Ухвала суду № 38841729, 21.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3730/14 Головуючий 1-ї інстанції-

Справа № 638/2281/14-ц Лосєва Д.А.

Категорія: договірна Доповідач- Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Яцини В.Б.,

суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.

при секретарі - Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» у Дзержинському районі м.Харкова, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в сумі 19110,84 грн., а також, у солідарному порядку на підставі договору поруки, з ОСОБА_5 і ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі його філії у Дзержинському районі міста Харкова 10000 грн., відшкодувати понесені судові витрати.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення заборгованості та повернуто позовну заяву позивачеві з посиланням на необхідність розгляду цих вимог в порядку не цивільного, а господарського судочинства.

Не погоджуючись з такою ухвалою ПАТ КБ "ПриватБанк" в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм цивільного процесуального права.

За правилами ч.1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

За ч.7 ст. 110 ЦПК України якщо позов виникає з діяльності філії юридичної особи позивач має право пред'явити позов в суд за їхнім місцем знаходження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Оскільки у даному випадку спір виник як з приводу невиконання договору кредиту, так і договору поруки, в якому поручителем є філіz «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» у Дзержинському районі м. Харкова і зобов'язання поручителя обумовлене основним зобов'язанням кредитора (ч. 1 ст. 554 ЦК України), то районний суд помилково вирішив виділити для розгляду в порядку господарського судочинства пов?язані у матеріально-правовому значенні вимоги до поручителя.

При цьому районний суд не звернув уваги на те, що відповідно до правової позиції, яка викладена у п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року № 5 спори, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами яких є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15- 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України - при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства за умови, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання, кредитного договору, характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

По справі Банком був заявлений позов про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором кредиту як до основного боржника - фізичної особи, так і до його поручителя, яким є особа господарського права.

З огляду на те, що філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» знаходиться у Дзержинському районі м. Харкова, то у даному випадку є передбачені ч. 7 ст. 110 ЦПК України підстави для розгляду цієї заяви за вибором позивача, у Дзержинському районному суді м. Харкова.

Оскільки таким чином районний суд відмовив у відкритті провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» в особі її філії у Дзержинському районі м. Харкова з порушенням вказаних норм процесуального права, тому з передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підстав ухвала районного суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2014 року скасувати.

Справу направити до того ж районного суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності після її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді колегії: