Ухвала суду № 38834767, 21.05.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-233/2011

Провадження № 11/779/95/2014

Категорія ст. 201 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.

Суддя-доповідач Хруняк Є.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Хруняка Є.В.,

суддів Гриновецького Б.М., Стефурвка Є.М.,

прокурора Рибки Л.Я.,

захисника ОСОБА_2,

апелянта ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією з доповненнями ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_3 за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 27 ч.3, 201 ч.2 КК України, закрито на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України (в ред. 1960 року) за відсутністю в його діях складу злочину у зв`язку із декриміналізацією злочинного діяння.

Крім того, прийнято рішення про направлення матеріалів справи в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 27 ч.3, 201 ч.2 КК України, ОСОБА_4 за ст.ст.27 ч.5, 201 ч.2 КК України до Івано-Франківської митниці для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з ухвали суду ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачувався у незаконному переміщенні через митний кордон України товарів із приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Закриваючи провадження по справі суд виходив з того, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» №4025-VI від 15.11.2011 року, який є чинним з 17 січня 2012 року, статтю 201 КК України було викладено у новій редакції, відповідно до якої переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю не є кримінально-караним діянням.

У поданій апеляції з доповненнями ОСОБА_3 вважає ухвалу суду незаконною та такою, що винесена з порушенням норм кримінального та кримінально-процесуального права і просить її скасувати, а справу направити для продовження судового розгляду, покликаючись на те, що на час винесення оскаржуваної ухвали вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому діянь судом не була доведена, а справа закрита за нереабілітуючими підставами, а тому таке судове рішення було передчасним.

Заслухавши доповідь судді, доводи апелянта ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали подану апеляцію з доповненнями, думку прокурора, який заперечив апеляцію з доповненнями і просив в її задоволенні відмовити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про закриття кримінальної справи у вказаній частині слід визнати обґрунтованим.

Із змісту ст. 6. ч.1 п.п. 2, 4 КПК України (в ред. 1960 року), слідує, що порушена кримінальна справа підлягає закриттю за відсутності в діях підсудного складу злочину у зв'язку з декриміналізацією, яка є формою відмови держави від кримінального обвинувачення особи. Якщо при цьому в діях підсудного вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, відповідні матеріали направляються уповноваженому органу для вирішення питання про подальше провадження у порядку, встановленому КУпАП.

В ст. 6 ч.4 КПК України (в ред. 1960 року), чітко визначено, що обставина, передбачена п.2 вказаної норми - відсутність складу злочину, виключає подальше провадження у кримінальній справі, тобто декриміналізація злочину не пов'язана з встановленням фактичних обставин події.

Положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, ст.ст. 6, 327 КПК України (в ред. 1960 року), дають підстави вважати, що при встановленні у судовому засіданні факту декриміналізації злочину (нереабілітуюча обставина), суд, заслухавши думку учасників судового процесу, без дослідження доказів закриває кримінальну справу, не доводячи її розгляд до кінця з постановленням виправдувального вироку, оскільки такий може бути винесений лише з реабілітуючих підстав.

Із змісту ст.ст. 1-5 КПК України (в ред. 1960 року) випливає, що декриміналізація злочину у зв'язку з його віднесенням до адміністративних правопорушень, позбавляє права суду продовжувати дослідження фактичних обставин події кримінально-процесуальними засобами. При цьому судовий захист всіх своїх правових інтересів зацікавлена особа може здійснити у порядку КУпАП та інших законів.

Таким чином є необґрунтованими і позбавленими правових підстав доводи апеляції про те, що суд на вимогу апелянта не довів судове засідання до кінця, не дослідив всі докази й обставини даної події та позбавив ОСОБА_3 права захистити свої права та інтереси.

Інших апеляційних підстав для задоволення апеляції не встановлено, тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України (в ред. 1960 року), п.п. 11, 15 розд.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,?

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2014 року про закриття кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.27 ч.3, ст.201 ч.2 КК України залишити без змін.

Судді Є.В. Хруняк

Б.М. Гриновецького

Є.М. Стефурак

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області Є.В. Хруняк