Постанова № 38827570, 19.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р. Справа № 902/430/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Чекеренді Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Вінницької області від 01.04.2014 р. у справі № 902/430/13

за позовом державного підприємства "Костопільське лісове господарство"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 57718,20 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

стягувача - Прокопчука С.О.;

боржника - не з'явився;

ДВС - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.04.2014 року (суддя Говор Н.Д.) залишено без задоволення скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції про визнання дій заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А. К. щодо винесення постанови від 07.02.2014р. про відкриття виконавчого провадження №40436921 за ухвалою господарського суду Вінницької області №902/430/13 від 15.05.2013р. такими, що суперечать чинному законодавству та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №40436921 від 07.02.2014 року.

В обґрунтування своєї ухвали, суд першої інстанції вказав, що ухвала господарського суду Вінницької області від 15.05.2013р. у справі №902/430/13 відповідає вимогам статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" і є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження", з огляду на що суд дійшов висновку про правомірність дій заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А. К. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 40436921.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та задоволити скаргу на дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А. К. щодо винесення постанови від 07.02.2014р. про відкриття виконавчого провадження №4043692136921.

Апелянт зокрема зазначає, що мирова угода за своєю природою це договір, який укладається з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Стверджує, що у разі невиконання стороною умов мирової угоди у добровільному порядку, ухвала про затвердження мирової угоди не може бути підставою для відкриття виконавчого провадження, оскільки не є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження". Тому, вважає, що постанова від 07.02.2014р. про відкриття виконавчого провадження №40436921 є протиправною, безпідставною та необґрунтованою.

Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу господарського суду Вінницької області від 01.04.2014 року без змін, оскільки вважає, що її винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Відділ Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника стягувача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, державне підприємство "Костопільське лісове господарство" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 57718,20 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.05.2013 року у даній справі №902/430/13-г затверджено мирову угоду від 14.05.2013р. Провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України припинено.

У подальшому, постановою заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А. К. від 07.02.2014р. відкрито виконавче провадження №40436921 з примусового виконання ухвали господарського суду Вінницької області № 902/430/13 від 15.05.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП "Костопільське лісове господарство" заборгованості в сумі 45958,70 грн. Надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду до 13.02.2014 року.

Не погоджуючись із діями заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, ФОП ОСОБА_1 оскаржила вказану постанову від 07.02.2014 року у судовому порядку.

Залишаючи без задоволення скаргу ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала від 15.05.2013р. про затвердження мирової угоди сторін у справі №902/430/13 відповідає вимогам статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" і є виконавчим документом у розумінні п.2 ч. 2 ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком господарського суду Вінницької області, з огляду на наступне.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п.9 ч. 3 ст.129).

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

При цьому, вирішуючи спір, апеляційний суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача (його представника) про примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документа.

Стаття 25 Закону України "Про виконавче провадження" містить обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження за наявності сукупності трьох умов: 1) не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання; 2) виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом; 3) пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Колегією суддів встановлено, що із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду від 15.05.2013 року, стягувач звернувся до відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції (за місцезнаходженням боржника) 25.10.2013р., тобто до належного органу ДВС та в межах річного строку, що узгоджується із ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".

При цього, суд першої інстанції правильно врахував правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в п. 3.19 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та обґрунтовано виходив з того, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження" і підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що ухвала суду про застереження мирової угоди від 15.05.2013 року містить всю необхідну інформацію та реквізити, а тому відповідає вимогам до виконавчого документу, передбаченим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, дії заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А. К. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40436921 від 07.02.2014 року на підставі ухвали суду від 15.05.2013 року про затвердження мирової угоди є правомірними.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені господарським судом Вінницької області при розгляді спору.

Відтак, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 01.04.2014 р. у справі №902/430/13 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №902/430/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Розізнана І.В.