Ухвала суду № 38841220, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/12940/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Погрібняк І.П. (довіреність від 09.10.2013 року),

відповідача: - Мадалиць В.В. (довіреність від 29.01.2014 року),

- Бахіра Ю.І. (довіреність від 11.03.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року

у справі № 2а/0470/12940/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення від 12 жовтня 2012 року № 0001100220 на суму 222282,00 грн., штрафна санкція 55570,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено (а.с. 61-63).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову без змін.

Представник Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведена позапланова документальна виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Поліхім-Дніпро» в розрізі податкової накладної від 27 січня 2012 року № 2 при формуванні податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 28 вересня 2012 року № 3154/178/22-206/30536344.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, у квітні 2012 року занижено податок на додану вартість у сумі 222281,67 грн.

На підставі акту перевірки від 28 вересня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2012 року № 0001100220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 277852,00 грн., з них за основним платежем 222282,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 55570,00 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Поліхім-Дніпро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» укладено договір купівлі-продажу від 04 січня 2012 року № 040112. Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліхім-Дніпро» виписана податкова накладна № 2 від 26 січня 2012 року, в якій зазначено, дату виникнення податкового зобов'язання (постачання оплати) 26 січня 2012 року, загальну ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ в сумі 1111408,33 грн., податок на додану вартість в сумі 222281,67 грн. 26 січня 2012 року позивач отримав зазначену податкову накладну, яку зареєстрував в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року, а відніс до податкового кредиту у квітні 2012 року.

При цьому, податкова накладна №2 від 26 січня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Поліхім-Дніпро» зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням 20-ти денного терміну її реєстрації (граничний термін реєстрації 16 лютого 2012 року, фактично зареєстрована 23 лютого 2012 року).

14 травня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Коммодіті» до податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року подало заяву зі скаргою на постачальника (Додаток №8) про порушення продавцем товариством з обмеженою відповідальністю «Поліхім-Дніпро» порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, за квітень 2012 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України визначено, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або не прийняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З урахуванням викладеного, позивач мав право на віднесення сум податку на додану вартість за податковою накладною №2 з 26 січня 2012 року на протязі наступних 365 календарних днів, в тому числі і включити її в квітні 2012 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що пункт 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, встановлюючи право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, не обмежує його виключно звітним періодом, коли була видана така податкова накладна.

Отже, право особи на подання заяви зі скаргою на постачальника може бути реалізоване в тому числі і шляхом її подання з податковою звітністю з податку на додану вартість звітного періоду, в якому була включена до податкового кредиту сума податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків про необґрунтованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, та як наслідок про неправомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим