Постанова № 38827586, 22.05.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р.Справа № 916/1513/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мирошниченко М.А.,

суддів: Головей В.М. та Шевченко В.В.

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження в.о. голови суду № 811 від 07.05.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Максіміхіній Ю.В.

за участю представників:

ПАТ „Машинобудівне виробниче об'єднання" Оріон" - Кущяк М.С. (голова правління), Бережний О.В. (на підставі доручення)

ТОВ „Сервісно-торговельна компанія „Сафар" - не з'явився,

ЗАТ „Гарцинія" не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ПАТ „Машинобудівне виробниче об'єднання" Оріон" на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.04.2014 р. № 916/1513/14 про повернення без розгляду позовної заяви ПАТ „Машинобудівне виробниче об'єднання" Оріон" до ТОВ „Сервісно-торговельна компанія „Сафар" та ЗАТ „Гарцинія" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

ВСТАНОВИЛА:

18.04.2014 р. ПАТ „Машинобудівне виробниче об'єднання" Оріон" у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ТОВ „Сервісно-торговельна компанія „Сафар" та ЗАТ „Гарцинія" про визнання недійсними двох договорів купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2014 р. № 916/1513/14 зазначену позовну заяву з посиланням на п. 3 п. 4, п. 5 ч. 1 ст.63 ГПК України повернуто без розгляду.

В обґрунтування свої позиції місцевий суд зазначив, що позивач у платіжному дорученні доданого до позову не вказав за розгляд якого саме позову сплачено судовий збір, тобто не додав доказів сплати судового збору в установленому порядку за розгляд цього спору. Повертаючи позов без розгляду суд також вказав, що позивач не зазначив в позовній заяві доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини і що об'єднання зазначених у позові вимог ускладнить розгляд справи.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції вищевказаною ухвалою позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просить цю ухвалу скасувати, а його позовну заяву передати на розгляд суду першої інстанції.

Свою позицію скаржник мотивував тим, що суд дійшов безпідставного висновку, що позивач не зазначив в позовній заяві доказів, тоді як посилання на докази містяться в самому тексті позовної заяви. Крім того законодавством не встановлено спеціальних вимог до платіжних документів, якими оплачується судовий збір, а тому і в них достатньо зазначити відомості за який саме документ (позов або інші) сплачено судовий збір не вказуючи при цьому сторони спору. Скаржник також зазначив, що об'єднання в одному позові двох вимог навпаки прискорить вирішення спірних питань між ним та відповідачами і не ускладнить розгляд справи.

Скаржник також заявив клопотання про відновлення йому строку на подання цієї скарги, мотивуючи причини цього пропуску.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 р. скаржнику відновлено строк на подання цієї апеляційної скарги, її прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.05.2014 р. о 14.30, про що всі сторони були належним чином повідомлені.

У письмовому відзиві на скаргу відповідач - ТОВ „Сервісно-торговельна компанія „Сафар" просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін, з посиланням на те, що скаржник вже не одноразово використовував додану до позову квитанцію по сплаті судового збору при поданні аналогічних позовів, які були йому повернути місцевий господарським судом без розгляду.

22.05.2014р. скаржник надав суду додаткові письмові пояснення по скарзі.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представники ТОВ „Сервісно-торговельна компанія „Сафар" та ЗАТ „Гарцинія" в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені про розгляд справи завчасно і належним чином.

Враховуючи вказані обставини, а також встановлений ст..102 ГПК України скорочений строк розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, що унеможливлює відкладення розгляду справи, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю учасників процесу, що не з'явились.

Представники скаржника в усних поясненнях наданих суду просили суд задовольнити скаргу, скасувати ухвалу місцевого суду, а позовну заяву передати на розгляд суду першої інстанції.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представників скаржника, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, у відзиві на неї, дослідивши фактичні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Повертаючи позову заяву без розгляду місцевий суд зазначив, три підстави такого повернення, а саме: 1) що у доданих позивачем до позовної заяви платіжних документів (квитанцій №180035016 від 17.03.2014 р. на суму 1218 грн. і №180038124 від 18.04.2014 р. на суму 1218 грн.) не вказаного за розгляд якого саме позову сплачено судовий збір, тобто позивач не додав доказів сплати судового збору в установленому порядку за розгляд цього спору; 2) позивач не зазначив в позовній заяві доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; 3) об'єднання зазначених у позові вимог ускладнить розгляд справи.

Проте з цією позицією погодитись не можна з огляду на таке.

Змістовний аналіз позовної заяви, надає можливість зробити висновок, що позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які на його думку підтверджують його позицію, додавши до позову документи на яких, на його думку базуються його вимоги, тобто позовна заява відповідає вимогам ст..54 ГПК України.

Якщо суд дійшов висновку, що цих доказів недостатньо або не всі зазначені в позові докази додані до позову, він мав право витребувати їх у позивача і у разі не надання залишити позов без розгляду на підставі ст.. 81 ГПК України, або розглянути спір по суті та відмовити в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, але в будь-якому випадку не повертати цей позов без розгляду

За таких обставин, колегія суддів вважає що вищевказана судом підстава (що позивач не зазначив в позовній заяві доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини) для повернення позову без розгляду є необґрунтованою .

Враховуючи склад учасників процесу та вимоги позивача до обох зазначених ним договорів колегія суддів також дійшла висновку, що об'єднання в одному позові двох вимог навпаки прискорить вирішення спірних питань між ним та відповідачами і не ускладнить розгляд справи, а тому посилання місцевого суду на ускладнення розгляду спору таким об'єднанням є хибним.

Зі змісту наданих позивачем місцевому суду оригіналів платіжних документів (квитанцій №180035016 від 17.03.2014 р. на суму 1218 грн. і №180038124 від 18.04.2014 р. на суму 1218 грн. ) про сплату судового збору вбачається, що судовий збір сплачений у встановлених законодавством порядку і розмірі та в цих документах зазначені всі необхідні реквізити, в тому числі за який процесуальний документ сплачено цей збір.

Слід зазначити, що чинне законодавство України, в т.ч. Закони України „Про платіжні системи та переказ коштів в України", „Про судовий збір" не передбачає, обов'язку платника судового збору зазначати у платіжних документах (квитанціях) якими сплачується судовий збір, сторони спору та предмет спору, а лише вимагають зазначити призначення платежу, що позивачем і було зроблено.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що у місцевого суду в даному конкретному випадку не було передбачених нормами ГПК України правових (процесуальних) підстав для повернення цієї позовної заяви без розгляду .

Посилання відповідача - ТОВ „Сервісно-торговельна компанія „Сафар" у відзиві на скаргу на те, що скаржник вже не одноразово використовував додану до позову квитанцію №180035016 від 17.03.2014 р. на суму 1218 грн. і по сплаті судового збору по аналогічним позовам, які були йому повернути місцевий господарським судом без розгляду, а тому її не можна враховувати як оплату судового збору саме за цим позовом не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Дійсно з матеріалів справи вбачається, що позивач вже надавав господарському суду Одеської області одну із доданих до цього позову квитанцій, а саме №180035016 від 17.03.2014 р. на суму 1218 грн., коли звертався раніше до цього суду з позовами.

Проте з доданих відповідачем до відзиву на скаргу копій ухвал господарського суду Одеської області від 28.03.2014р. №916/141/14, від 07.04.2014р. №916/1321/14 та від 14.04.2014р. №916/1404/14 вбачається, що квитанцію №180035016 від 17.03.2014 р. на суму 1218 грн. позивач додавав до такого ж, тобто аналогічного позову, що й той, що розглядається і цими ухвалами позов повертався судом без розгляду з різних підстав.

Оскільки позивач додав до позову оригінали квитанцій, колегія суддів дійшла висновку, що він не скористався наданим йому вказаними ухвалами правом на повернення сплаченого судового збору за квитанцією №180035016 від 17.03.2014 р. на суму 1218 грн.

Приймаючи до уваги, що зазначений позов неодноразово повертався позивачу, то він при новому подачі цього позову мав право додати до нього квитанцію №180035016 від 17.03.2014 р. на суму 1218 грн., як доказ сплати судового збору за розгляд цього позову, доплативши за іншу позовну вимогу судовий збір ще однією квитанцію (№180038124 від 18.04.2014 р. на суму 1218 грн.) виконуючи таким чином зауваження місцевого суду в ухвалі від 07.04.2014р. №916/1321/14.

З огляду на викладене ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а позовна заява, з доданими до неї матеріалами, скеруванню до господарського суду Одеської області для розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-106, ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду ,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ПАТ „Машинобудівне виробниче об'єднання" Оріон" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.04.2014 р. № 916/1513/14 про повернення без розгляду позовної заяви ПАТ „Машинобудівне виробниче об'єднання" Оріон" до ТОВ „Сервісно-торговельна компанія „Сафар" та ЗАТ „Гарцинія" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу - скасувати, а зазначену позовну заяву з доданими до неї матеріалами скерувати до господарського суду Одеської області для розгляду.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 22.05.2014 р.

Головуючий: Мирошниченко М.А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.