Постанова № 38841214, 22.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2013 рокусправа № 2а-0470/13495/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

при секретарі судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року

у адміністративній справі № 2а/0470/13495/11 за позовом ТОВ "Івас Груп" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання дій неправомірними, -

В с т а н о в и л а :

25 жовтня 2011 року ТОВ "Івас Груп" звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі стосовно проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за березень 2011 року, викладених в Акті № 5450/230/35928047 від 31.08.2011 р. «про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Івас Груп" за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року адміністративний позов ТОВ "Івас Груп" задоволено, визнано неправомірними дії Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі щодо викладення висновків по сплаті податку на додану вартість за березень 2011 року, викладених в Акті № 5450/230/35928047 від 31.08.2011 р. «про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Івас Груп" за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, на користь ТОВ "Івас Груп" з державного бюджету стягнуто судовий збір в сумі 3,40 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга податкового органу мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та не врахування обставин, які свідчать про відсутність фактичного відвантаження товарів ТОВ «Спрінгфілд» в адресу ТОВ «ІВАС ГРУП», та встановленого під час перевірки факту не реальності операцій із придбання та реалізації товару, що свідчить про фіктивність відповідної господарської операції, відсутність у позивача доказів щодо перевезення та зберігання товару свідчить про нездійснення самих господарськи операцій.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, позивач вказує на законність та обґрунтованість судового рішення у цій справі, та на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки під час судового розгляду даної справи в суді першої інстанції повністю було підтверджено господарські операції між ТОВ «Спрінгфілд» та ТОВ «ІВАС ГРУП», а всі доводи податкового органу зводяться до бажання визнати нікчемними угоди, що були укладені позивачем у березні 2012 року незалежно від наявності або відсутності документів. Просить відмовити у задоволені вимог апеляційної скарги відповідача та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Центральної МДПІ у м.Кривому Розі від 16.08.2011 року № 908, та згідно п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України на виконання вимог Наказу ДПА України від 08.08.2011 року № 475/дск «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тонізації економіки», з метою вжиття заходів по відпрацюванню ланцюгу формування податкового кредиту від «податкових ям» з урахуванням матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ТОВ «Спрінгфілд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування по податку на додану вартість за березень 2011 року від 11.08.2011 року № 1428/231/37213815 та наданих до перевірки завірених копій документів на запит Центральної МДПІ у м.Кривому Розі, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби 1 рангу Діхтяр Т.В. у період з 26.08.2011 року по 31.08.2011 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ІВАС ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за березень 2011 року.

За результатом зазначеної перевірки, 31.08.2011 року податковим органом було складено Акт № 5450/230/35928047 (а.с.40-52 т.3) за висновком якого позивач з ТОВ "Спрінгфілд" мають на момент перевірки ознаки нікчемності та є нікчемними, тобто не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦКУ) у зв'язку з відсутністю як бази, так і об'єкту оподаткування ПДВ, по правочинам здійснених по ланцюгу з ТОВ "Спрінгфілд", ПАТ ММК «Ілліча», ТОВ «Стройенерго», ТОВ «Южтрансстрой», ПКП «Укрдоркомплект», ТОВ «Шляхпостач КР», ВАТ «Днепроенерго», що призвело до безпідставного завищення податкового зобов'язання з ПДВ у березні 2011 року на суму 1077909,00 грн., та до завищення податкового кредиту з ПДВ у березні 2011 року на суму 766127,30 грн. Зазначений Акт перевірки підписаний посадовими особами підприємства , з зазначенням про намір надання заперечень на нього, після подання яких, відповідач листом № 21506/10/230 від 20.09.2011 року надав письмову відповідь про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Оскаржуючи до адміністративного суду дії податкового органу стосовно проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України та висновки Акту перевірки від 31.08.2011 року № 5450/230/35928047, позивач посилався на порушення податковим органом вимог ст.79, п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а також на те, що Акт ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 26.04.2011 року № 1428/231/37213815 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Спрінгфілд" в наступний час оскаржені до суду, і справа перебуває на апеляційному перегляді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у зв'язку з чим відповідно до ч.5 ст.56.18 Податкового кодексу визначене у вказаному Акті грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, відповідно і посилання на вказаний Акт є безпідставним.

Обгрунтовуючи протиправність дій податкового органу, позивач посилється на те, що наданими ним на запити податкового органу № 10294/8/152 від 20.04.2011 року та № 12404/10/152 від 19.05.2011 року, належним чином завіреними копіями договірних та первиних документів підприємства, і поясненнями з супровідними листами за вих.№ 30/05-11 від 10.05.2011 року та за вих.№ 43/05-11 від 31.05.2011 р., він повністю підтвердив реальність здійснення ним господарських операцій у березні 2011 року по ланцюгу з ТОВ "Спрінгфілд" (постачальник), а також з покупцями і надавачами послуг: ПАТ ММК «Ілліча», ТОВ «Стройенерго», ТОВ «Южтрансстрой», ПКП «Укрдоркомплект», ТОВ «Шляхпостач КР», ВАТ «Днепроенерго», що на його думку підтверджено складеною відповідачем за результатом перевірки Довідкою № 23/230/3528047 від 15.06.2011 року.

