Ухвала суду № 38843055, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року м. Київ К/9991/50992/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011

у справі 2а/1870/481/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс"

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Глухівською МДПІ було складено акти невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість № 1678/15-21113435 від 23.12.2010 року, № 1703/15-21113435 від 29.12.2010 року та Акт невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток за перше півріччя 2010 року № 1679/15-21113435 від 23.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі вищезазначеного акту відповідачем податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0000661531/0 про зобов'язання СП у формі ТОВ "Техносервіс" сплатити штраф у розмірі 92 грн. 13 коп. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість; повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0000681531/0 яким зобов'язано СП у формі ТОВ "Техносервіс" сплатити штраф у розмірі 451 грн. 44 коп. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість; повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 000152501/0, яким зобов'язано СП у формі ТОВ "Техносервіс" сплатити штраф у розмірі 1266 грн. 66 коп. за несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств.

Згідно вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 вказаного Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що декларація по податку на додану вартість за червень 2010 року та декларація по податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року була подана позивачем 20.07.2010 року були подані строк визначений законодавством; крім цього визначені податкові зобов'язання були повністю сплачені у встановлені законом строк

Як на підставу здійснення відповідачем самостійного перерозподілу (зарахування) сплачених позивачем сум у погашення податкового боргу за інші податкові періоди ніж ті, що визначив платник у платіжних документах, податковий орган, посилається на п.п.7.7 ст.7 Закону №2181-III.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону №2181-III, або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 у справі 2а/1870/481/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 у справі 2а/1870/481/11залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак