Постанова № 38827543, 20.05.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р.Справа № 916/3535/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гричулевич Л.А., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 31 березня 2014 року

по справі № 916/3535/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 49 686,27 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 лютого 2014 року (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акцент-банк» заборгованість за кредитом в сумі 30000 грн., заборгованість за відсотками за користування кредиторм у сумі 12 359,86 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 3240 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 500 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про зменшення пені до 500 грн., враховуючи що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена, а також враховуючи стан здоров'я відповідача, викликаний захворюванням.

07.03.2014р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2014р. було видано відповідний наказ.

18.03.2014 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про надання розстрочки виконання рішення суду, в якій просив розстрочити оплату заборгованості, встановленої рішенням суду по даній справі, на 4 роки, з оплатою перші 2 роки у розмірі 200 грн. щомісячно, та 2 роки рівними частинами поквартально.

В обґрунтування надання розстрочки відповідач посилався на тяжкий фінансовий стан, тяжкий стан здоров'я, а також на призупинення підприємницької діяльності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2014 року заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду від 19.02.2014р. у справі №916/3535/13 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2014р. по справі №916/3535/13 строком на 4 роки, шляхом помісячного погашення заборгованості рівними частинами у сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. на протязі двох років рівними частинами до 15 числа кожного місяця, починаючи з 15.04.2014 року по 15.03.2016р., на користь ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" та наступні два роки поквартальним погашенням заборгованості у сумі 5 329 (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 54 коп., до 15 числа першого місяця кожного кварталу, починаючи з 15.04.2016р. по 15.01.2018р. В решті заяви - відмовлено.

При винесенні ухвали господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем зазначені встановлені законодавством підстави для надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2014 року у справі №916/3535/13, разом з тим, суд вважає, що відповідачем з огляду на норми статті 90 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено меншу, ніж це можливо в рамках чинного законодавства, суму для помісячної оплати заборгованості у перші два роки та встановив щомісячну оплату боргу в сумі 216 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Акцент-банк» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та відмовити ФОП ОСОБА_2 у наданні розстрочки в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначав, що суд не вивчав, а відповідач не доводив, яким майном володіє на даний час, в заявці на видачу кредиту підприємець зазначав, що основним видом його діяльності являється «салон краси - надання перукарських послуг». Отже у Банку є підстави вважати, о із заявленого виду діяльності у ОСОБА_2 залишилося професійне обладнання, реалізація якого дасть можливість провести хоч часткові погашення існуючої заборгованості.

Більш того, на думку апелянта, судом не з'ясовано, чи має ОСОБА_2 інше рухоме/нерухоме майно, яке також могло б бути реалізоване з метою погашення боргу. Скаржник вважає, що обставини наявності або відсутності майна, неможливості та джерел погашення боргу можуть бути встановлені лише органами ДВС, які в межах примусового виконання рішення аргументовано дійшли б висновку про можливість чи неможливість виконання рішення.

Скаржник вважає, що суд не взяв до уваги той факт, що кредитом підприємець користувався з листопада 2011 року, тобто на час отримання кредиту він вже мав такий стан здоров'я, і це йому не заважало повноцінно та успішно здійснювати свою діяльність. На доказ цього апелянт посилався на виписку за поточним рахунком, де з підставою платежу «надходження виручки» на рахунок відповідача надходили різні суми.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, ухвалою господарського суду Одеської області від 31.03.2014 року заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду від 19.02.2014р. у справі №916/3535/13 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Одеської області від 19.02.2014р. по справі №916/3535/13 строком на 4 роки, шляхом помісячного погашення заборгованості рівними частинами у сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. на протязі двох років рівними частинами до 15 числа кожного місяця, починаючи з 15.04.2014 року по 15.03.2016р., на користь ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" та наступні два роки поквартальним погашенням заборгованості у сумі 5 329 (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 54 коп., до 15 числа першого місяця кожного кварталу, починаючи з 15.04.2016р. по 15.01.2018р. В решті заяви - відмовлено.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Слід мати на увазі, що ГПК не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

ГПК не містить вимог до змісту заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Проте зі змісту статті 121 ГПК України вбачається, що заява повинна містити: викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення та зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан.

Аналогічна правова позиція викладена в Роз'ясненні Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України".

Виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши викладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість та доцільність надання ФОП ОСОБА_2 розстрочки виконання рішення у даній справі з метою спрямування заявником до 15.01.2018 року грошових коштів на погашення заборгованості, що виникла перед Публічним акціонерним товариством «Акцент-банк».

Судова колегія вважає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається боржник, дійсно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, з огляду на фінансову неспроможність відповідача, викликану незадовільним станом здоров'я, що підтверджується наявною в матеріалах справи медичною довідкою № 097463 від 24.10.2011 року, що в свою чергу вказує на неможливість виконання вказаного рішення суду заявником на теперішній час.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що медична довідка, на яку посилається заявник, складена 24.10.2011 року, тобто на час отримання кредиту він вже мав такий стан здоров'я, оскільки згідно вищезазначеної довідки, відповідач потребує постійного догляду.

Разом з тим, посилання скаржника на можливе накладення стягнення на майно боржника також не приймаються апеляційним судом, оскільки це може призвести до погіршення фінансового стану боржника та, в подальшому, нездатності продовжувати фінансове забезпечення своєї підприємницької діяльності, та, як наслідок, до неплатоспроможності боржника в цілому та невиконанню цього рішення у даній справі.

Крім того, судова колегія вважає, що як необхідність використання права на надання розстрочки, так і графік, за яким рішення підлягає розстроченню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих доказів суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність використання такого права суду.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок правомірним, тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 31 березня 2014 року по справі № 916/3535/13 має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 31 березня 2014 року по справі № 916/3535/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 22.05.2014 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя М.А. Мирошниченко

Суддя В.В. Шевченко