За вказаних обставин, позивач вказує, що видані відповідачем 16.08.2011 року Наказ № 908 від 16.08.2011 року та Повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «ІВАС ГРУП» вимог податкового законодавства при здійсненні правовідносин з ТОВ "Спрінгфілд" у березні 2011 року - є безпідставними, а проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки - є незаконним, оскільки зазначений наказ та повідомлення про перевірку були направлені в адресу позивача телефонограмою 31.08.2011 року разом з запрошенням прибути до податкового органу для ознайомлення з матеріалами перевірки, акт оформлений та направлений позивачу без урахування листа від 01.09.2011 року за вих.№ 117/09-11, в якому останній просив податковий орган відкласти ознайомлення з 31.08.2011 року на іншу дату, а також з підстав порушення відповідачем положень ч.2 п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу та безпідставності висновків про порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що дії посадових осіб відповідача, які здійснювали невиїзну позапланову документальну перевірку, та формування перевіряючими своїх висновків і їх відображення в акті перевірки - є неправомірними, тому вимоги позивача пілягають задоволенню у повному обсязі

На підтвердження наведених висновків, суд першої інстанції в судовому рішенні навів ряд первиних документів, що оформлялися по господарським операціям, проведеним позивачем у перевіряємий період з його контрагентами, та на підставі яких суд визнав підтвердженими господарські операції і товарний характер господарських відносин позивача з його контрагентами.

Обговорюючи наведені відповідачем в Акті перевірки висновки про ознаки нікчемності угод позивача з його контрагентами, суд першої інстанції вдався до аналізу положень Цивільного законодавства, та обставин, які свідчать про недоведеність відповідачем наявності у спірних правовідносинах підстав для визнання укладених між позивачем та його контрагентами угод недійсними, що за висновком суду першої інстанції свідчить про правомірність формування позивачем у березні 2011 року податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1077909,00 грн., та податкового кредиту з ПДВ на суму 766127,30 грн., а у сукупності стало підставою для задоволення вимог позивача у цій справі в повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції у цій справі, та вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи по суті заявлені у цій справі вимоги позивача, суд першої інстанції повинен був виходити не тільки з суб'єктивного уявлення позивача про порушене право та спосіб його захисту, а зобов'язаний був перш за все надати об'єктивну оцінку наявності таких порушень прав чи інтересів позивача на момент його звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушенного права, тому, що передбачений чинним законодавством.

Суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі, залишив поза увагою, що чинним законодавством саме на податкові органи покладено повноваження по здійсненню документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій), а також планових та позапланових виїзних перевірок, про що прописано у ст.20 Податкового кодексу України, а процедура проведення цих перевірок прописана у ст.ст. 75-86 Податкового кодексу України

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

У відповідності до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, передбачених статтями 77 та 78 згаданого кодексу.

Загальні вимоги до підстав і порядку організації та проведення документальних позапланових перевірок передбачені нормами статті 78 Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до пункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальні позапланові невиїзні перевірки здійснюються за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Матеріалами справи підтверджено та позивачем у справі не спростовується, що підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки його діяльності відбулося з урахуванням матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки податковими органами його контрагентів, та з метою вжиття заходів по відпрацюванню ланцюгу формування податкового кредиту від «податкових ям». Факт вручення позивачу наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки підтверджено матеріалами справи, і на час отримання копії наказу та повідомлення, у посадових осіб підприємства не виникло жодних заперечень щодо правомірності проведення позапланової виїзної перевірки. Усі претензії позивача фактично виникли після оформлення відповідачем акту перевірки, зміст якого на погляд позивача порушує його права.

Відповідно п.1.3 Порядку №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. При цьому, акт, є лише службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, тому він сам по собі не порушує права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Позивачем по цій справі не наведено конкретних доказів, що на момент його звернення до суду, дії ДПІ по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки, та висновки складеного за результатами такої перевірки акту, будь-яким чинном порушили безпосередньо його (ТОВ «ІВАС ГРУП») права чи інтереси, також як і не зазначено в чому конкретно це проявилось.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, судова колегія бере до уваги, що регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належать до сфери дії Податкового кодексу України.

Порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт . Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Більш того, пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Разом із цим, порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984. (надалі - Порядок).

Так, розділом І вказаного Порядку встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, судова колегія вважає, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є нікчемними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. зі сплати податків).

В контексті наведеного судова колегія зазначає, що саме рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, має правове значення та, відповідно, покладає на платника податків певні обов'язки.

У даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, рішення (податкове повідомлення-рішення), податковим органом не приймалося.

В свою чергу, платник податків у разі з незгоди із викладеними в акті перевірки висновками та встановленими в ньому порушеннями має право подати заперечення на такий акт та зазначені в ньому висновки до податкового органу, який повинен здійснити перевірку достовірності вказаної в акті інформації та правильності кваліфікації визначених у ньому порушень законодавства і при невідповідності тих чи інших обставин або висновків винести відповідне рішення.

В даному випадку нікчемність зазначених в акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом. Такого висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні, мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов'язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивація акту перевірки, дії щодо відображення висновків інспектора в акті перевірки з посиланням на недійсність договорів з підстав невідповідності договору інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, є позицією інспектора (ДПІ), яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків, яка, однак, як зазначено вище, сама по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки, виходячи із змісту статті 228 ЦК України, з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.

Відтак, дії відповідача щодо формування та відображення висновків в акті перевірки, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідачів щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов'язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено порушення його прав в контексті спірних відносин, не доведено протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, визначення та відображення його висновків за процедурою оформлення акту перевірки, а отже судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "Івас Груп", у зв'язку з чим постанову суду першої інстанції у цій справі слід скасувати, а у позові ТОВ "Івас Груп" слід відмовити.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року року - скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені адміністративного позову ТОВ "Івас Груп" до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання дій неправомірними

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов