Ухвала суду № 38830473, 22.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/238/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ» (надалі - позивач, ТОВ «ХЕРСОНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ») звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) від 16 січня 2014 року №0000051502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 235 460 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 117 730 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що висновки відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року суперечать нормам податкового законодавства і ґрунтуються на власних припущеннях перевіряючих.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 року адміністративний позов - задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у м. Херсоні від 16 січня 2014 року №0000051502.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що з 17 грудня 2013 року по 19 грудня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт від 26 грудня 2013 року № 1264/21-03-15-02/37238576 (надалі - Акт).

В Акті зазначено, що перевіряючими встановлено порушення позивачем пп.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого було завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2013 року на 235460 грн., у тому числі на рахунок платника у банку.

Такий висновок відповідача ґрунтувався на тому, що у вересні 2013 року ТОВ «ХЕРСОНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ» на адресу ТОВ «Гідроконстал-Україна» здійснено передоплату за опалювальні котли у розмірі 1 220 000 грн., в т.ч. ПДВ - 203 333,33 грн.

Так як ці кошти є лише авансовими платежами, оскільки фактичне отримання товару не оформлено видатковими накладними або актами приймання-передачі за перевіряємий період (вересень-жовтень 2013 року), ДПІ у м. Херсоні вважало, що позивач не мав права відносити ПДВ у сумі 203 333,33 грн. до бюджетного відшкодування.

Крім того, в акті зазначено, що ТОВ «ХЕРСОНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ» у вересні придбало у ТОВ «НПО Донгрі» вугільний концентрат на загальну суму 482 050 грн., у т.ч. ПДВ - 80341,67 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 кредиторська заборгованість станом на 01 вересня 2013 року становить 215280 грн.

Дебетовий оборот по рахунку 631 за вересень 2013 року становить 267317,50 грн.

Кредиторська заборгованість по рахунку 631 станом на 30 вересня 2013 року становить 430012, 50 грн.

Виходячи з наведеного, ДПІ у м. Херсоні робить висновок про те, що позивач у вересні 2013 року сплатив кредиторську заборгованість перед ТОВ «НПО Донгрі» за попередні періоди, а тому не мало права відносити суму ПДВ у розмірі 35 880 грн. до бюджетного відшкодування.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2014 року № 0000051502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на 235 460 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 117730 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Так, порядок формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування регулюється ст.ст.198, 200 ПК України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п.198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Гідроконстал-Україна» 23 серпня 2013 року укладено договір поставки опалювальних котлів № 12.

Умовами цього договору передбачено, що постачальник один котел повинен поставити у грудні 2013 року, але не пізніше 27 грудня 2013 року, інший - у квітні 2014 року, але не пізніше 30 квітня 2014 року.

Оплата здійснюється у наступному порядку: перший платіж у розмірі 1 220 000 грн., у тому числі ПДВ 203 666,67 грн., перераховуються замовнику як аванс на протязі 5 робочих днів з моменту підписання договору; інший платіж у розмірі 1 220 000 грн., у тому числі ПДВ 203 666,67 грн., - до 01 квітня 2014 року (п.2, 3 договору).

Від ТОВ «Гідроконстал-Україна» позивачем було отримано податкову накладну від 03 вересня 2013 року № 2.

На виконання договірних зобов'язань позивачем оплачено ТОВ «Гідроконстал-Україна» вартість опалювального котла у сумі 1 220 000 грн., у тому числі ПДВ - 203 333,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03 вересня 2013 року № 978.

У зв'язку з оплатою товару, позивачем до податкового кредиту вересня 2013 року було віднесено суму ПДВ у розмірі 203 333,33 грн.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки позивачем оплачено вартість товару, сплачену при цьому суму ПДВ віднесено до податкового кредиту того звітного періоду, в якому здійснено оплату, а це свідчить про виконання товариством вимог ст.198 ПК України.

Твердження апелянта про не оформлення належними документами отримання позивачем опалювальних котлів, не приймається до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки спростовується матеріалами справи, а саме: видатковою накладною від 25 листопада 2013 року № РН-0000033 та актом приймання-передачі від 25 листопада 2013 року про отримання позивачем від ТОВ «Гідроконстал-Україна» одного котла.

Стосовно доводів апелянта про відсутність у позивача права на віднесення суми ПДВ у розмірі 35 880 грн. до бюджетного відшкодування колегія суддів виходить з такого.

Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що оплата позивачем ТОВ «НПО Донгрі» товару (вугільний концентрат) у вересні 2013 року на загальну суму 428050 грн., у тому числі ПДВ - 80341,67 грн. (з яких 35880 грн. позивачем віднесено до податкового кредиту вересня 2013 року), є сплатою кредиторської заборгованості.

Між тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним твердженням, оскільки воно суперечить чинним нормам податкового законодавства та спростовується матеріалами справи.

Так, згідно договору постачання від 01 серпня 2013 року та п.1 додаткової угоди № 1 від 03 серпня 2013 року ТОВ «НПО Донгрі» зобов'язувалося поставити позивачу 1,941 тонну вугільного концентрату.

Згідно п.3 додаткової угоди сторони домовилися, що позивач сплачує ТОВ «НПО Донгрі» 35 % від загальної суми по придбанню товару у серпні-листопаді 2013 року, подальша оплата у розмірі 65 % сплачується рівними частинами з 01 березня 2014 року по 31 травня 2014 року щомісячно.

Таким чином, на момент заявлення позивачем бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року, кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «НПО Донгрі» була відсутня, так як не настав строк оплати, визначений договором, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю «обороти рахунку 631» за період січень-жовтень 2013 року.

Фактичне здійснення позивачем господарських відносин із ТОВ «НПО Донгрі» підтверджується податковими накладними від 06 вересня 2013 року № 4, від 11 вересня 2013 року № 5, платіжними дорученнями від 12 вересня 2013 року № 1000, від 13 вересня 2013 року № 1001, від 17 вересня 2013 року № 1009, від 19 вересня 2013 року № 1014, від 24 вересня 2013 року № 1026, від 07 жовтня 2013 року № 1066.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова