджетною програмою.

Просив з урахуванням уточнень позовних вимог:

- визнати протиправними постанови Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції про арешт коштів від 1 квітня 2011 року по справах: 2-а-1185-2007; 2-а-1184-2007р; 2-а-971-2007р; 2-а-3375-2007р; 2-а-969-2007р; 2-а-386-007р; 2-а-1124-2007р; 2-а-516-2007р; 2-а-2009-2007р; 2-а-1899-2006р; 2-а-694-07р; 2-а-1473-2007р; 2-а-2075-2006р; 2-а-3074-2007р; 2-а-2501-2007р; 2-а-3144-2007р; 2-а-3145-2007р; 2-а-694-07р; 2-а-482-2007р; 2-а-404-2007р; 2-а-757-2007р; 2-а-1046-2007р; 2-а-3097-2006; 2-а-3122-2006р; 2-а-2727-2007р; 2-а-849-2007р; 2-а-694-07р; 2-а-207-2006р; 2-а-2162-2007р; 2-а-1712-2007р; 2-а-1026-2007р; 2-а-238-2007р; 2-а-3300-2006р; 2-а-3398-2007р; 2-а-2982-2007р; 2-а-3480-2007р; 2-а-2871-2007р; 2-а-2399-2007р, від 5 квітня 2011 року по справі 2-а-699-2007р, від 14 квітня 2011 року по справах 2-а-2076-2006р; 2-а-1962-2007р; 2-а-748-2007р, від 11 травня 2011 року по справі 2-а-2722-2007, від 30 травня 2011 року по справах 2-а-331-2007 та 2-а-813-2007, в частині арешту коштів військової частини А1231, які обліковуються на рахунках, відкритих в ГУДК України у Вінницькій області по бюджетним програмам спеціального фонду: КПКВ 2101070 «Забезпечення ЗСУ зв'язком, створення та розвиток командних пунктів та АСУ»; КПКВ 2101140 «Державна програма реформування та розвитку ЗСУ»; КПКВ 2101170 «Відновлення боєздатності, утримання експлуатація, ремонт ОВТ»; КПКВ 2101240 «Забезпечення виконання міжнародних угод у військовій сфері»; КПКВ 2101340 «Захист важливих державних об'єктів», та скасувати їх.

- визнати протиправними постанови Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 8 листопада 2010 року за номерами виконавчих проваджень: ВП №17343741; ВП №17342483; ВП №17343642; ВП №17342694; ВП №17343815; ВП №17342534; ВП №17342617; ВП №17343916; ВП №17344022; ВП №17344123; ВП №17344199; ВП №17342359; ВП №17344376; ВП №17343499; ВП №17343276; ВП №17978230, а також постанови від 31 грудня 2010 року за номерами виконавчих проваджень: ВП №17575372; ВП №20281225; ВП №19758734; ВП №19719522; ВП №17341533; ВП №17089793; ВП №17252190; ВП №17340631; ВП №17342054; ВП №19851713 в частині арешту коштів військової частини А1231, які обліковуються на рахунках, відкритих в ГУДК України у Вінницькій області по бюджетним програмам спеціального фонду: КПКВ 2101070 «Забезпечення ЗСУ зв'язком, створення та розвиток командних пунктів та АСУ»; КПКВ 2101140 «Державна програма реформування та розвитку ЗСУ»; КПКВ 2101170 «Відновлення боєздатності, утримання, експлуатація, ремонт ОВТ»; КПКВ 2101240 «Забезпечення виконання міжнародних угод у військовій сфері»; КПКВ 2101340 «Захист важливих державних об'єктів», скасувати їх.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 6 червня 2011 року в задоволенні позову військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах військової частини А1231 відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року апеляційну скаргу військової частини А1231 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 червня 2011 року - без змін.

Вказуючи на допущені, на думку військової частини А1231, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження №24145302 від 21 січня 2011 року, до складу якого станом на 2 червня 2011 року входить 76 виконавчих документів по виконанню рішень судів про стягнення з ВЧ А1231 грошової компенсації на користь військовослужбовців за неотриманий продовольчий пайок, речове майно, стягнення виконавчого збору та суми завданих збитків на користь держави.

Згідно з частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходиться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення штрафу.

Відповідно до частини другої статті 57 цього Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти д державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 9 липня 2008 року №609.

Відповідно до пункту 19 Порядку безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості.

Відповідно до пункту 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ орган Державного казначейства не пізніше робочого дня, що настає після надходження постанови про арешт, зупиняє операції на рахунках відкритих асигнувань за встановленими кодами класифікаціями видатків бюджету (за рахунками спеціального фонду в частині власних надходжень - в межах загальної суми залишку на рахунках). Якщо у постанові про арешт не визначено код економічної класифікації видатків бюджету, орган Державного казначейства самостійно визначає код економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.

У разі коли орган Державного казначейства не може самостійно визначити код економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт, або відсутні відкриті асигнування за визначеним кодом, або їх недостатньо для виконання рішення суду, цей орган зупиняє операції на рахунках відкритих асигнувань за всіма кодами економічної класифікації видатків.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в оскаржуваних постановах відділу Державної виконавчої служби про арешт коштів військової частини А1231 не зазначено КПКВ чи КЕКВ, на які необхідно накласти арешт з метою подальшого списання заборгованості, а тому суди прийшли до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу військової частини А1231 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 червня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Амєлін С.Є.

Кобилянський М.Г.