Ухвала суду № 38832840, 22.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/81/14-ц 22.05.2014 22.05.2014 22.05.2014

Провадження №22-ц/784/1362/14

Провадження № 22-ц/784/1362/14 Головуючий у першій інстанції-Кологрива Т.М.

Категорія 46 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі - Рудніку Є.М.,

розглянувши у відсутності сторін у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 березня 2014 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_1

про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу

та визнання права власності на частку майна

У С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку майна.

Позивачка зазначала, що з червня 2003 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4. 6 листопада 2007 року вони зареєстрували шлюб, в якому перебували до 10 грудня 2012 року, а з січня 2013 року продовжували проживати разом без реєстрації шлюбу. У лютому 2007 року за спільні кошти на ім'я ОСОБА_4 вони придбали житловий будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем є син ОСОБА_4 - відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на те, що відповідач не визнає її право на частку спільного майна як його співвласниці, ОСОБА_3 просила встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з червня 2003 року по 6 листопада 2007 року та визнати за нею право власності на ? частину будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1.

До участі у справі залучено законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ОСОБА_1 та його законний представник позов не визнали, заперечуючи факт спільного проживання сторін на час придбання спірного майна.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 березня 2014 року позов задоволено частково, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу у період з листопада 2006 року по 6 листопада 2007 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність факту проживання позивачки та померлого однією сім'єю на час придбання спірного будинку та факту придбання будинку за їх спільні кошти.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином ( а.с.113,116,117, 118,121) Апелянти подали заяву про розгляд справи у їх відсутності ( а.с.120).

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 цього Кодексу, тобто правила, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, і за правилами статті 70 СК України їх частки є рівними.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що стаття 74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідно встановлення таких фактів, як ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат в інтересах сім'ї. Тоді як стаття 60 СК України презюмує, що майно, набуте під час шлюбу, належить чоловікові і жінці на праві спільної сумісної власності.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримували стосунки з 2003 року.

У листопаді 2006 року ОСОБА_3 переїхала на постійне проживання до АДРЕСА_1, де стала проживати однією сім'єю з ОСОБА_4 у будинку, який належав тітці ОСОБА_4 - ОСОБА_5

23 лютого 2007 року між ОСОБА_4, як покупцем, та ОСОБА_6 , як продавцем, укладено договір купівлі-продажу житлового будинок АДРЕСА_1 (а.с. 59 ).

4 жовтня 2007 року ОСОБА_3 зареєстрована у спірному будинку.

6 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено шлюб ( а.с.4), який розірвано 10 грудня 2012 року ( а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер ( а.с.6).

З заявою про прийняття спадщини до нотаріального органу звернувся син померлого - ОСОБА_1 та позивачка ( а.с.35,36).

Встановивши ці обставини, суд першої інстанції вважав доведеним той факт, що з листопада 2006 року по 6 листопада 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, а 6 листопада 2007 року шлюб зареєстрували.

Факт проживання однією сім'єю з листопада 2006 року підтвердили в суді як свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які допитані за клопотанням позивачки, так і свідки ОСОБА_5, ОСОБА_9, які допитані за клопотанням відповідача ( а.с.83-84,89).

У цей період сторони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та проводили спільні витрати в інтересах сім'ї, що підтвердили свідки.

Той факт, що придбання спірного будинку у лютому 2007 року було пов'язане з тим, що ОСОБА_4 створив сім'ю, яка не може проживати в будинку тітки, підтвердила і свідок ОСОБА_9

Таким чином, висновок суду про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 придбано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі, а тому нерухомість є об'єктом спільної сумісною власності і права співвласників є рівними, відповідає обставинам справи та вимогам норм сімейного законодавства.

Твердження апелянта про те, що показаннями свідків підтверджено спільне проживання сторін лише з листопада 2007 року суперечить матеріалам справи (а.с.89).

Не може вважатись доведеним і той факт, що житловий будинок було придбано за особисті кошти іншої особи - ОСОБА_5 Свідок ОСОБА_5 пояснила, що мала боргові зобов'язання перед матір'ю ОСОБА_4 та не заперечувала той факт, що зберігала грошові кошти племінника.

Отже, достатніх доказів того, що спірне майно належить іншим особам або придбано за особисті кошти померлого, матеріали справи не містять.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 березня 2014 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді