Рішення № 38833425, 20.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5604/14 20.05.14За позовом ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт"

до ПАТ "Укргазвидобування"

про стягнення 882 194,56 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Ковалюк О.М.(дов. від 22.01.2014)

Від відповідача Ільницький І.Й.(дов. від 10.04.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у звязку з неналежним виконанням умов договору підряду № ЛВ-575/03-11 від 25.10.2011 в розмірі 882 194, 56 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2014 порушено провадження у справі №910/5604/14 та призначено до розгляду на 22.04.2014.

Представник відповідача з'явився в судове засідання 22.04.2014, проте в судовому засідання подав усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання 22.04.2014 не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив дані клопотання.

Розгляд справи відкладено на 20.05.2014.

В судове засідання 20.05.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти суми основного боргу не заперечував, проте зазначив, що позивачем не вірно розраховано момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за виконані роботи, а відтак сума розрахованих 3% річних є невірною.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2011 між ВАТ "Карпатське управління геофізичних робіт"(далі позивач) та ДК "Укргазвидобування" НАК «Нафтогаз України» в особі Львівського відділення ГПУ «Полтавагазвидобування» був укладений договір № ЛВ-575/03-11 підряду промислово-геофізичні дослідження та прострільно-вибухові роботи на свердловинах Львівського відділення ГПУ «Полтавагазвидобування».

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. договору виконавець зобов'язується в 2011 році виконати Промислово-геофізичні дослідження та прострілювально-вибухові роботи на свердловинах львівського відділення ГПУ "Полтавагазвидобування" (надалі - «Роботи») на підставі замовлень Замовника із зазначенням родовищ та номерів свердловин, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: Промислово-геофізичні дослідження та прострілювально-вибухові роботи на 35 свердловинах львівського відділення ГПУ "Полтавагазвидобування". Перелік та обсяг Робіт визначається у Технічному завдані (Додаток №1 до Договору). Результатом робіт є матеріали по геофізичним дослідженням свердловин.

Згідно п. 2.1. договору виконавець повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає вимогам керівних документів і стандартів („Технічна інструкція по проведенню ГДРС", „Правила ТБ при ГРР", „Єдині правила безпеки при вибухових роботах". Галузевий стандарт України „ Геофізичні дослідження та роботи у нафтогазових свердловинах. Основні вимоги" (ГСТУ 41-00032626-00-024-2000) та іншої чинної нормативно-технічної документації.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна цього договору визначена на підставі кошторису який складається та підписується уповноваженим представником та скріплюється печаткою Виконавця і становить 1 237 957,46 грн. ( Один мільйон двісті тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн. 46 коп.), крім того ПДВ в розмірі 247 591,49 грн.( двісті сорок сім тисяч п'ятсот дев'яносто одна грн. 49 коп.), всього з врахуванням ПДВ 1 485 548,95 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 95 коп.).

Як свідчать матеріали справи, згідно Договору № ЛВ-575/03-11 підряду промислово-геофізичні дослідження та прострільно-вибухові роботи на свердловинах Львівського відділення ГПУ «Полтавагазвидобування» від 25.10.2011 ВАТ „Карпатське управління геофізичних робіт"(правонаступником якого є ГІАТ «Карпатське управління геофізичних робіт»), як виконавець, виконувало для Львівського відділення ГПУ «Полтавагазвидобування», як замовника, промислово-геофізичні дослідження на свердловинах Рудки № 229, Орховичі № 23, 40. Пиняни № 8, Летня № 55,17.38, Сх.Довгівська №7. Гаївська № -35. Любешівська № 5. Макунівська № 10, Опари №20.

Доказами виконання нами вищезазначених робіт є акти про прийом-передачу виконаних робіт № 1 від 28.11.2011 на суму 126 597,89 грн., № 2 від 27.12.2011 на суму 501 649,27 грн., № 3 від 29.02.2012 на суму 515 987,04 грн., № 4 від 26.06.2012 на суму 61 445,99 грн., № 5 від 27.09.2012 на суму 207 328.98 грн., № 6 від 31.10.2012 на суму 26 478,47 грн., № 7 від 29.11.2012 на суму 31 711,13 грн.

Всього за період з листопада 2011 року по листопад 2012 року ПАТ «Карпатське управління геофізичних робіт» було виконано робіт на загальну суму 1 471 198,77 грн.

Вказані промислово-геофізичні та прострілювально-вибухові роботи виконані вчасно і якісно, без зауважень з боку замовника, про що свідчать підписи представників Замовника та Підрядника на вищезазначених актах.

Виходячи з п. 4.1 Договору, Замовник повинен оплачувати фактично виконані Виконавцем роботи протягом 60-ти банківських днів, на підставі підписаних обома Сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування коштів Замовником на рахунок Виконавця.

Як свідчать матеріали справи, 29.05.2012, 31.07.2012 та 31.08.2012 Львівське відділення ГПУ «Полтавагазвидобування» частково оплатило виконані нами роботи в загальній сумі 628 247,16 грн. (платіжні доручення № 673 від 29.05.2012 на суму 126 597,89 грн., № 343 від 31.07.2012 на суму 275 973,05 грн., № 381 від 31.08.2012 на суму 225 676,22 грн.). Заборгованість в сумі 842 951,61 грн. залишилась неоплаченою по даний час.

17.12.2013 позивачем було направлено відповідачу лист - вимогу № 718 на суму 877 839, 31 грн., з яких 842 951,61 грн. - основний борг, 34 887.70 грн. - 3% річних. Про результат розгляду даної вимоги Львівське відділення «Полтавагазвидобування» повідомило нас листом № 2-03-127-2 від 20.01.2014, про те, що даний борг визнається замовником та в зв'язку з фінансовою скрутою відповідач не має можливості його погасити, проте у Львівському відділенні проводиться робота щодо вирішення всіх спорів.

Представник відповідача в судовому засіданні наголосив, що термін виникнення у нього обов'язку по оплаті виконаних позивачем робіт настав 19.03.2014. Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача та зазначає, що фактично в п. 4.1. договору сторони не погодили строк, з якого у відповідача настає обов'язок оплатити виконати роботи, 60 днів, які зазначені в даному пункті не мають точки відліку з якої повинні підліковуватись, а відтак у даному випадку має бути застосоване правило викладене у ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що лист-вимогу позивача від 17.12.2013 № 718 отримав 23.12.2013, а отже семиденний строк сплив 31.12.2013, отже в цієї дати у відповідача виник обов'язок оплатити виконані позивачем роботи, а у позивача виникло право нараховувати санкції за прострочення виконання зобов'язання.

Позивач визнав свою основну заборгованість, а тому суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед ним даної заборгованості.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати здійснених позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього грошових коштів в розмірі 842 951,61 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 39 242,95 грн. за період з 01.05.2012 по 17.02.2014.

Проте, судом встановлено, що період коли у позивача виникло право на нарахування санкції почав свій відлік з 31.12.2013, у зв'язку з чим суд самостійно розрахував 3% річних, які становлять:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів842951.6131.12.2013 - 17.02.2014493 %3394.90Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 3394.90 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Отже, у зв'язку з викладеним підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 3 394,90 грн. згідно розрахунку суду.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь публічного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Отця І.Блавацького, буд. 22, код ЄДРПОУ 00138827) основний борг в розмірі 842 951(вісімсот сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 61 коп., 3% річних в сумі 3 394(три тисячі триста дев'яносто чотири) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 16 926(шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 93 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.05.2014