Постанова № 38833602, 07.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/877/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Головного Управління Міндоходів в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ілкомсвіт» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2012 № 0002162200,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ТОВ «Ілкомсвіт» звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ілкомсвіт» з питань взаємовідносин із платниками податків: ТОВ «Маркет Строй Ко» та ТОВ «Європейські Шляхові технології» їх реальності та повноти відображення в обліку.

За наслідками проведеної перевірки, було встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства про що складено акт перевірки № 1789/22-0304/31210735 від 12.10.2012 року.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002162200 від 25.10.2012 року, яким скаржнику було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 35 061, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем була розпочата процедура адміністративного оскарження.

За наслідками розгляду первинної скарги, ДПС в Одеській області рішенням № 32021/10/10-2007 від 26.11.12 року, оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишило без змін, а первинну скаргу без задоволення.

За результатом розгляду повторної скарги, ДПС України було винесено рішення № 562/6/10-2115 від 15.01.2013 р., яким податкове повідомлення - рішення № 000216200 від 25.10.2012 року та рішення № 32021/10/10-2007 від 26.11.12 р. залишено без змін, а повторна скарга позивач без задоволення.

Не погоджуючись з результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказував, що висновки податкового органу щодо порушень товариством вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановленні нікчемності правочинів, укладених з ТОВ «Маркет Строй Ко» та ТОВ «Європейські шляхові технології» через дефекти в їх правовому стані та правовому стані контрагентів вказаних товариств, а саме ТОВ «Фортуна Лайн», ТОВ «Галіон Бест», ТОВ «Рангіроа» ПП «Світ Бабулєс» та інші, відносно яких встановлено відсутність основних засобів виробництва та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та віднесення їх до вигодоформуючих суб'єктів (транзитерів).

Висновки податкового органу, позивач вважав необґрунтованими, оскільки підтвердженням реального змісту (товарності) господарських операцій є наявна первинна документація. Також, позивач зазначав, що відстеження контрагентів по попереднім ланцюгам постачання є недоцільним та безпідставним, оскільки у правовідносинах з ними, він, позивач, не знаходився.

З урахуванням викладеного, позивач вважав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі помилкових висновків є противоправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС № 0002162200 від 25.10.2012 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.10.2012 року, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ілкомсвіт» з питань взаємовідносин із платниками податків ТОВ «Маркет Строй Ко», ТОВ «Європейські Шляхові Технології» їх реальності та повноти відображення в обліку, про що було складено акт перевірки від 12.10.2012 грн. № 1789/22-0304/31210735.

За наслідками проведеної перевірки, встановлено порушення товариством п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 196 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 35060 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.10.2012 року № 0002162200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35601 грн., з яких 35060 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що при перевірці податкової звітності позивача за квітень, травень місяці 2011 року, було встановлено, що на формування його податкового кредиту мало вплив взаємовідносини з ТОВ «Маркет - Строй Ко», за результатами дослідження первинної документації наданої товариством, податковий орган дійшов висновку щодо відсутності об'єкту оподаткування з ПДВ через врахування інформації, наданої ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, а саме акту від 24.02.2012 року № 506/23-5/37420365 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркет Строй Ко» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період березень - грудень 2011 року». Згідно зазначеного акту, встановлено, що ТОВ «Маркет - Строй Ко» визнано банкрутом, за результатом проведених перевірок встановлено відсутність основних засобів виробництва та активів необхідних для справдження господарської діяльності, а також наявність господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання з дефектами у правовому стані (ТОВ «Фортуна Лайн», ТОВ «Галіон Бест», ТОВ «Рангіроа» ПП «Світ Бабулєс»), визнаними податковими органами вигодоформуючими суб'єктами.

Також, перевіркою встановлено, що на формування податкового кредиту позивача, в перевіряємий період, вплинули господарські правовідносини з ТОВ «Європейські Шляхові Технології». За результатом дослідження первинної документації, відповідач дійшов висновку щодо відсутності у позивача об'єкту оподаткування з ПДВ по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом, через врахування інформації, наданої ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, а саме постанови про порушення кримінальної справи (кримінальна справа № 50-6270 ОВС СУ ДПС у м. Києві), об'єднання кримінальних справ та прийняття їх до свого провадження від 02.03.2012 року, а також акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Європейські Шляхові Технології» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за 2011 рік для врахування в роботі від 24.02.2012 року».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Ілкомсвіт» правомірно було сформовано податковий кредит.

Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

За змістом п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому податкові накладні, виписані особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, що їх склало, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Водночас неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Аналогічну правову позицію висловив Верховного Суду України у постановах від 05.03.2012 року, номер судового рішення в ЄДРСРУ 24068085 та від 21.01.2011 року, номер судового рішення ЄДРСРУ 14367304

Як убачається із Акту перевірки від 12.10.2012 грн. № 1789/22-0304/31210735 (а.с. 9-24,т.1) відносно контрагента позивача ТОВ «Маркет-Строй КО» складено запит керівнику від 23.02.2012 року № 10164/10/23-513, який було передано відділу ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби. Згідно бази АІС «РПП» ДПІ у Приморському районі м.Одеса ТОВ «Маркет-Строй КО» визнано банкрутом. Окрім того перевіркою встановлено , що керівник ТОВ «Маркет-Строй КО» ОСОБА_2 протягом 2010-2011 років взагалі не отримувала доходи на території України та знаходиться у Ізмаїльському районі Одеської області та доглядає хвору матір, та не має можливості вести господарську діяльність в м. Одесі. Також відповідачем вставлено, що за адресою реєстрації директора підприємства ОСОБА_2: АДРЕСА_1 вона не мешкає, квартира належить іншій особі.

Окрім того, перевіркою на підстав аналізу розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 року ТОВ «Маркет-Строй КО» встановлено відсутність відповідних трудових ресурсів та виробничих потужностей.

Урахувавши наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що податкові накладні ТОВ «Маркет-Строй КО» від 28.04.2011 року та від 25.05.2011 року, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит ( а.с.83, 84-85, 86 т.1), підписані не належним чином, а відсутність трудових ресурсів та відповідних потужностей з урахуванням претензій відповідача, ставлять під обґрунтований сумнів реального надання таких послуг, виходячи не тільки із недоліку у податкових накладних, а й з інших доказів в їх сукупності, а тому не можуть бути підставою для нарахування спірного податкового кредиту.

З приводу правовідносин позивача із ТОВ «Європейські шляхові технології» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Між позивачем та ТОВ «Європейські шляхові технології» укладено договори:

- від 17.02.2011 року № 16/11СП1, згідно якого ТОВ «Європейські шляхові технології» приймає на себе зобов'язання виконати ремонт екіпажу №2 по вул. Маловського,10;

- від 25.03.2011 року № 28/11СП1, згідно якого ТОВ «Європейські шляхові технології» приймає на себе зобов'язання виконати ремонт навчального даху навчального корпусу №4 по вул. Дідрихсона,13;

- від 04.04.2011 року №18/11СП5, згідно якого ТОВ «Європейські шляхові технології» приймає на себе зобов'язання виконати ремонт екіпажу №5 по вул. Маловскього,10. ( а.с. 123-124, 150-151, 171-172, т.1).

ТОВ «Європейські шляхові технології» виписано первинні документи та виписано податкові накладні на загальну суму 26920,08 грн.

Актом перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 24.02.2012 року №519/22-00/35503890 не встановлено наявність у ТОВ «Європейські шляхові технології» основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських приміщень, виробничих приміщень, транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів (а.с. 6-11,т.2).

Окрім того, із Акта перевірки (а.с.10,т.2) вбачається, що службових осіб ТОВ «Європейські шляхові технології» опитати не вдалось, натомість опитано матір директора підприємства ОСОБА_3, яка пояснила, що її син не мешкає за місцем реєстрації та фактично знаходиться за межами міста Одеси.

Проаналізувавши зазначені докази в їх сукупності та враховуючи, що предметом надання відповідних послуг є будівельні роботи, яка обумовлена наявністю відповідних трудових ресурсів та спеціальної будівельної техніки, відсутність якої, в свою чергу, встановлено відповідною перевіркою, а також дефекти відповідних накладних, колегія суддів погоджується із висновками податкового органу, що первинними документами не підтверджено виконання контрагентом відповідних будівельних робіт екіпажів №2, №5 по вул. Маловського,10, м.Одеси та ремонт даху навчального корпусу №4 по вул. Дідрихсона,13, м. Одеси.

При цьому колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах не застосовуються приписи ст.204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у інформаційному листі 3 742/11/13-11 від 02.06.2011 року.

З наведеного слідує, що висновки податкового органу про відсутність підстав для віднесення позивачем спірних сум до податкового кредиту ґрунтується на законі.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи апелянт довів ті обставини, на які він посилався в обґрунтування апеляційної скарги, а позивач наведені у справі доводи не спростував, а відтак у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, тому, керуючись ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою слід відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеської області) задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі № 815/877/13-а - скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян