Ухвала суду № 38827567, 21.05.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення апеляційного провадження

"21" травня 2014 р. Справа № 916/1200/13

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

(Склад колегії суду сформовано згідно з розпорядженням голови суду №709 від 22.04.2014р.)

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області

від 27.02.2014 р.

по справі № 916/1200/13

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 23.04.2014р., яка надіслана учасникам процесу 24.04.2014 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 21.05.2014 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

08.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою в порядку передбаченому ст.ст.1, 9, 12, 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції, яка діє з 19.01.2013р.) про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростгруп".

В обґрунтування заяви ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" посилалось на те, що на даний час ТОВ "Ростгруп" має заборгованість перед ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" у розмірі 1 401 629, 44 грн., що і підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2011р. у справі №4/17-3656-2011; постановою про повернення виконавчого документу стягувану ВП №31268146.

Обгрунтовуючи заяву ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" зазначає, що на данний час ТОВ "Ростгруп" неспроможне виконати свої зобов'язання перед кредитором.

На думку ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою щодо визнання банкрутом ТОВ "Ростгруп".

31.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Європа Лізинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання грошових вимог кредитора до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростгрупп» у розмірі 1632032,59 грн. (т.1, а.с. 165-226).

19.09.2013р. Арбітражний керуючий Афонін Д.О. звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про затвердження реєстру кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Ростгруп" (т.2, а.с.210-213).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2013р. (суддя: Зеленов Г.М.) затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр визнаних судом грошових вимог конкурсних кредиторів до ТОВ «Ростгруп» (т.3, а.с. 21-26).

03.12.2013р. Арбітражний керуючий Афонін Д.О. подав до Господарського суду Одеської області поточний звіт ліквідатора на затвердження, в якому зазначив, що з метою виявлення та визначення майна боржника, проведення його інвентаризації та виявлення наявності земельних ділянок, які мають відношення до банкрута, розрахункових рахунків, автотранспортних та технічних засобів ТОВ «Ростгруп», 18.11.2013р. були направлені запити до: Управління Держземагентства у м.Одесі Одеської області; Державної інспекції сільського господарства в Одеській області; Державного реєстратора прав на нерухоме майно; УДАЇ УМВС України в Одеській області; Інспекції державного технічного нагляду; Державної митної служби України; Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державних реєстраторів заборон рухомого та нерухомого майна Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; Державного департаменту інтелектуальної власності; Інспекції головного державного реєстратора флоту України; Державної митної служби України; Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України; Головного управління статистики в Одеській області; Державного підприємства «Український інститут промислової власності» Філія «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг»; Державного департаменту інтелектуальної власності Реєстру прав власності на нерухоме майно; Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру застав (іпотек); Першого Приморського відділу ДВС в Одеській області.

В звіті розпорядником майна також зазначається, що станом на 03.12.2013р. отримані відповіді від УДАЇ МВС України в Одеській області; УПФУ в Приморському районі м. Одеси; Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про відсутність майна зареєстрованого за боржником та Реєстраційної служби (рішення про відмову у наданні інформації, з зазначеним обтяженням).

14.12.2013р. Арбітражний керуючий Афонін Д.О. подав до Господарського суду Одеської області на затвердження поточний звіт ліквідатора, в якому зазначив, що в ході проведення ліквідаційної процедури станом на 18.12.2013р. було отримано відповіді від УДАЇ УМВС України в Одеській області, УПФУ в Приморському районі м.Одеси, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Реєстраційної служби (рішення про відмову у наданні інформації, з зазначеним обтяженням), Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Головного управління статистики в Одеській області, Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, з яких вбачається відсутність майна зареєстрованого за боржником.

Крім того, в звіті ліквідатором зазначається, що станом на 18.12.2013р. згідно відповідей органів, відсутності статутної, статистичної та бухгалтерської документації боржника ТОВ «Ростгруп» неможливо провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та надати компетентну інформацію щодо наявності майна зареєстрованого за боржником.

В звіті арбітражним керуючим Афоніним Д.О. також зазначається, що 08.11.2013р. були проведені збори кредиторів ТОВ «Ростгруп» та засідання комітету кредиторів ТОВ «Ростгруп», на якому у зв'язку відсутності боржника та наявності в нього активів, комітетом було прийнято рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2014р. (суддя Зеленов Г.М.) припинено повноваження розпорядника майна ТОВ „Ростгруп" - арбітражного керуючого Афоніна Д.А.; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростгруп" - арбітражного керуючого Возняковського Михайла Анатолійовича, діючого на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 від 26.02.2013 р. та зобов'язано арбітражного керуючого Афоніна Д.А. у десятиденний строк передати розпоряднику майна ТОВ „Ростгруп" - арбітражному керуючому Возняковському М.А. всю реєстраційну, бухгалтерську документацію банкрута та документацію, що стосується роботи розпорядника майна, майно банкрута, яке належить йому на праві власності, печатки, штампи й інше (т.3, а.с. 197-200).

21.02.2014р. Арбітражний керуючий Возняковський М.А. подав до Господарського суду Одеської області на затвердження звіт розпорядника майна ТОВ «Ростгруп», в якому зазначив, що на виконання п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області від 24.01.2014р. по справі №916/1200/13 арбітражний керуючий Афонін Д.О. передав 03.02.2014р, а арбітражний керуючий Возняковський М.А. прийняв у своє відання документацію, що стосується роботи розпорядника майна.

Крім того, в звіті ліквідатором зазначається, що також було направлено листа від 03.02.2014р. №01-16/11 до керівника ТОВ «Ростгруп» щодо надання відповідних документів для здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та інших дій у процедурі розпорядження майном. Проте ліквідатор зазначає, що лист повернуто відміткою пошти «Возвращается адресат не живет 12.02.2014.», адресат відсутній за місцезнаходженням.

Також, в звіті ліквідатором зазначається, що провести аналіз фінансово-господарської діяльності боржника (фінансово-майновий стан боржника, активи та пасиви боржника), отримати відомості щодо наявного майна боржника, (наявного майна, яке знаходиться у заставі), в тому числі кошти, які знаходяться на рахунках у банках, докази спроможності чи неспроможності боржника, можливості відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, ознаки банкрутства для визначення наступної судової процедури, відомості щодо ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника унеможливлюються з вищезазначених обставин.

Арбітражний керуючий Возняковський М.А. також в звіті зазначає, що згідно відповіді отриманої попереднім розпорядником майна від Головного управління статистики в Одеській області зазначено, що ТОВ «Ростгруп» останню фінансову звітність надавало за 2010 рік.

Крім того, арбітражний керуючий ТОВ «Ростгруп» Возняковський М.А. звертає увагу на те, що за інформацією від попереднього розпорядника майна, відповідно до інформації отриманої ним від УДАЇ УМВС України в Одеській області, УПФУ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, Реєстраційної служби, свідчать про відсутність майна зареєстрованого за боржником.

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.02.2014р. (суддя Зеленов Г.М.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „Ростгруп"- банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростгруп", передбачену ст. ст. 37- 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинено процедуру розпорядження майном боржника та припинено повноваження розпорядника майна боржника; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростгруп" - арбітражного керуючого Возняковського Михайла Анатолійовича, діючого на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 від 26.02.2013 р.: ліквідатору виконувати повноваження, передбачені ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ліквідатору надати суду персональний склад членів ліквідаційної комісії для затвердження; відповідно до п. 3,4 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростгруп" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора посадовим особам банкрута - ТОВ „Ростгруп" передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України; ліквідатору не рідше ніж один раз на місяць надавати до суду та комітету кредиторів письмову інформацію щодо проведення ліквідаційної процедури, відомості про фінансове становища та майно боржника, а також про заплановані заходи щодо продажу майна боржника та після завершення всіх розрахунків із кредиторами подати до господарського суду Одеської області письмовий звіт та ліквідаційний баланс на затвердження; зобов'язано ліквідатора на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав. У банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає; кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційної процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснювати у випадках і порядку, передбаченому Розділом ІІІ - (Ліквідаційна процедура) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядженням його майном, а також припинено повноваження власника (власників) майна банкрута.

Постанова мотивована тим, що враховуючи рішення комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, а також надання арбітражним керуючим Возняковським М.А. згоди на призначення його ліквідатором, а також те, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані господарським судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, господарський суд вважає визнати ТОВ „Ростгруп" банкрутом, відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Возняковського М.А.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 27.02.2014р. у справі №916/1200/13 та припинити провадження у справі.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови господарським судом першої інстанції в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, яке суттєве значення мали для вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог спеціального Закону та податкового законодавства щодо ліквідації юридичної особи за загальною процедурою.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Так, відповідно до вимог частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до положень статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Отже, у справі про банкрутство, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Зокрема, в апеляційній скарзі податковий орган не наводить доказів заборгованості товариства по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). При цьому, слід зазначити, що вказаний податковий орган неодноразово повідомлявся судом та ліквідатором про здійснення щодо останнього відповідного провадження про банкрутство, про що свідчать ухвала Господарського суду Одеської області від 13.05.2013р. про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ростгруп»; ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ростгруп» та поштовим повідомленням (т.1, а.с.1-2; 146-150; 153).

Отже вказаний податковий орган був обізнаний про порушення та здійснення щодо підприємства провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст.ст. 2, 9, 12, 16, 19, 22, 144 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.).

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 11, 12, 14, 15, 17, а також ст. 144 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апеляційна інстанція дійшла висновку, що у даному випадку податковий орган не є кредитором боржника, оскільки не звернувся у встановлений законом термін із вимогами до підприємства та не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податковий орган не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку постанова про визнання ТОВ «Ростгруп» не стосується її прав та обов'язків, тому контролюючий орган податкова інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову суду першої інстанції.

Відповідно до абз.5 п.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р., № 7 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., №12; від 23.03.2012р., №3; від 17.10.2012р., №10; від 16.01.2013р., №3; від 29.05.2013р., №9; від 17.12.2013р., №13) роз'яснено, що апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 частини першої статті 80 ГПК.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 27.02.2014р. у справі №916/1200/13- припинити.

Керуючись п.1.1ст. 80, ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 27.02.2014р. у справі №916/1200/13.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Жеков В.І. Лавриненко Л.В.

Пироговський В.Т.