Ухвала суду № 38842509, 20.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Кириченко В.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Справа: № 368/2318/13-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів,

В С Т А Н О В И В :

Управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області ( далі - позивач ) звернулося до Кагарлицького районного суду Київської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 ( далі - відповідач ) про стягнення з ОСОБА_2 на користь управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області надміру виплачених коштів в сумі 6106,00 грн. на рахунок 35413054001884 МФО 821018 ГУ ДКСУ у Київській області код 03193594 управління соціального захисту населення.

Кагарлицький районний суд Київської області своєю постановою від 18 лютого 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року та ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, так як, на думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області.

На підставі виписки з акту огляду МСЕК, в якій підтверджено зв'язок між захворюванням відповідача та виконанням ним обов'язку військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і посвідчення інваліда війни 2 групи, відповідно до якого ОСОБА_2 виконував обов'язки військової служби служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час перебування на навчальних зборах у військовій частині А-052915 та має статус інваліда війни, відповідачу було надано пільги щодо користування житлово-комунальними послугами та виплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення.

04 травня 2012 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесено вирок, яким встановлено, що головний спеціаліст Кагарлицького районного військового комісаріату ОСОБА_3 з березня 2009 року по червень 2011 року, достовірно знаючи, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не перебували на навчальних зборах у військових частинах у 1986-1987 роках та не приймали участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час таких зборів, зловживаючи службовим становищем в інтересах третіх осіб, діючи всупереч інтересам служби, умисно склав та видав завідома неправдиві документи про перебування вказаних осіб на навчальних зборах у військових частинах на протязі 1986-1987 років з прийняттям участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зазначений вирок суду набрав законної сили.

23 листопада 2012 року на підставі вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 04 травня 2012 року Центральною військово-лікарською комісією було прийнято рішення про відміну причинного зв'язку між захворюванням ОСОБА_2 та виконанням ним обов'язку військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Далі, на підставі витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії від 23 листопада 2012 року № 2313 про відміну причинного зв'язку між захворюванням позивача і його діяльністю у 1986-1987 роках позивачем було вилучено у ОСОБА_2 посвідчення інваліда війни 2 групи та визначено суму надмірно виплачених позивачу коштів за період з 09 лютого 2011 року по 30 листопада 2012 року на загальну суму 6106,00 грн., у тому числі: з відшкодування пільг на користування житлово-комунальними послугами - 3606,00 грн. і щорічної грошової допомоги - 2500,00 грн.

02 квітня 2013 року ОСОБА_2 позивачем було направлено лист з вимогою про добровільне повернення коштів, виплачених відповідачу на підставі поданих ним неправдивих відомостей.

Однак, ОСОБА_2 не з'явився до позивача для з'ясування обставин справи та надіслав на адресу управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області заяву про відмову в поверненні надміру виплачених коштів.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( далі - Закон № 3551-12 ), Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 16 лютого 1994 року № 94 ( далі - Постанова № 94 ), Порядком повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, який затверджено наказом Мінпраці України від 21 липня 1997 року № 119/167/96/114/175/266 ( далі - Порядок ).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 5, 27 статті 13 Закону № 3551-12 передбачено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами ( газом, електроенергією та іншими послугами ) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з пунктом 8 Постанови № 94, до виготовлення нових бланків посвідчень ветерана війни та особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються на підставі посвідчень та листків-талонів на пільговий проїзд, що діяли на 1 січня 1992 року, пенсійного посвідчення з поміткою органу, який призначив пенсію, про право на пільги або відповідної довідки ( перелік додається ).

У пункті 1 Порядку закріплено, що повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках: виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, в тому числі: приховування заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку, в разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, відділи (управління) субсидій вживають таких заходів: припиняють надання субсидії і позбавляють права на її призначення на наступний термін; повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення в подвійному розмірі надміру виплачених коштів; подають позовні заяви до суду про стягнення у подвійному розмірі надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни); повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії. Терміни повернення надміру виплачених коштів встановлюються відділом (управлінням) субсидій в кожному конкретному випадку з урахуванням матеріального стану отримувача субсидії, але не менше місяця з дня отримання повідомлення.

Отже, з викладених законодавчих норм вбачається, що єдиною та необхідною правовою підставою для отримання особою пільг та окремих видів соціальної допомоги, передбачених Законом № 3551-12, є наявність відповідного посвідчення, в якому легітимовано правовий статус пільговика. При цьому, навіть за умови призначення особі пільг та соціальної допомоги, що передбачені Законом № 3551-12, на підставі такого посвідчення, нормативно-правовими приписами у галузі соціального захисту ветеранів війни регламентовано можливість виникнення між відповідним суб'єктом господарювання та пільговиком регресних правовідносин у випадку встановлення факту недостовірності відомостей у документах, поданих ним, на підставі яких такій особі були надані відповідні пільги та соціальна допомога.

Разом з тим, дослідивши обставини справи, суд апеляційної інстанції встановив, що документи, а саме: посвідчення інваліда війни та виписка з акту огляду МСЕК, були подані відповідачем до управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області у добровільному порядку. Водночас, недостовірність відомостей, що в них містяться, встановлена вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 04 травня 2012 року, який набрав законної сили.

У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тож, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 були надміру виплачені грошові кошти на загальну суму 6106,00 грн. у зв'язку з поданням відповідачем неправдивих відомостей до управління соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області для безпідставного здобуття пільг та отримання соціальної допомоги, що виходячи з пунктів 1, 2 Порядку, свідчить про те, що позивач, звертаючись до ОСОБА_2 з вимогою повернути неправомірно отримані виплати, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у зв'язку з відмовою відповідача повернути спірну суму надміру виплачених коштів, вона підлягає стягненню у примусовому порядку.

Доводи апелянта стосовно того, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення з нього надміру виплачених коштів через добровільність їх виплати позивачем, судова колегія вважає необґрунтованими, безпідставними і такими, що повністю спростовуються наведеною аргументацією та не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що позивачем без поважних причин було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, установлений статтею 99 КАС України, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, з яких вбачається, що управлінням соціального захисту населення Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області було подано до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку позовної давності із детальним наведення причин його пропуску та обґрунтуванням їх поважності, з якого вбачається наявність обставин, які перешкоджали позивачу вчасно звернутися з адміністративним позовом до суду, а саме: необхідність проведення розрахунків надміру виплачених коштів шляхом витребування відповідних відомостей від організацій, якими відповідачу надавалися житлово-комунальні послуги на пільгових умовах, а також надання можливості відповідачу відшкодувати суми безпідставно отриманих ним пільг та допомоги на оздоровлення шляхом направлення листів ОСОБА_2, а потім використання позивачем досудових способів врегулювання спору шляхом звернення до Кагарлицької міжрайонної прокуратури.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статтв 159 КАС України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 18 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.