Ухвала суду № 38833600, 21.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3035/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ним виконано вимоги п. 198.2 ст. 198 ПК України, оскільки до декларування у складі податкового кредиту березня 2012р. суми за послуги нерезидента 62676,0 грн., попередньо включено цю суму до податкових зобов'язань декларації ПДВ грудня 2011 р., уточнивши їх декларацією лютого 2012р. Відтак відсутні підстави для зменшення податкового кредиту та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013р. № 0005361503.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 01.03.2013 року відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь".

За результатами перевірки було складено акт № 1366/153/24962264 від 01.03.2013 року, відповідно висновків якого дані камеральної перевірки свідчать про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме було встановлено, що ТОВ "Аскона-Південь" надано уточнюючий розрахунок за грудень 2011 року від 13.02.2012р. № 9004824397, в якому збільшено податкові зобов'язання в результаті отриманих послуг від нерезидента на митній території України на загальну суму ПДВ 62,7 тис. грн. Погашення відповідної суми податкових зобов'язань відбулось за рахунок залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 130,0 тис. грн., нарахування та сплати по особовому рахунку підприємства не відбулось. В порушення вимог п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, ТОВ "Аскона-Південь" неправомірно включено до податкового кредиту по декларації з ПДВ за березень 2012 року операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України на загальну суму ПДВ 62700,0 грн., які були відображені в податкових зобов'язаннях уточнюючим розрахунком за грудень 2011 року від 13.02.2012 № 9004824397.

На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005361503 від 15.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за березень 2012 року на 62676,0 грн.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до п. 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до контракту від 12.12.2011р. нерезидент польська фірма RAFIZ Strygner i Dyczkowscy sp. Jawna надала позивачу послуги інжинірингу технологічної частини проекту. Платіжним дорученням від 21.12.2011р. позивач перерахував в оплату послуг 30 тис. євро. та виписав податкову накладну від 21.12.2011р. № 15 на суму 376055,82, в тому числі ПДВ 62675,97 грн. Виконання послуг оформлено актом виконаних послуг від 03.02.2012р.

Відповідно т п. 50.1. статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У лютому 2012 року позивач надав до податкового органу уточнюючі розрахунки до декларації із ПДВ листопада 2011р. та грудня 2011р.

В уточнюючому розрахунку за листопад 2012р. позивач уточнює суму податкового кредиту до збільшення на 130000,0 грн. (рядок 10.1 декларації), що спричиняє збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації).

В уточнюючому розрахунку за грудень 2012р. позивач уточнює суму податкового зобов'язання за рахунок послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України у сумі ПДВ 62676,0 грн. (рядок 7 декларації), що спричиняє збільшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду на 62676,0 грн. (рядок 18 декларації).

Пунктом 4.3 р .4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123), визначено, що при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Таким чином, якщо платник податку при отриманні послуг від нерезидента на митній території України декларує зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку, то податковий кредит за такими операціями платник податку має право сформувати в податковій декларації з ПДВ, що подається за наслідками того податкового періоду, в якому відбувся факт сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в уточнюючому розрахунку, тобто періоду, в якому такий уточнюючий розрахунок був наданий до ДПІ.

Виходячи з вищезазначеного судова колегія дійшла висновку, що позивач виконав вимоги п. 187.8 ст. 187 ПК України щодо формування податкового зобов'язання за господарською операцією із отримання послуг від нерезидента та п. 198,6 ст. 198 ПК України щодо формування податкового кредиту, відтак відсутні підстави для зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за березень 2012р.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Федусик А.Г.