Рішення № 38833468, 14.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа № 911/941/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод", м.Біла Церква

про стягнення 195716,71 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством "Київобленерго" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" (надалі відповідач) про стягнення 195716,71 грн., з яких: 178155,68 грн. основний борг, 13481,18 грн. пеня, 3042,12 грн. 3% річних та 1037,73 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобов’язання щодо оплати спожитої електричної енергії за договором №8042 про постачання електричної енергії від 01.10.2009 р. за період з червня 2013року по січень 2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014 р. було порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.04.2014 р.

16.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду від 16.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2014 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 14.05.2014 р.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 24.03.2014 р. та 16.04.2014 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

встановив:

01 жовтня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (найменування якого було змінено на ПбАТ "Київобленерго", що підтверджується статутом останнього) (постачальник, позивач у справі) та ТОВ"Інструментальний завод" (споживач, відповідач у справі) було укладено договір № 8042 про постачання електричної енергії (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1250 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Розрахунковий період встановлено споживачу з 24 числа календарного місяця до 24 числа наступного місяця. Остаточний розрахунок – 5 операційних днів з дати закінчення розрахункового періоду (п. 1.1. та п. 2.1. додатку №4).

Згідно з п. 9.4. договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов.

Сторонами належних доказів припинення дії договору до суду не подано, відповідно, дію вказаного договору продовжено до 31.12.2014 р.

Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором.

Між тим, відповідач свої зобов’язання щодо оплати використаної ним електричної енергії виконував неналежним чином, в зв’язку з чим за ним, як зазначає позивач, рахується заборгованість у сумі 178155,68 грн. за період користування електроенергією з червня 2013 року по січень 2014 року, що підтверджується рахунком-фактурою за активну електроенергію №9698080307 від 24.01.2014 р. та помісячним розрахунком заборгованості.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу до суду не подано.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 9511,83 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ПбАТ «Київобленерго» за договором № 8042 від 01.10.2009 р. про постачання електричної енергії у розмірі 178155,68 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості до суду не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 8042 від 01.10.2009 р. про постачання електричної енергії щодо сплати коштів за використану електроенергію у розмірі 178155,68 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 178155,68 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 13481,18 грн. пені, 3042,12 грн. 3% річних та 1037,73 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 – 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 4 «Порядку розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з приписами частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування пені має здійснюватися протягом шести місяців після настання прострочення по заборгованості за використану електроенергію за кожний місяць окремо.

Зробивши розрахунок пені, з урахуванням того факту, що позивачем станню нараховано ще і на заборгованість, яка виникла до червня 2013 року, за період з 01.06.2013 р. по 30.01.2014 р. за кожний місяць заборгованості окремо, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну несплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 13481,18 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3 % річних, за період з 01.06.2013 р. по 30.01.2014 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3042,12грн. за несплату заборгованості суд задовольняє повністю.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат за період з 01.06.2013 р. по 30.01.2014р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1037,73 грн. за несплату заборгованості суд задовольняє повністю.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 178155,68 грн. основного боргу, 1037,73 грн. інфляційних втрат, 3042,12 грн. 3% річних та 13481,18 грн. пені, загалом 195716,71 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" (9100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар 1-го Травня, буд. 13; код ЄДРПО України 32394011) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 2-Б; код ЄДРПО України 23243188) – 178155 (сто сімдесят вісім тисяч сто п’ятдесят п’ять) гривень 68 коп. заборгованості, 13481 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят одну) гривню 18 коп. пені, 3042 (три тисячі сорок дві) гривні 12коп. 3% річних, 1037 (одну тисячу тридцять сім) гривень 73 коп. інфляційних втрат та 3941 (три тисячі дев’ятсот сорок одну) гривню 33 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.05.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін